МІЖКОНФЕСІЙНЕ ПРОТИСТОЯННЯ ГРЕКО-КАТОЛИКІВ І ПРАВОСЛАВНИХ НА ПІДКАРПАТСЬКІЙ РУСІ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1920-Х РОКІВ

Міжнародна ситуація, що склалася після Першої світової війни сприяла поширенню православного руху на Підкарпатській Русі. У Хустському окрузі в 1918-1919 рр. у православ’я остаточно перейшли Іза, Кошельово, Нанково, Нижнє Селище, Горінчово, Монастирець, Нижній Бистрий, частина населенняв Хусті, Сокирниці, Шандрові, Данилові, Золотарьові, Велятині, Бороняві, Кривій. У Довжанському окрузі про свій перехід у православ’я заявили Липча іЗаднє. В окрузі Волове — Вучкове й кілька родин з Волового. Більшого розмаху православ’я набуло в східній частині Закарпаття. У Тячівському окрузі управослав’я перейшли Буштино, Чумальово, Угля, Уйбардово, Колодне, Теребля, Кричово, Дулово, Урмезово; у Тересвянському окрузі — Вільхівці,Нересниця, Ганичі, Дубове, Підплеша, менша частина населення у Калинах, Бедевлі, Новоселиці, Широкому Лузі, Тернові, Великому Кривому, Тересві. Вінших округах про свій перехід у православну церкву заявили Великі Лучки, Горонда, Білки, Горбки, Егреш [1]. Continue reading

СВЯТІ НАСТАВНИКИ СЛОВ’ЯНСЬКІ, РІВНОАПОСТОЛЬНІ КИРИЛА І МЕФОДІЙ

Пам’ять 11 / 24 травня

У роки царів-іконоборців грецьких Лева Вірменина і після нього Михаїла Травлія, який Балбос називався, тоді і сина Михаїлового Теофіла, був у Солуні, граді Тесалонікійському, муж доброродний і багатий на ім’я Лев, чином воїн, саном сотник, мав дружину Марію. Вони народили цих двох світильників світу і просвітлювачів країв словенських Методія і Константина, названого пізніше у святій схимі Кирилом. Спершу-бо Методій, старший за народженням, віку дійшов і у воїнському полку служив, і цар його знав, і воєводою поставив, і послав у краї, що межували зі слов’янами. Це ж було з Провидіння Божого, аби навчився мови словенської, бо мав їм пізніше учителем духовним і пастирем бути. Continue reading

АКАФІСТ СВЯТОМУ ВЕЛИКОМУЧЕНИКУ ГЕОРГІЮ ПЕРЕМОЖЦЮ

Кондак 1

Обраному воєводі і переможцю Георгію складемо прославляння, як молитовнику нашому і швидкому помічникові: Ти ж, святий великомучениче,  маючи відвагу перед Господом, від усяких бід нас звільни, то ж  заспіваймо тобі: Радуйся, Георгію, великий переможцю.

Ікос 1

Ангелів Творець і всього творіння Творець , показав тебе Церкві Своїй віри захисником, і за віру непереможним страждальцем, закликає нас, за подвиги страждання твого, прославляти тебе, святий Георгію, так: Continue reading

ПАМ’ЯТЬ ДВАНАДЦЯТІ ПРЕПОДОБНИХ МАЙСТРІВ ГРЕЦЬКИХ

Пам’ять 14/27 лютого

Дванадцять преподобних грецьких майстрів – шановані в лику преподобних, чиї мощі перебувають у Ближніх (преподобного Антонія) печерах Києво-Печерської лаври. Їх вважають грецькими майстрами, які, згідно Києво-Печерського патерику, по чудесному покликом Богородиці прийшли з Константинополя для будівництва й прикраси Успенської церкви монастиря. Пам’ять цих святих відбувається ще і 28 вересня (Собор преподобних отців Києво-Печерських Ближніх печер). Continue reading

ЗААМВОННІ МОЛИТВИ В ЛІТУРГІЯХ СВТ. ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО І ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО НА ДНІ ВЕЛИКИХ СВЯТ, НЕДІЛІ ВЕЛИКОГО ПОСТУ, ДНІ ТИЖНЯ, ОСОБЛИВІ ДНІ ЦЕРКОВНОГО РОКУ ТА ЗАУПОКІЙНА

Відродження істинного, автентично – історичного богослужіння Київської Православної традиції неможливе без повернення до першоджерел. Нам потрібно ретельно вивчити власну літургійну спадщину і повернути те, що було втрачено в часи уніфікації та русифікації Київського Православ’я. Саме одному з втрачених елементів Святої Літургії – змінним заамвонним молитвам і присвячується ця невелика стаття.

Continue reading

Свята великомучениця Варвара

Пам’ять 4 / 17 грудня

Житіє і страждання святої великомучениці Варвари

У царстві Максиміяна, нечистивого царя римського, був на сході один чоловік знатний, багатий і славний на ім’я Діоскор, родом і поганством еллін, що жив в Іліополі. Він мав доньку на ім’я Варвара, її як зіницю ока беріг, не мав-бо більше дітей, лише її одну. Вона ж, коли підросла, стала вродою дуже гарна, і не було рівної їй дівчини красою в цілому тому краї. Через те батько її збудував для неї високий стовп, хитромудру споруду, а на стовпі влаштував покої гарні і в них замкнув доньку свою Варвару, приставивши до неї добрих наставниць і служниць, бо вже померла мати її. Зробив це для того, щоб не бачили такої краси прості люди незнатного походження, думав-бо, що недостойними є очі їхні дивитися на прекрасне лице доньки його.

Continue reading

ПОДВИГИ І СТРАЖДАННЯ СВЯТОГО АПОСТОЛА АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО

Пам’ять 30 листопада / 13 грудня

Святий Андрій Пєрвозванний, Христовий апостол, був із міста Витсаїди, син одного жидовина, на ймення Йона, брат же святого верховного апостола Петра. Він, зневажаючи світу цього суєту й даючи перевагу дівству над подружнім станом, не захотів одружуватися, а, послухавши святого Предтечу Хрестителя Івана, який проповідував на Йордані покаяння, все покинув, пішов до нього та й став його учнем. По тому з іншим учнем, якого називають, що це був сам Іван — євангелист (який написав про це в Євангелії, почувши від свого вчителя ті слова, коли перстом вказував на Ісуса та й сказав: «Ото Агнець Божий!»), покинув Хрестителя і пішов за Христом, бо знав і раніше із книг пророчих, що це є воістину Той, Котрий мав прийти. Знайшов-бо брата свого Симона (Петра) та й каже йому: «Знайшли ми Месію, що означає: Христос», — і привів його до Ісуса. По тому, коли з Петром ловили рибу при березі Галилейського моря і покликав їх Христос: «Ідіть за мною, я зроблю вас ловцями людей», — тоді, відтак, на Господній заклик, покинув Андрій мережі і з братом своїм Петром пішов за Христом. Continue reading