СЛУЖІННЯ В ЧАСІ ПАНДЕМІЇ. ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД ТА РЕАЛЬНІ ПОРАДИ ДЛЯ СВЯЩЕНИКІВ (ПІДСУМКОВИЙ ДОКУМЕНТ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ ОНЛАЙН КОНФЕРЕНЦІЇ «ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО СЛУЖІННЯ СВЯЩЕНИКІВ У ЧАСІ ПАНДЕМІЇ»)

Враховуючи дискусійні питання щодо здійснення богослужінь у часі пандемії, по ініціативі «Міжнародного наукового проекту «Київське Православ’я»» та «Центру св. Іоана Богослова» (м. Чернівці), на базі кафедри фармакології  ВКНЗ ЛОР  «Львівської медичної академії ім. А. Крупинського», 17-20 березня 2020 р. була проведена міжнародна онлайн конференція, яка об’єднала священиків кількох Православних Церков, лікарів та фармакологів. Результатом фахової дискусії є матеріал з конкретних порад священикам та пропозицій щодо антисептичних засобів, який ми подаємо.

Оргкомітет онлайн конференції «Практичні поради щодо служіння священиків у часі пандемії» Continue reading

ДОРОГОЮ ВЕЛИКОГО ПОСТУ…

На початок Великого посту, як правило ми читаємо, слухаємо чимало повчань, майже одного і того ж самого змісту. У церковному середовищі ми налаштовані на те, щоб «поститися постом приємним». До цього нас наставляє атмосфера в храмі увечері прощенної неділі, весь перший тиждень Великого посту, коли ми всі заглиблено молимось, слухаючи канон Андрія Критського. Однак згодом через тиждень всі наші бажання подвизатися у пості десь щезають, а молитва слабне. Ні, я далекий від того, щоб ствердно сказати, що ми перестаємо себе утримувати від їжі тваринного походження, ми й далі постимося, і багато хто з нас саме так чинить, але ж піст це не тільки їжа. Згадаймо, що на другий тиждень посту, ми вже не такі заповзяті до молитви, до того, щоб слізно оплакувати свої гріхи, взагалі думати про подвиг посту так, як ми цього хотіли на початку Святої Чотиридесятниці. «Розслаблення – це звичайний стан душі і тіла, всієї людини», – скажете ви і будете в цьому мати рацію. Continue reading

СВЯТІ ОТЦІ І ВЧИТЕЛІ ЦЕРКВИ ПРО СВЯТО СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ

Джованні Белліні (1430 – 1516) «Стрітення»

Святий Афанасій, архієпископ Олександрійський: «Нині відпускаєш раба Твого, Господи, за словом Твоїм, з миром, – промовив старець Симеон при стрітенні Господнім». Тому то, будемо зневажати смерть: бо якщо і боятися її станемо, то помремо, звичайно, у визначений нам Промислом час. Краще зустріти її доблесно, як щось звичайне і потрібне, аніж поступитися перед нею безславно. Хто закінчує життя в благочесті, той не помирає. Continue reading

ПРАВОСЛАВНЕ РОЗУМІННЯ ПОНЯТТЯ ЧЕСНОТИ

«Нехай ніхто не мріє здобути істинний християнський намір і християнські чесноти та працювати для Бога як належиться, якщо не хоче принуджувати себе відкидати і переборювати всякі пристрасні порухи…. Вони завжди будуть породжувати свої плоди та затуманювати чесноти, а деколи й зовсім їх закривати та витісняти»

святий Никодим Святогорець.

Людина завжди намагається все в житті впорядкувати, довести до природної норми, до відповідності онтологічним вимогам, здійснює це за допомогою і зовнішніх, і внутрішніх впливів. Зовнішні впливи на регулювання життєдіяльного процесу часто є нагадуванням, інколи стимулом чи примусом. Внутрішні ж регулювання випливають із власної волі людини, її особистого бажання, персональних спонукань, що згладжує деякою мірою стрибкоподібність у поведінці людини, створює онтологічні умови для виконання покладених на неї обов’язків. І саме чесноти людини забезпечують ці регулятивні умови. Чесноти, чеснота, благочестиве життя ці слова, кожна людина, тим більше християнин чує ще змалечку, кожному вони видаються знайомими зрештою людина починає звикати до них і вважати чимось банальним, звичним, однак більшість християн сприйнявши, як належне саме поняття, не сприймають або не хочуть сприймати його значення, глибокого змісту. Continue reading

ПРОПОВІДЬ У ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТОГО АПОСТОЛА І ЄВАНГЕЛИСТА ІОАНА БОГОСЛОВА

Всіх апостолів, котрих вибрав і покликав Господь, було покладено Ним в основу Церкви. Всі вони були чудові в своїх благовісницьких працях, але кожен з них прекрасний по своєму, оскільки має свої особливі здібності та обдарування. Натхненні одним і тим же Духом, всі апостоли звіщають, одне ж слово Боже, всі вони осінені однією і тією ж істиною, котру Сину Божому потрібно було відкрити їм, а через них – всьому світові. Але кожен з них пройшов цю істину по своєму. Тому в одного із апостолів отримувала перевагу одна сторона християнської істини, а в іншого друга Continue reading

СЛОВО НА ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЄ

 «Преобразився Ти на горі, Христе Боже, показавши ученикам славу Твою, скільки змогли; нехай засяє і нам грішним, світло Твоє повсякчасне…»

 (Тропар свята)

Господнє Преображення – найважливіша подія в земному житті Спасителя, та в ділі нашого спасіння.

Задовго до Своїх хресних страждань і смерті Христос підготовляв до них Своїх учеників (Лк.9:22), щоб вони правильно сприйняли і зрозуміли майбутнє. Апостоли повинні були увірити, що їх Вчитель не єврейський пророк, а втілений для спасіння людського роду Син Божий. Правда апостоли вже не раз визнавали його Сином Божим (Ін.1:49; Мт.16,16), але і вони жили загально єврейською надією, що очікуваний Месія буде земним царем Ізраїля. Спостерігаючи Його чудеса, Його великий вплив на народ, вони не сумнівалися, особливо після насичення п’ять тисяч людей, що Христос проголосить Себе царем Ізраїля, менш за все вони думали тоді про визволення людей від гріха, прокляття і смерті, про дарування життя нетлінного, вічного. Тому необхідно було говорить преподобний Єфрем Сирін, щоб «Господь явив їм Царство Слави перш ніж бути знеславленим, збезчещеним, щоб коли буде взятий і розп’ятий, вони знали, що розп’ятий не через немочі, а добровільно для спасіння світу». Continue reading

ПРО ЧЕСНОТУ ЛАГІДНОСТІ

Зупинимо нашу увагу на одній з чеснот – лагідності. Невже таке велике значення лагідності, що Свята Церква вказує на цю чесноту душі, як на вищу гідність? Зі свого досвіду ми знаємо, що лагідну людину люди часом не помічають і навіть зневажають. Чи не даремно говорить Писання: що високе в людей, то мерзота перед Богом (Лк. 16:15). Ще в Старому Завіті Бог сказав устами пророка: ось на кого Я спогляну: на смиренного та на розбитого духом і тремтячого над Моїм словом (Іс. 66:2). Continue reading

ПРО РОЗКОЛЬНИКІВ ТА «ТРИШКИН КАФТАН»

Буваю подивуваний, коли хтось, захищаючи «скрєпи русского міра» в Україні, заявляє, що розкол породжує розкол. Такі адепти навіть не задумуються над тим, що таке розкол, а що таке розділення. Вони не намагаються внести богословську та історичну точність у ці поняття. Навпаки, вони здатні нам доводити, що українці такий собі легковажний народ до віри, до її правдивості. Відтак на території, яка завжди «окормлялась» Російською Церквою, маємо прямі докази діяльності чималої кількості розкольників. Continue reading

ЗВЕРНЕННЯ ДО ВІРНИХ І ЗНЕВІРЕНИХ З ПРИВОДУ ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Дорогі друзі, брати й сестри!

Це моє звернення може видатись усім вам звичайнісіньким словом архієрея серед кількох десятків подібних архієрейських звернень, що множаться зазвичай перед виборами – перед відповідальним моментом в житті кожного українця. Але все ж я хотів би звернутися до вас, і перш за все до вірних Львівсько-Сокальської єпархії Православної Церкви України. До цього спонукає мене мій обов‘язок, покладена на мене відповідальність і зобов‘язання керівництва нашої Церкви донести позицію щодо виборів Президента України в березні-квітні 2019 р.  Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ІОАН ЗОЛОТОУСТИЙ ПРО ПУСТОСЛІВ’Я

«Кажу ж вам, що за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день судний»

(Мт. 12:36).

Пусте слово – це слово, що не відповідає ділу, неправдиве, яке дихає наклепом, а водночас, за поясненням декого, і порожнє слово, наприклад, викликає непристойний сміх, сороміцьке, безсоромне, непристойне. «Бо за словами своїми будеш виправданий і за словами своїми будеш осуджений» (Мт. 12:37). Чи бачиш, який милосердний суд? Які благі вимоги відповіді? Суддя вимовить вирок не за словами іншого, але за твої слова. Continue reading