НОВЕ ДЖЕРЕЛО ДО БІОГРАФІЇ І. МАЗЕПИ ТА ІСТОРІЇ ЗВ’ЯЗКІВ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ З ЦЕНТРОМ ПРАВОСЛАВНОГО ЧЕРНЕЦТВА НА АФОНІ

Свята Гора Афон та її спадщина упродовж багатьох століть відігравали винятково важливу роль у розвитку вітчизняної духовності й культури як в епоху Київської Русі, так і за доби національно-визвольної боротьби українського народу в XVII ст. та в пізніші часи. Не без впливу афонських подвижників здійснювалося воцерковлення запорозького козацтва і залучення його до боротьби за релігійне і національне звільнення українського народу [1]. Continue reading

ВЕЛИКОПOСНЕ ПОСЛАННЯ ПОСТІЙНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ПРАВОСЛАВНИХ УКРАЇНСЬКИХ ЄПИСКОПІВ ПОЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ

Возлюблене духовенство, брати і сестри у Христі!

Черговий раз, настає час у нашому Православному Церковному календарі, коли ми починаємо духовну подорож Великого Посту. Понеділок, 2 березня 2020 року, є днем початку цього натхненного періоду, і знаний він,  як Чистий Понеділок. Якщо задуматись над цим, всім нам потрібне очищення – потрібно очиститися із середини, і ззовні, а час Великого посту надає нам можливість це зробити. Наукові модерні технології подають нам багато способів досягнення чистоти, щоб наші тіла були чистими. Однак ми також вимагаємо духовної чистоти. Проте, чи наші тіла є справді чистими? Continue reading

ДЕЯКІ ДУМКИ ЩОДО ПРОЦЕСУ РОЗБУДОВИ НАГОРОД ПЦУ

Наш інтерес до процесу розбудови системи нагород ПЦУ обумовлений, серед іншого, унікальністю ситуації, що склалася. Такого вікна можливостей ще не було і навряд чи колись буде. Судіть самі – постала нова адміністративна структура на чолі з молодим Предстоятелем, а отже, бери й будуй систему почестей з нуля, враховуючи кращий досвід. Умови для цього ледве чи не ідеальні, просто-таки лабораторні. Але ж українці ніколи не втрачали можливості втратити можливість… Continue reading

ЦЕРКОВНІ ОРДЕНИ: КОРОТКА ІСТОРІЯ ПИТАННЯ

Історія виникнення системи церковних орденів та медалей є однією з найменш відомих сторінок фалеристики. Практично немає наукових праць, які б розповідали про позалітургійні та позаієрархічні нагороди у різних конфесіях, або давали докладний опис їхньої трансформації протягом історії християнства. У цій невеликій оглядовій статті ми спробуємо подати загальні відомості та, власне, привернути увагу дослідників до більш детального вивчення нагородної системи кожної окремої Церкви. Continue reading

ДО НОВОЇ ЕККЛЕСІОЛОГІЧНОЇ ПАРАДИГИМИ? НАСЛІДКИ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛІЇ

Коли Вселенський патріархат надав автокефалію новоствореній «Православній церкві України» (ПЦУ), він мав намір створити єдину помісну церкву, яка об’єднувала більшість усіх православних віруючих цієї країни.

Назва нової Церкви, як вона з’являється в Томосі, а саме «Найсвятіша Церква України», передбачає цю ідею, як і кілька заяв Вселенського патріарха Варфоломія протягом 2018 року, в яких він підкреслював необхідність єдності православ’я в Україні. ПЦУ також це підтвердила, довго називаючи себе на своєму веб-сайті «єдиною» помісною церквою, а також на своїй домашній сторінці «Наша Церква” відкрита для всіх!» Основна ідея полягала в об’єднанні православ’я в Україні. Continue reading

МАСШТАБИ ТА НАБУТКИ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ ПРАЦІ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ ВОЛИНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ У 80-90 РР ХІХ СТ.

Становище православ’я на українських землях, приєднаних до Росії після поділу Польщі, було важким. Ставлення російської влади до релігійного життя на західноукраїнських землях зазнало відчутних змін після повстання 1830-1831 рр. Політика російського уряду мала на меті, зокрема, нівелювання національних особливостей та знищення національної культури народів, які опинилися під її владою. «Обрусение инородцев» – таким було завдання імперської політики, початок якій поклало царювання Миколи І в першій половині ХІХ ст. [17, ст. 147]. Continue reading

«СТАВРОПІГІЙНИЙ РУМУНСЬКИЙ ВІКАРІАТ» ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ: СИТУАЦІЙНЕ РІШЕННЯ З НЕПЕРЕДБАЧЛИВИМИ НАСЛІДКАМИ

Вже на стадії підготовки Київського об’єднавчого собору та надання Константинополем Томосу про автокефалію Православної Церкви України, багато аналітиків зазначали, що визнання нової Помісної Церкви з боку інших автокефальних церков, буде супроводжуватися певним «торгом», коли кожний буде намагатися отримати якісь дивіденди, або від Константинополя, або від Києву, або від Москви за гальмування процесу. При цьому саме інтереси Румунської Православної Церкви називалися прямо та неприховано – отримання власного ставропігійно-національного вікаріату в ПЦУ з правами широкої автономії. Це було, на думку майже всіх релігійних аналітиків, головною умовою визнання Української Помісності з боку Бухаресту. Continue reading

ВАЖЛИВІ ЗДОБУТКИ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я У ЦАРИНІ КУЛЬТУРИ

З давніх давен українська культура була європеїзованою та охристияненою. Велику роль у цьому протягом століть відіграли досягнення українського православ’я. Розглянемо головні ідейні церковноорганізаційні здобутки українського православ’я, які, на наш погляд, органічно пов’язані з українською культурною сферою.

Так, у нашій Церкві протягом усього церковного року велика шана надається Богородиці. Україна взагалі належить до тих східноєвропейських країн, де культ Богоматері розвинений найбільше, хоч до сьогодні дослідження з нашої маріології є недостатніми й не дають нам картини повного розвитку Богородичного культу в Українській Церкві. Але вже за часів Ярослава Мудрого цей культ мусив мати широке розповсюдження, якщо Ярослав віддав свій народ під Покров Пречистої Богоматері. Проте, на думку деяких дослідників, цей культ в Україні набагато старіший, сягає ще дохристиянських часів і поєднується з культом Матері-землі [Лужницький Г. Українська Церква між Сходом і Заходом.- Філядельфія, 1954.- ст. 439]. Continue reading

РЕЛІГІЯ НА ЗАКАРПАТТІ: ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД, РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ НА МАЙБУТНЄ

Останнім часом в Україні відбуваються кардинальні духовні зміни, спричинені національним і релігійним відродженням, що в свою чергу є викликами культурної глобалізації. Дослідження історії релігії та церкви в Україні є однією з актуальних проблем сучасності. Це зумовлено, насамперед, тим, що історія релігії нерозривно пов’язана з загальною історією суспільства. Упродовж багатьох століть розвитку людської спільноти викристалізувався міцний зв’язок політичних, етнічних і релігійних факторів, який спричинив утвердження релігій та церкви як неодмінних складових суспільного організму. Релігійний чинник завжди посідав вагоме місце в житті українського народу й мав безпосередній вплив на його історію. Continue reading

ДЕЯКІ ІСТОРИЧНІ РОЗВІДКИ ЩОДО РОЗТАШУВАННЯ ЧАСТОЧОК НА ДИСКОСІ

Кожний, хто береться досліджувати літургійну традицію Київського Православ’я, стикається з проблемою розташування часточок дев’яті чинів, що виймаються з третьої просфори. Це пов’язано з тим, що практично до кінця першої половини ХVII ст. ми зустрічаємо одночасно два варіанти: з лівого боку дискосу, під богородичною часточкою, та з правого (сучасний варіант). Важкість історичного визначення надає той факт, що обоє варіанти присутні в друкованих Служебниках практично одного часу – Київському, 1629 та 1639 рр. (іл. 1-2), а також Віленському 1638 р. (іл. 3). У даної розвідці ми спробуємо розібратися у цієї різноманітності нашої православної традиції. Continue reading