Кожен християнин повинен дбати про свій духовний ріст, який забезпечує гармонію духовного і тілесного. Але коли наші душі й тіла кишать гріхами та пороками, як мертвечина червами, то цього досягти без постійного сповідування своїх гріхів неможливо. І тому в людини, яка живе внутрішнім духовним життям, тема сповіді стоїть на першому плані, адже тільки в боротьбі з пристрастями і гріхами можна постійно вдосконалюватись і, як сказав апостол Павло, переходити від силу в силу, тобто, спасатись у життя вічне. Але як принести Богу сповідь, аби вона була і очищувальною, і зцілюючою, і спасительною? Слово „сповідь”, як духовна дія, яка означає словесне визнання перед Богом своїх гріхів, має той же корінь, що й слово „сповідувати”, отже, визнавати догмати віри. Тобто, ці два поняття настільки тотожні, що й означаються однокорінними словами. Християнин, котрий не сповідується, або сповідується формально, лиш би бути допущеним до причастя Тіла та Крові Христових, уже є неправдомовцем, який із допомогою лукавства намагається заволодіти Христом. Continue reading
Tag Archives: Богослов’я
ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ ПРО НЕПРАВДИВЕ ХРЕЩЕННЯ ЛАТИНЯН 1755 РОКУ
Текст соборного Визначення (Орос)
Існує безліч засобів, за допомогою яких ми удостоюємось спасіння, які, так би мовити, подібно сходами сходи, взаємопов’язані та взаємочергові, оскільки всі направлені до однієї мети. Але першим з них є хрещення, богопередане святим апостолам, бо без нього інші бездіяльні: «Якщо хто не народиться від води і Духа, не може увійти в Царство Боже» (Ін. 3:5). Бо в разі потреби слід було, оскільки перше народження приводить людину в це тлінне життя, бути знайденим іншому народженню і образу більш таємничому, що ні від тління (φθορᾶς) відбувається, ні тлінням закінчується, за допомогою якого було б можливим для нас наслідувати начальнику нашого спасіння Ісуса Христа. Continue reading
ПРО ТАЄМНИЦЮ ПОСЛУХУ ХРИСТА
Через кілька годин ми постанемо перед Господом, оголеним Слугою, розп’ятим, але, тим не менш, цей образ є величним тріумфом, царственої славою та спокоєм.
Якщо ми хочемо зрозуміти любов, яку ми повинні відчувати до інших людей, нашу любов до Бога або Його любов до нас, ми повинні зрозуміти любов, яку поділяють Отець і Син. В іншому випадку ми ніколи не зрозуміємо, що означає слово «любов», і це буде просто те, що викликає в пам’яті певні почуття, певні дії прояви ніжності та щось людське. Continue reading
УВЕСЬ СВІТ ІДЕ ЗА НИМ
Ось і підійшли ми до останньої неділі перед Великоднем – неділі урочистого входу Ісуса Христа в Єрусалим. Апостол Матвій описує це так. Коли Ісус Христос разом зі своїми учнями наблизився до Єрусалиму, то спочатку не входив до священного міста, а зупинився біля гори Оливної і послав двох із учнів до села Віфанії, що розкинулося біля підніжжя гори. Він сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і вже на вході в нього побачите ослицю прив’язану і коло неї молодого осла, на якого ще ніхто не сідав. Відв’яжіть і приведіть до Мене, а якщо хтось запитає, навіщо ви те робите, то дайте відповідь їм, що вони потрібні Господу. І господар одразу ж погодиться і пошле їх» (Мт. 21:2-3). Учні виконали вказівку, зробивши все так, як звелів їм Ісус. І все сталося, як і пророкував Захарія: «Радій дуже, о дочко Сіону, веселися, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і сповнений спасіння, покірний і їде на віслюкові молодому» (Зах. 9:9). Continue reading
СВЯТИЙ ЛАЗАР В ПРАВОСЛАВНІЙ ІКОНОГРАФІЇ
У тропарі Суботи Лазаря співається «Загальне воскресіння перед Своїм стражданням запевняючи, з мертвих воскресив Ти Лазаря, Христе Боже. Тому ж і ми, як діти, несучи знамена перемоги, виголошуємо Тобі, Переможцеві смерти; осанна в вишніх, благословен, хто йде в ім’я Господнє». Continue reading
ПРО ЧИН СПОВІДІ
У людей дуже часто виникає дуже багато запитань та коментарів щодо чину сповіді. Не можна заперечувати, що роль сповіді піддалася перекручуванню та спотворенню. З іншого боку, погляд на історичний розвиток чину сповіді може бути дуже корисний для розуміння її мети, а також для відновлення її місця в християнській громаді.
Моя стаття являє собою лише короткий огляд, в якому робиться спроба показати довгий і складний історичний контекст, в якому розвивалося Таємниця Сповіді. Continue reading
СТАРИЙ ТА НОВИЙ РИМ: ОСНОВНІ ВІДМІННОСТІ МІЖ ПРАВОСЛАВ’ЯМ І РИМО-КАТОЛИЦИЗМОМ
Якщо говорити з точки зору богослов’я, то західне християнство відірвалося від Церкви Христової. У перший раз це сталося зі Старим Римом-Папою, а пізніше з Протестантами, які відокремилися від Римського папи.
Причини для відриву Старого Риму від Православної Церкви були політичні та богословські. Однак, в дійсності, західні християни відрізнялися як в догматах, так, переважно, методологією в догматах, якої є ісихазмська традиція. Тобто, людина за допомогою ісихазмської традиції досягає пізнання Бога, а в подальшому це знання записується в визначеннях-догматах. Але, коли втрачається дослідне пізнання Бога, тоді спотворюються і догмати. Ми коротко звернемо нашу увагу на ці відмінності. Continue reading
ВЕЛИКИЙ ПІСТ – ХРЕСНИЙ ШЛЯХ ПОКОЯННЯ
Великий Піст – це хресний шлях Ісуса Христа на Голгофу, який ми, якщо вважаємо себе справжніми християнами, людьми, котрі при хрещенні «одяглися в Христа» заради спасіння, повинні пройти разом із своїм Господом. Ми повинні підставити під хрест Господа свої слабкі плечі й разом із Ним, своїм Спасителем, в терпінні плоті й духа, пройти Його шлях від ночі зради в Гетсиманському саду й по кам’янистій дорозі до Голгофи. Ми повинні стояти з розчуленням серця й у глибокому покаянні разом із Божою Матір’ю, іншими чотирма жінками та юним Іоанном біля розіп’ятого Христа в той час, коли багатотисячна юрма шаленіє й біснується в торжестві зла над добром. Але з цього терпіння, омившись покаянням, в невимовній радості ми зустрінемо у Великий День Воскресіння Христового в храмі Божому нашого воскреслого Живого Бога – Ісуса Христа. Continue reading
БЛАГОВЕЩЕННЯ
А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім’я Назарет, до діви, що заручена з мужем була, на ім’я йому Йосип, із дому Давидового, а ім’я діві Марія. І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами! Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання. А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.
Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.
Лк. 1:26-33
Минуло близько шести місяців з того часу, коли Марія переїхала жити в Назарет, в будинок праведного Йосифа. Як виявилося, що за цей час завіса в Єрусалимському храмі зносилася і потребувала у відновленні. Цей священний предмет не міг бути зроблений нечистими руками. Він повинен був зроблений чистими і непорочними руками. Continue reading
БОГОСЛОВ’Я ІКОНИ – ЄРЕТИЧНІ ВІДХИЛЕННЯ
- мозаїчний образ Христа Спасителя ХІІ ст. з храму Святої Софії в Константинополі
Православна християнська життя, особливо після VII Вселенського собору, ототожнювалася з іконами в такій мірі своєї глибини, що говорили, що церква, яка не має ікон, вона є єретичною. І коли ми говоримо про ікони в Православним житті, то під ними ми розуміємо не просто мальовничі релігійні прикраси, але невід’ємну частину богослужіння, яка є досконалим виразом самої структури і природи Церкви. Continue reading