СВЯТИТЕЛЬ ДИМИТРІЙ (РОСТОВСЬКИЙ). СКАЗАННЯ ПРО ПОКЛОНІННЯ ВОЛХВІВ

Коди Ісус народився у Віфлеємі Юдейському, у дні Ірода-царя, тоді волхви зі Сходу прийшли. Не з одної якоїсь східної країни, але з різних, як же показується в Отців святих, — різне про них оповідають. Одні-бо говорять, що вони були з Персії, — це святий Золотоустий, Кирило Олександрійський, Феофілакт та инші. Через те, що в той час найславніше було учення звіздарське. І не міг ніхто у них царем бути, якщо спершу звіздарства навчений не був. Інші ж думають, що вони були з Аравії, — це святий мученик Юстин, Кипріян, Єпіфаній. Через те, що та країна вельми багато мала золота, ладану і смирни (мира). А ще инші думають, що з Ефіопії ті були, адже звідти прийшла колись цариця Савська, тобто Ефіопська, в Єрусалим слухати премудрість Соломонову, що був, за Ієронімовим розумінням, прообразом теперішньої події, тобто приходу волхвів до мисленного Соломона — Христа, що є Божою Премудрістю. Але і Давид говорить: «Ефіопія наперед дала руку свою Богові». Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ДИМИТРІЙ (РОСТОВСЬКИЙ). СЛОВО НА РІЗДВО ХРИСТОВЕ

Коли Спасителевий у світ був прихід, небесний Благовісник пастирям Вифлеємським дає знамення — немовля пеленами сповите і в яслах покладене, каже-бо: «Народився вам днесь Спас, і ось вам знамення — знайдете немовля, сповите у яслах». Подумав би хтось, що не велике це знамення — бачити немовля сповите, як звично є для кожного, що в світі народжується, — немовляті бути сповитому. То було б більше знамення, якби ангел замість свідчення і точного про Різдво Христове завірення подав щось незвичайне: як же волхвам зірку на сході чи як Сивілла Августові показала в сонці Діву, що немовля на руках тримала. Проте якщо хтось захоче приглянутися умовим оком до таїнств, що здійснюються в тому сповитому немовляті, побачить і пізнає, що більше це знамення, як вістка про Різдво Спасителеве, від ангела пастирям сказана, — немовля сповите, що лежить у яслах. Це-бо те немовля, народження якого засіяло світові світлом розуму — ясніше від зір і сонця. І пелени його від хмар ширші, і ясла — від Небес просторіші, в них же лежить неохопний Христос Бог. Звернімо ж умові очі наші на дитинство Христове, Який віки сотворив і від віків приготував нам спасіння. Він, щоб зношеність єства нашого оновити, немовлям на землі з’явився. «Знайдете, — каже, — немовля». Continue reading

СЮЖЕТ ПОКЛОНІННЯ ВОЛХВІВ У СТАРОДАВНЬОЇ БІЛОРУСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ІКОНІ

Різдво. Поклоніння волхвів. 1-а пол. XVI ст. З дер. Дрісвяти Вітебської обл.

У вівтарному і монументальному живопису подія Різдва Христового часто зображується як поклоніння волхвів. Найбільш древнім і досконалим втіленням такого сюжету в білоруському церковному мистецтві є ікона «Поклоніння волхвів» (XVI ст.) З Петропавлівської церкви в Дрісвяти (Браславського району).

Вона займає виключно важливе місце в історії білоруської ікони як фактично єдиний зразок загубленою під час «невідомої війни» з Москвою 1654-1667 рр. гілки білоруського православного іконопису, в якій вплив мистецтва європейської готики і ренесансу віддзеркалені найбільш виразно.

В основу ікони Різдва покладено свідоцтво Євангелія від Матвія про трьох мудреців, що прийшли до Віфлеєму вклонитися Немовляті-Христу: «Коли ж Ісус народився у Вифлеємі Юдейському у дні царя Ірода, волхви  зі сходу прийшли до Єрусалима, кажучи: де є народжений Цар Юдейський? Continue reading

СОБОР КРИМСЬКИХ СВЯТИХ

Пам’ять 15/28 грудня

Сьогодні, коли черевик московського окупанта топче українську землю, коли православні українці в окупованим Криму терплять наругу, святкування Собору Кримських Святих набуває особливого значення.

Історія християнського Криму нерозривно зв’язана з історією Київського Православ’я. Уже в першому, апостольському, столітті Слово Євангельської проповіді приніс сюди святий апостол Андрій Первозванний. До цієї ж епохи належить християнська місія священомученика Климента, єпископа Римського, прийняв мученицьку кончину в Криму, а в четвертому столітті в Криму діяло вже п’ять єпархій. Саме в древньому Херсонесі прийняв хрещення святий рівноапостольний Київський князь Володимир та поніс світло Христової віри по всій землі України. Багато святих, подвижників та святителів, подібно яскравому духовному суцвіттю прикрасили Український Крим подвигами освіти Християнського, мучеництва і сповідання. Будемо ж вчитися у них великому терпінню, вірі, любові, працьовитості. Будемо невпинно зберігати в серцях наших пам’ять про їх нетлінний подвиг: «Величаємо вас, усі святі, що в Українському Криму засяяли , і шануємо святу пам’ять вашу, бо ви моліть за нас Христа Бога нашого». Continue reading

МОВА ЦЕРКВИ І МОВА СВІТУ – ДИАЛОГ АБО КАНФЛИКТ

Іноді в мене складається враження, що вивчати традиції Церкви означає бути готовим до багатьох дивовижних відкриттів. Так я був вражений, знайшовши в творіннях свт. Григорія Богослова (+389/390 р) наступний рядок: ««Новатори»- це нерозумна назва передбачливих» [1]. Continue reading

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ

+ ВАРФОЛОМІЙ

МИЛІСТЮ БОЖОЮ АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЯ,

НОВОГО РИМА І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ

ВСІЄЇ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ

                                                                                    БЛАГОДАТЬ, МИЛІСТЬ ТА СВІТ

                                                                                      ВІД НАРОДЖЕННЯ У ВІФЛЕЄМІ

                                                                                          СПАСИТЕЛЯ ХРИСТА

Возлюблені в Господі брати і сестри!

Христос спускається з небес, зустрічайте

З’явився на землі Бог, і одночасно з’явилася і досконала людина, відкривши незбагненну цінність людської особистості. Як люди сучасності, ми особливо переживаємо наш грішний стан, коли щодня  ми бачимо разом з Псалмоспівцем, що «Всі заблудили, всі нікчемні стали: нема тих, хто чинив би добро, нема жодного» (Пс. 13:3; Рим. 3:12-13). Continue reading

ВІЙСЬКОВЕ СЛУЖІННЯ В ТВОРІННЯХ СВЯТИХ ОТЦІВ

Питання співвідношення нашої Святої Православної віри з військовим служінням, а тим більше служінням у часі війни, завжди турбувало вірних. Особливо гостро це питання повстало в наш час, коли тисячі ліпших синів та дочок України вимушені захищати свою Батьківщину від зовнішньої агресії зі зброєю в руках. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ДИМИТРІЙ РОСТОВСЬКИЙ: СКАЗАННЯ ПРО ВВЕДЕННЯ ПРЕЧИСТОЇ І ПРЕБЛАГОСЛОВЕННОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ У ГОСПОДНЮ ЦЕРКВУ І ПРО ЖИТТЯ ЇЇ В НІЙ

Коли Пречистій Богоотроковиці, Преблагословенній Діві Марії Богородиці виповнилося від народження народження три літа, святі праведні батьки її Йоаким та Анна, згадавши обітницю свою, коли молилися про розрішення від неплідності своєї і пообіцяли принести народжене від них Богові, захотіли сповнити те ділом, адже раніше словами проказали. Скликали, отож, у Назарет, де жили, всіх своїх родичів, котрі були від царського та архиєрейського племені, бо сам праведний Йоаким був царського роду, дружина ж його свята Анна роду була архиєрейського, ще й лик чесних дівиць зібравши, приготували численні свічки і прикрасили Пречисту Діву Марію доброкрасністю царською, про що всі давні святі отці свідчать. Святий Яків, архиєпископ Єрусалимський, від Йоакима сказав таке: «Закличте непорочних жидівських дочок, щоб прийняли запалені свічки». Continue reading

АКАФІСТ ВВЕДЕННЮ В ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

КОНДАК 1

Вибраній Предвічним Царем Богородиці Марії – ангелів і людей Цаариці. що прийшла одного разу до храму Господнього і увійшла у Святая Святих на заручини дівоцтва Свого Женихові Небесному, щоб виховуватися у Божому Домі, достойне вшанування від щирого серця приносимо, а Ти як могутня Заступниця наша від усяких бід і скорбот нас охорони, щоб ми з любов’ю щиро співали Тобі: Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ДИМИТРІЙ РОСТОВСЬКИЙ. СЛОВО НА СОБОР СВЯТОГО АРХИСТРАТИГА МИХАЇЛА ТА ІНШИХ НЕБЕСНИХ СИЛ БЕЗПЛОТНИХ

Свята Церква прийняла святкувати доброчесно собор святих ангелів од передання богоодуховлених отців, відкинувши давнє злочестиве пошанування ангелів, винайдене єретиками й ідолопоклонниками, адже ще в Старому Заповіті, коли люди Божі, відступивши від Бога, почали кланятися творенню Божому та ділу рук своїх, почали приносити із богоподібним поклонінням жертви сонцю, місяцю та зорям, гадаючи, що ті мають живу душу. Таким же поклонінням із жертвами кланялися й ангелам, про що в Книгах Царів згадується так: «І кадили для Ваала, і для Сонця, і для дванадцятьох планет і всій силі небесній», тобто ангелам, вони-бо є вої небесні, як сказано в Євангелії: «І ось раптом з’явилася з ангелом сила велика небесного війська». Та неблагочесне поклоніння ангелам поширювалось і в днях святих апостолів, що викорінюючи, святий Павло у Посланні до Колосян говорить: «Нехай вас не зводить ніхто удаваною покорою та службою ангелам, вдаючись до того, чого не бачив, нерозважно надимаючись своїм тілесним розумом, а не тримаючись Голови», тобто Христа. Continue reading