Нерідко кажуть, що піст напередодні свята Богоявлення пов’язаний з прийняттям великої святої води, обов’язковою умовою для якого є одноденний піст. Скажімо кілька слів про такий піст, адже він є однією з речей, що найбільше обговорюються, та пов’язаних з Богоявленським освяченням води. Про нього віруючі часто запитують ради духівника. Continue reading
Tag Archives: Богослов’я
ПРИХІД БОГА НА ЗЕМЛЮ І В НАШЕ ЖИТТЯ
Свято Різдва Христового спонукає нас пережити таїнство пришестя Бога на землю. І це пришестя є основоположним початком, що надає сенс нашого життя і нашого буття, відроджує нашу віру і надію на живу присутність Бога всередині нас і поруч з нами. Церква урочисто проголошує, що Бог став людиною, щоб і людина зробилася Богом. Ця істина висвітлює навіть найтемніші куточки нашого життя. Ця віра стає джерелом радості, що відкриває двері нашого буття духовного Божественного світу. Євангелія, як ми бачимо в сьогоднішньому їх читанні, стримано описують незбагненне народження Христа, його сподівання і виконання пророцтв. Отці Церкви глибоко пояснювали таїнство Божественного втілення. Гімнографії захоплено оспівували не лише поблажливість Бога, а й піднесення людини. Творець став творінням. Незримий відтепер бачиться, Безначальний відчутний, безтілесний Бог одягається в плоть і починає своє земне життя в образі людини. Continue reading
СВЯЩЕННІ КАНОНИ В ЖИТТІ ЦЕРКВИ – «УМОВИ ТЛУМАЧЕННЯ СВЯЩЕННИХ ПРАВИЛ»
Священні канони є найважливішим джерелом канонічного права, оскільки містять найбільш достовірні відомості не тільки з церковних питань, що виникали в розглянуту епоху, а й про способи їх вирішення Церквою. Однак оцінка канонів як джерела канонічного права передбачає об’єктивний підхід до проблеми Боголюдської природи Церкви, її духовної сутності і особливої історичної місії. Отже, необхідно відрізняти тимчасові передумови і буквальне історично обумовлений зміст цих канонів від вираженої в них совісті Церкви у вирішенні безперервно виникаючих питань, щоб уникнути неправильне тлумачення змісту одкровення у Христі. Ця відмінність є надзвичайно важкою, оскільки в канонах церковна совість виражається в історично і морфологічно обумовленій формі по відношенню до кожної розв’язуваної проблеми і до панівних в цю епоху умов. Очевидно, що провести цю відмінність можна лише на основі історично-канонічного дослідження. Для цього, однак, необхідно спеціально розглянути і оцінити інші джерела історії Церкви та прийняти до уваги деякі основні екклісіологічні передумови, без яких неможливо правильне тлумачення правил. Continue reading
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВЧЕННЯ ПРО МЕЖІ ЦЕРКВИ СВЩМЧ. ІЛАРІОНА І РОСІЙСЬКИХ БОГОСЛОВІВ XX СТОЛІТТЯ. Частина 3.
У попередніх частинах статті був запропонований аналітичний огляд ідей представників російської богословської думки, що стосуються питання церковних кордонів. Ікономічний напрямок в тлумаченні канонів, що регулюють способи прийняття в Церкву інославних, було представлено поглядами свщмч. Іларіона. Більш детально було розглянуто альтернативний богословський напрям, що бере початок від патр. Сергія (Страгородського) і отримало розвиток в працях протоієреїв Георгія (Флоровського), Ліверія (Воронова) і Владислава (Ципіна). Названих богословів об’єднує визнання догматичного значення згаданих канонічних правил. Continue reading
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВЧЕННЯ ПРО МЕЖІ ЦЕРКВИ СВЩМЧ. ІЛАРІОНА І РОСІЙСЬКИХ БОГОСЛОВІВ XX СТОЛІТТЯ. Частина 2.
Як було відзначено в першій частині статті, погляди на межі Церкви патр. Сергія (Страгородського) і прот. Георгія (Флоровського) отримали продовження в роботах Протт. Ліверія (Воронова) і Владислава (Ципіна). Розвиток тієї чи іншої ідеї цінний, крім усього іншого, тим, що робить більш явними і зрозумілими переваги та слабкі місця обраного напрямку думки. Continue reading
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВЧЕННЯ ПРО МЕЖІ ЦЕРКВИ СВЩМЧ. ІЛАРІОНА І РОСІЙСЬКИХ БОГОСЛОВІВ XX СТОЛІТТЯ. Частина 1
Для православного богослов’я XX-го століття характерний підвищений інтерес до вчення про Церкву. Значною мірою цей інтерес пояснюється набираючим силу екуменічним рухом і пов’язаним з ним міжконфесійним богословських діалогом. Природно, що одне з провідних місць в богословських дискусіях зайняло питання про межі Церкви. Continue reading
МОЛИТОВНЕ ЧЕРНЕЧЕ ПРАВИЛО СВЯТО-ВВЕДЕНЬСКОГО ЧОЛОВІЧОГО МОНАСТИРЯ
Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амин
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, що всюди є і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші. Continue reading
ПОРУШЕННЯ ВСТАНОВЛЕНОЇ БОГОМ ГАРМОНІЇ СІМЕЙНИХ СТОСУНКІВ В ТАК ЗВАНОМУ «ОДНОСТАТЕВОМУ ШЛЮБІ»
До свободи ви покликані, браття, тільки щоб свобода ваша не стала приводом для догоджання плоті, а любов’ю служіть один одному
Гал. 5, 13
Я писав вам у посланні не знатися з блудниками … Не обманюйте себе: ні блудники, ні ідолослужителі, ні перелюбники, ні малакії, ні мужоложці… – Царства Божого не успадкують … Усе мені дозволено, та не все корисне; все мені дозволено, та ніщо не повинне володіти мною. Їжа для черева, і черево для їжі; але Бог знищить і те і друге. Тіло ж не для блуду, а для Господа … Continue reading
ПРОРОК ОСІЯ І ЙОГО АЛЕГОРИЧНИЙ ШЛЮБ
Пророк Осія, як повідомляє нам його книга, був сином Беериї і походив з Північного царства. Згідно з назвою його книги (Ос. 1: 1), він жив за часів царів Озії (787-736), Іоафама (756-741), Ахаза (741-725) і Єзекія (725-697) царства юдейського, а також Ієровоама II, сина Іоасового (787-747), царства Ізраїльського. Його проповідницька діяльність датується VIII століттям до н.е., після пророка Амоса і до початку діяльності Ісаї. Continue reading
УСІКНОВЕННЯ ГЛАВИ ЧЕСНОГО ПРЕДТЕЧІ І ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО ІОАНА
Сьогодні Православна Церква святкує Усікновення чесної голови святого Іоана Предтечі – обезголовлення Іоана Хрестителя царем Іудеї Іродом. У цей день Церквою встановлено суворий піст, адже Іоан Хреститель був неправедно убитий на розгульному бенкеті царя з нагоди його дня народження. Іоан Предтеча був останнім пророком, що зв’язує воєдино Старий і Новий Заповіти, метою життя якого було сповіщення про втілення Сина Божого. Іоан Хреститель – той, до кого прийшов Ісус, щоб прийняти хрещення і явити Собою втілення Триєдиного Бога. Continue reading