Всіх апостолів, котрих вибрав і покликав Господь, було покладено Ним в основу Церкви. Всі вони були чудові в своїх благовісницьких працях, але кожен з них прекрасний по своєму, оскільки має свої особливі здібності та обдарування. Натхненні одним і тим же Духом, всі апостоли звіщають, одне ж слово Боже, всі вони осінені однією і тією ж істиною, котру Сину Божому потрібно було відкрити їм, а через них – всьому світові. Але кожен з них пройшов цю істину по своєму. Тому в одного із апостолів отримувала перевагу одна сторона християнської істини, а в іншого друга Continue reading
Tag Archives: ЛПБА
СЛОВО НА ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЄ
«Преобразився Ти на горі, Христе Боже, показавши ученикам славу Твою, скільки змогли; нехай засяє і нам грішним, світло Твоє повсякчасне…»
(Тропар свята)
Господнє Преображення – найважливіша подія в земному житті Спасителя, та в ділі нашого спасіння.
Задовго до Своїх хресних страждань і смерті Христос підготовляв до них Своїх учеників (Лк.9:22), щоб вони правильно сприйняли і зрозуміли майбутнє. Апостоли повинні були увірити, що їх Вчитель не єврейський пророк, а втілений для спасіння людського роду Син Божий. Правда апостоли вже не раз визнавали його Сином Божим (Ін.1:49; Мт.16,16), але і вони жили загально єврейською надією, що очікуваний Месія буде земним царем Ізраїля. Спостерігаючи Його чудеса, Його великий вплив на народ, вони не сумнівалися, особливо після насичення п’ять тисяч людей, що Христос проголосить Себе царем Ізраїля, менш за все вони думали тоді про визволення людей від гріха, прокляття і смерті, про дарування життя нетлінного, вічного. Тому необхідно було говорить преподобний Єфрем Сирін, щоб «Господь явив їм Царство Слави перш ніж бути знеславленим, збезчещеним, щоб коли буде взятий і розп’ятий, вони знали, що розп’ятий не через немочі, а добровільно для спасіння світу». Continue reading
ПРО ЧЕСНОТУ ЛАГІДНОСТІ
Зупинимо нашу увагу на одній з чеснот – лагідності. Невже таке велике значення лагідності, що Свята Церква вказує на цю чесноту душі, як на вищу гідність? Зі свого досвіду ми знаємо, що лагідну людину люди часом не помічають і навіть зневажають. Чи не даремно говорить Писання: що високе в людей, то мерзота перед Богом (Лк. 16:15). Ще в Старому Завіті Бог сказав устами пророка: ось на кого Я спогляну: на смиренного та на розбитого духом і тремтячого над Моїм словом (Іс. 66:2). Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ ІОАН ЗОЛОТОУСТИЙ ПРО ПУСТОСЛІВ’Я
«Кажу ж вам, що за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день судний»
(Мт. 12:36).
Пусте слово – це слово, що не відповідає ділу, неправдиве, яке дихає наклепом, а водночас, за поясненням декого, і порожнє слово, наприклад, викликає непристойний сміх, сороміцьке, безсоромне, непристойне. «Бо за словами своїми будеш виправданий і за словами своїми будеш осуджений» (Мт. 12:37). Чи бачиш, який милосердний суд? Які благі вимоги відповіді? Суддя вимовить вирок не за словами іншого, але за твої слова. Continue reading
ЖИТІЄ ПРЕПОДОБНОГО АНТОНІЯ ВЕЛИКОГО
Цей великий сподвижник Церкви Христової народився в 252 році в Єгипті від благочестивих і знатних батьків, які і його виховали у правилах віри та благочестя, необхідних для справжнього християнина. Ще в юнацькі роки храм Божий, де міг Антоній чути вчення Ісуса Христа, апостолів та інших святих, був єдиним для нього притулком, що давав насолоду його душі. По смерті батьків, вісімнадцяти років ставши спадкоємцем багатого маєтку та опікуном юної сестри своєї, Антоній, прикликаний Промислом на вищий ступінь благочестя, забезпечив становище сестри і, згідно з повчанням Євангелія (Мт.6:36; 19:21), роздавши книги та більшу частину майна сусідам і бідним, залишив батьківський притулок для благочестивого усамітнення, маючи близько двадцяти років від народження. Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ. ІОАН ЗОЛОТОУСТИЙ ПРО РІЗДВО ХРИСТОВЕ
Оскільки чимало хто з еллінів (тобто язичників), слухаючи, що Бог народився в плоті, глумлячись, сміються і багатьох простаків непокоять і бентежать, тому необхідно і їм сказати дещо, а також і тим, котрі бентежаться, щоб вони через слова безумних людей ніколи не відчували неспокою і не бентежилися через насміхання невірних. І малі діти часто сміються, коли ми говоримо про серйозні речі і займаємося необхідними справами, але сміх їхній є доказом не мізерності речей, над якими сміються, а необізнаності тих, які сміються. Це ж можна сказати і про еллінів, що, маючи навряд чи більше розуму, ніж діти, глумляться з того, що заслуговує благоговіння і наповнює неабияким захопленням, а те, що насправді є смішним, шанують і поважають. Однак те наше, над чим вони сміються, залишається у своїй пошані, не зазнаючи від їхнього сміху для своєї слави жодної шкоди. А їхні речі, всіляко прикрашені, виявляють власну потворність. Continue reading
ВИКОНАННЯ БОЖИХ ЗАПОВІДЕЙ – ШЛЯХ ДО ВІЧНОСТІ
Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому іншу (Лк.6,9). Скільки здивування викликає цей вислів! Як же жити з такими поняттями в нашому світі? Так, багато в Книзі життя нам здається нежиттєвим, казково далеким для нашого розуміння.
Незбагненністю своїх аксіом Євангеліє часто бентежить, і це, здається, тому, що ми не розуміємо євангельського духу, який пояснюється для нас в інших місцях Писання. Так, ми читаємо, що Бог дві лепти вдовиці прийняв як велике багатство: Істинно кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю (Мк.12,43). Напевно, Бог розуміє, що нам важко, тому не вимагає неодмінно десять талантів, але кожному дає і з кожного питає по його силам. Continue reading
ПОВЧАННЯ СВЯТИТЕЛЯ ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО ПРО ТЕ, ЯК ВБЕРЕГТИ СЕБЕ ВІД СПОКУСИ БАГАТСТВОМ
Разом із цими словами уяви і те, що і гори, і земля, і море – словом, усе, якщо хочеш, перетворилося б на золото, – то і побачиш, що ніщо не може зрівнятися з тією шкодою, яку б це спричинило. Ти вкажеш на велику кількість десятин землі, не десять, двадцять або тридцять і більше будинків, на стільки ж лазень, на тисячу чи дві слуг, на посріблені чи позолочені колісниці, а я скажу ось що: якщо б кожен із тих, хто збагачується серед вас, зневаживши це убозтво (адже в порівнянні із тим, про що я буду говорити далі, це є убозтвом), здобув увесь світ, якщо б кожен із них стільки мав у себе рабів – стільки живе людей на суші, морі і в усьому світі, якщо б кожен із них мав у своєму володінні і землю, і море, усі будівлі, міста і народи і якщо б для них із усіх цих джерел замість води текло золото, то і цих багачів я не вважав би вартими навіть чверті копійки, оскільки вони втрачають Царство Небесне. Continue reading
ПРОПОВІДЬ В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТОЇ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ ПАРАСКЕВИ П’ЯТНИЦІ
Сьогодні, дорогі брати і сестри, наша Свята Православна Церква вшановує пам’ять святої великомучениці Параскеви П’ятниці, яка жила в місті Іконії за царя Діоклетіана. Вона рано осиротіла, залишившись сиротою успадкувала багатство батьків християн, але вона не прив’язувалася до земного багатства, вона допомагала мандрівникам, нагим і голодуючим. Досягнувши повноліття, Параскева прийняла обітницю дівоцтва і дбала про поширення віри Христової серед язичників. Continue reading
СВЯТИЙ КИРИЛО ФІЛОСОФ ПРО АЛКОГОЛЬ
Щоб бачити ставлення святого Кирила до пияцтва розглянемо його працю «Браття, не впивайтеся вином. Слово Кирила філософа про хмільне пиття до всіх людей».
«Так мовить хміль будь-якій людині, не тільки простій, але і ченцям, і священикам, царям і князям, багатим і бідним, і убогим, і дружинам, старим і молодим: «Я, хміль, сильний на світі більш всіх плодів земних від кореня високого і від племені сильного, і від благородної матері моєї створений Богом. Continue reading