ЧЕРНЕЧА ТРАДИЦІЯ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ У СУЧАСНИХ МОНАСТИРЯХ

Тема, яка мною піднімається у цієї статті, – це чернеча традиція та сучасні монастирі. Спочатку ми повинні уточнити: що ми маємо на увазі, коли говоримо «чернеча традиція», і які бувають різні чернечі традиції у різних Помісних Православних Церквах.

Можна сказати, що кожна Помісна Православна Церква та Свята Гора Афон мають свої місцеві традиції, які стосуються як пастирської, так і особливо чернечої сфери. Однак значення та зміст чернечої традиції для всіх є однаковими. Саме слово «передання» [παραδοσις] у грецькій мові означає щось, що ми «приймаємо та передаємо наступним»; це слово походить від дієслова «парадигма», тобто «беру від одного та передаю іншому». Continue reading

ВСЕЛЕНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА – СОБОР ПОМІСНИХ, А НЕ ЕТНІЧНИХ ЦЕРКОВ

Останнім часом, у зв’язку з подіями в житті Православної Церкви в Литві, Молдові та інших країнах, які раніше були окуповані СРСР, йде все більше дискусій, чи не є тенденція виходу пастви з Московського Патріархату, якщо не дивитися на політичний бік питання шкідливий для Церкви. Адже Церква це не держава та її інтереси не завжди збігаються з державними. Як можна осмислити те, що відбувається з християнської та церковної точки зору? Continue reading

«А БАБА-ЯГА ПРОТИ» АБО РОЗБІР ОСТАННЬОЇ ЗАЯВИ ГРУПИ «10 ТЕЗ ДЛЯ ПЦУ»

Двадцять першого листопада 2023 р., громадська група «10 тез для ПЦУ» неочікувана видала дуже суперечливу та контраверсійну заяву «Що до подій в Черкасах», яка спричинила бурхливі суперечки не тільки серед духовенства та вірних Православної Церкви України, але і загалом українського суспільства. В цієї статті ми спробуємо проаналізувати зміст цієї заяви в контексті ситуації на релігійному полі України. Continue reading

АРХІПАСТИРСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ СОБОРУ ЄПИСКОПІВ УПЦ США ТА ДІАСПОРИ. 90-ТИ ЛІТТЯ ГОЛОДОМОРУ: ПРАВДА НЕПОВИННА БУТИ ЗАМОВЧЕНОЮ

А путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня! 

Прип. 4:18

Перед нами 90-ті роковини ГОЛОДОМОРУ в Україні – знаний у світі як Геноцид Голодом, і наші душі невпинно лунають потужним закликом до справедливості та правди.

Кожен день 2022-2023 років повинен бути днем пам’яті та відданості для нашого народу, духовною подорожжю до меморіалів наших мучеників в Україні, Сполучених Штатах Америки (особливо у Вашингтоні та в Духовному осередку Української Православної Церкви США в Саут-Баунд-Бруці, штат Нью-Джерсі) і загалом в усьому світі, перед якими смиренно встаємо на коліна з молитвою за душі наших невинних жертв, мільйони яких лежать у безіменних могилах, зазнавши страшної смерті голодом. Адже справді, «путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!» Continue reading

«НЕ ГРАЙТЕ ЮЩЕНКА!», АБО КОЛИ РОЗПИЛЮВАННЯ ЗАМКІВ НА ОКУПОВАНОМУ ХРАМІ Є СВЯТОЮ СПРАВОЮ. ПРО СКАНДАЛЬНУ ЗАЯВУ ГРУПИ «10 ТЕЗ»

Класичне запитання капелану від наших воїнів: «Російський снайпер на дзвіниці – законна мішень, чи ні?»

Замок на церкві як кайдани на заручникові. Треба обов’язково зняти, якщо вчиняється акт беззаконня! Хіба можна допустити, щоби храм, як заручника (це міг би бути ваш дідусь, дитина, чи дружина) утримували кілька зомбованих Москвою адептів і не впускають цілу релігійну громаду, яка з багаторазовою перевагою, згідно чинного законодавства, на зборах, легально перейшла до ПЦУ? Continue reading

ВВЕДЕННЯ В ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

У коштовних прикрашених ризах введуть Її до Царя. Приведені будуть діви вслід за Нею, подруги її. Приведуть їх з піснями радості і введуть їх у палату Царя

Пс. 44: 15,16

Праведні батьки Пресвятої Діви Марії Іоаким і Анна дали святу обітницю принести в жертву Богові дитину свою. Через три роки після народження преблагословенної Дочки, виконуючи обітницю свою, вони ввели в храм Єрусалимський Богоотроковицю і присвятили Її Богові. До урочистості введення, як розповідає нам церковне передання, праведні Іоаким і Анна за звичаєм зізвали в Назарет своїх родичів, скликали дів і приготовили багато світильників. Пресвята Діва Марія увійшла до храму в оточенні цих дів з полум`яніючими світильниками. Блаженний Ієронім розповідає нам, що навколо Єрусалимського храму було 15 сходинок і на кожній із сходинок співали один псалом священники і левити. На першу із цих сходинок поставили трьохрічну Марію, і коли зняли з неї подорожню одіж, то Вона Сама, ніким не підтримана зійшла до гори в храм. Всі здивувались, що Марія так зайшла до храму як доросла. Архиєрей Захарія за повелінням Господа увів трьохрічну Марію до Святая Святих Єрусалимського храму, де знаходився кивот Завіту. Continue reading

ПОКАЯННЯ – ШЛЯХ ДО СПАСІННЯ

Хочу поговорити ще про одне (дуже суттєве), коли ми розглядаємо своє життя в усіх його духовних і тілесних складових і намагаємося виявити до найменших подробиць причини тих чи інших негараздів, які заважають нам, знов же таки – з нашого погляду, нормально жити, то не варто нам, православним людям, вдаватися до різного роду ворожок, чародіїв, екстрасенсів чи новітніх «проповідників» – у людей, що живуть поза Церквою, правди немає. А коли вона і є, бо й диявол підкладає у вуста своїх слуг ті чи інші знання про світ, про людей, щоб таким чином заманити їх у свої погибельні тенета, то знов же таки, і наголошу на цьому особливо, знання цієї правди, кожному в свій час, обернеться великими неприємнощами чи й бідами. Шукати треба не того, що хтось, десь і колись щось там «наробив» нам поганого (в наш час розвою інформатики, в тому числі всіляких бісівських «наук», вистачає), а слід ретельно переглядати власне життя й вишукувати в ньому все зле й згубне для душі, для її врівноваженого стану, адже від цього залежить і загальний наш стан. Continue reading

ПРОМОВА ЙОГО ВСЕСВЯТОСТІ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ НА КОНФЕРЕНЦІЇ «ЗЛИТТЯ СУМЛІННЯ: ОБ’ЄДНАННЯ РЕЛІГІЙНИХ ЛІДЕРІВ ДЛЯ ПЛАНЕТАРНОГО ВІДРОДЖЕННЯ»

Компас сумління: Керівництво моральними діями у світі, що руйнується

Ваші Високопреосвященства,

Ваші Високоповажності,

Шановна аудиторія,

Пані та панове,

Ми збираємося тут, в Абу-Дабі, у момент колективного пробудження, щоб обговорити шляхи вирішення взаємопов’язаних глобальних криз під прапором «Злиття сумління». Усі ми, присутні, усвідомлюємо, що нашій планеті, як ніколи раніше, загрожує екологічно небезпечна людська діяльність. Наші релігійні традиції поділяють основні вчення про духовну відповідальність піклуватися про Боже творіння. Наші священні тексти наказують нам захищати наш спільний дім. Немає вищого покликання, ніж збереження святості життя на нашій планеті та умов, які роблять можливим розвиток людства. Ми повинні використати весь свій моральний авторитет для розпалювання екологічної свідомості суспільства. Continue reading

РЕЛІГІЯ ТА ГУМОР: НЕОРТОДОКСАЛЬНІ ВІДНОСИНИ?

Сказати, що релігія та гумор – дивні сусіди, означає лише одне – визнати очевидне! Однак одне не може обійтися без іншого, ці «явлення мають взаємне тяжіння» (Schweizer 2020, p.162). За словами християнського письменника та філософа Г.К. Честертона, «Життя серйозне завжди, але жити завжди серйозно – не можна. Ви можете з будь-якою урочистістю вибирати краватки, але в таких важливих питаннях, як смерть, секс і релігія, ви повинні бути веселі, інакше збожеволієте». (Цит. за Terry Lindvall, 2015). Continue reading

КАТОЛИЦЬКИЙ ДОГМАТ ПРО ТІЛЕСНЕ ВОЗНЕСІННЯ ДІВИ МАРІЇ ТА ПРАВОСЛАВНЕ ВЧЕННЯ ПРО УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Окрім догмату про «непорочне зачаття», важливе місце в маріології Римо-Католицької Церкви займає догмат про «тілесне вознесіння Діви Марії». На переконання католицьких єпископів, богословів і народу Божого, люди усвідомили неможливість визнання того, щоб святе тіло Діви Марії – живий Божий ковчег – зазнало тління. Таким чином, спираючись на благочестиву впевненість католицьких віруючих та використовуючи своє право на непогрішні визначення «ex cathedra», папа Пій XII 1 листопада 1950 року апостольською конституцією «Munificentissimus Deus» оприлюднив новий догмат про «тілесне вознесіння Діви Марії» з душею і тілом в небесну славу: «Immaculatam Deiparam semper Virginem Mariam, expleto terrestris vitae cursu, fuisse corpore et anima ad caelestem gloriam assumptam»[1], який в перекладі на українську мову означає, що «Непорочна Божа Мати, Приснодіва Марія, закінчивши шлях Свого земного життя, була взята з тілом і душею у Небесну Славу» [2]. Сам же догмат залишив відкритим питання, чи померла Пресвята Діва Марія, чи ні. Continue reading