Православна Церква Сходу зустрічалася з ісламом вже в з перших десятиліть його появи за допомогою різноманітних діалогів. Як відомо, релігія ісламу зародилася недалеко від того географічного району, де процвітало Православ’я, і пізніше захопила ті регіони, в яких розвивалася православна віра (тобто Палестину, Єгипет, Сирію, Малу Азію і т.д.). Зустріч з ісламом набула не тільки форму полемічного зіткнення та протистояння, але крім того перетворилася в тривале мовчазне співіснування і, якщо завгодно, симбіоз і часто знаходила вираження в духовній сфері у вигляді богословського діалогу, який докладав зусиль до визначення різних положень, а також релігійних форм і досвіду. Continue reading
АКАФІСТ ПРАВЕДНІЙ ДІВІ ЮЛІАНІЇ, КНЯЖНІ ОЛЬШАНСЬКІЙ
Кондак 1
Обрана Господом, незайманої чистоти Богоблаженна діво Юліана, явилася ти, Руси—України православної теплою молитвеницею, Благодаттю Духу Святого сповненою. Стоячи перед Престолом Бога Вседержителя, возноси молитви свої за спасіння нас, грішних, бо, з замилуванням, тобі співаємо:
Радуйся, свята діво Юліана, непорочна Христова наречена прекрасна!
Ікос 1
Ангельським життям і непорочною чистотою в земному житті прикрашена, радісно в Дусі Святому перебувала ти зі своїм батьком, свята праведна діво Юліана, княжна свого роду Ольшанських. Полюбила ти молитви, піст і бдіння, заради спасіння душі, – світську славу зневажила, забажавши небесної. Ми, хто пам’ять твою шанує, взиваємо до тебе так: Continue reading
ДО КАНОНІЧНОЇ ПРАВОМОЧНОСТІ ЦЕРКОВНОГО ПРОСЛАВЛЕННЯ БЛАГОВІРНОГО ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО
Данні статті булі написані в 2011 р., коли Українська Автокефальна Православна Церква здійснювала канонізацію Петра Сагайдачного, коли критиками й недоброзичливцями УАПЦ критикувався як сама канонізація, так й її чин — «благовірний гетьман». Сьогодні, після історичного рішення Священного Синоду Православної Церкви України про внесення цієї канонізації в церковний календар, знову чутні голоси критиків. Тому ми вирішили передрукувати ці статті, щоб зняти певні питання священиків та вірних нашої Церкви.
«Київське Православ’я» Continue reading
АКАФІСТ ПРЕПОДОБНОМУ МИКОЛІ СВЯТОШІ, КНЯЗЕВІ ЛУЦЬКОМУ, ЧЕРНІГІВСЬКОМУ, КИЕВО-ПЕЧЕРСЬКОМУ ЧУДОТВОРЦЕВІ
Кондак 1
Вибраний Господом Сил, преподобний і богомудрий княже Миколо, ти першим, з числа благовірних князів землі нашої діадему і скіпетр залишивши, в чернечому чині ревно послужив Господу в обителі Києво-Печерській, і нині, на небесах в оселях райських перебуваючи, молися за тих, які з любов’ю звертаються до тебе:
Радуйся, преподобний княже Миколо, смирення Христового ревнителю. Continue reading
10 ПОРАД НА ВЕЧІР ВІД СВЯЩЕНИКА, ЯКИЙ НЕ БОЇТЬСЯ ХЕЛЛОВІНУ
1. Ви маєте знати, що в час культу споживацтва нас чекає неймовірна кількість нових, суто комерційних свят. Ні день Святого Валентина, ні Хелловін чи навіть комерціалізація Різдва (о Боже!), з його безмежними знижками на все на світі, не мають нічого спільного з релігійним, і навіть із антирелігійним життям людини. Це просто речі, які створені для отримання прибутків. І не більше. Мені здається, не варто вплутувати тут ні добрі сили, ні злі. Хоча, нашкодити може все. Пригадуєте новину про те, як жінка вдавилася освяченою ковбасою на Великдень? Continue reading
ІКОНА НА ПРАВОСЛАВНОМУ СХОДІ І НА ЗАХОДІ
Мозаїка ХІІ ст., Храм Святої Софії Константинопольської
Встановлення свята Торжества Православ’я в самому початку святої Чотиридесятинці, під час якої з’єднується богослов’я і аскетизм, і одночасно, коли ми стаємо причетними таїнства хреста і Воскресіння, вказує на внутрішній світ Православної Церкви, і в основному і перш за все на її глибину, яка дійсно « бачиться майстерним плавцем». Continue reading
СПОСІБ НАДАННЯ БОЖЕСТВЕННОГО ПРИЧАСТЯ – ЩО ПРОВОДИТЬ ДО ПОВНОЇ НЕДОСКОНАЛОСТІ
Поступово почалися вестися розмови про зміну способу надання віруючим Тіла і Крові Христових. Немає нічого парадоксального в тому, що ці красиві розмови активно піднімаються людьми абсолютно не смак церковної і сакраментального життя (згідно з сучасними даними, тому що вони змінюються). Раніше такі, що не пізнали церковного життя, коли «приходили до тями», вони досягали невимовної духовної висоти: наприклад св. апостол Павло, Марія Єгипетська, Самаритянка, свята Пелагія, прп. Мойсей Ефіопянін, свята Варвара, святий Ахмед Новомученик і багато інших. Continue reading
ЩО СТОЇТЬ ЗА ЗАЯВОЮ ФІЛАРЕТА ПРО «ОБОРОНУ ПРАВОСЛАВ’Я»? КОРОТКИЙ ІСТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ.
Дев’ятнадцятого жовтня 2020 р., на сайті т.зв. «Київського Патріархату», звернення заява колишнього Київського митрополита Філарета «До всіх православних християн», у якому він обвинувачує Вселенського патріарха Варфоломія у створенні «своєрідного папства в православ’ї» та закликає «всіх православних християн в Україні та в усьому світі, твердо стояти на засадах святого православ’я». Загалом, усі вже звикли, що Філарет давно у своєму змаганні проти Православної Церкви України використовує риторику найбільш консервативних та антиукраїнських кіл Московського Патріархату, але ця заява заслуговує на більш детальніший розгляд. Адже, вона вже є частиною загальної боротьби Росії проти самої канонічної системи Вселенського Православ’я для досягнення своє гегемонії серед Православних Помісних Церков. Тому у цій статті ми спробуємо розкрити історію створення та реальну анатомію обвинувачень, які сьогодні висуває колишній Київський митрополит проти Вселенського патріарха Варфоломія. Відразу відзначимо, що ми не будемо спростовувати безпідставну критику Томосу, бо це вже багато разів робилося різними поважними авторами. Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ ГРИГОРІЙ НИСЬКИЙ ПРО БЛАЖЕНСТВА (СЛОВО 3)
«Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться» (Мт. 5:4)
Коли людина уяснить собі свої провини перед Богом, свою нікчемність, убогість та недосконалість, безперечно вона почне сумувати, плакати й смирятися та благати у Бога помочі. Людські ж недосконалості та помилки вона почне пробачати, а не осуджувати. Більше того, буде поспішати допомогти кожному нещасному в його помилках та нерозважностях. Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ ГРИГОРІЙ НИСЬКИЙ ПРО БЛАЖЕНСТВА (СЛОВО 2)
«Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю» (Мт. 5: 5)
Заповіді Блаженства, дані Господом нашим Ісусом Христом людині, як шлях до істинного спасіння, у розумінні святитетя Григорія Ниського «подібні до сходин, якими йдуть вгору: коли стануть на першу, з неї піднімаються на ту, яка лежить вище, і друга знову веде того, хто сходить на третю, а ця – на наступну, і ця наступна – на ту, яка за нею, таким чином той, хто піднімається зі сходинки, на якій стоїть, піднімається завжди на вищу і досягає вершини свого сходження». Continue reading