СВЯТИЙ ІГНАТІЙ БОГОНОСЕЦЬ

Апостольський отець і другий після Євода, єпископ Антіохійський священомученик Ігнатій Богоносець разом зі святим Полікарпом Смирнським навчався у святого апостола і євангеліста Іоана Богослова. Його ім’я, по-латині «ignis», перекладається як «вогонь» і свідчить про палаюче в ньому бажання Христа, та такої сили, що він отримав собі ім’я Богоносець. Існує два традиційних варіанти трактування прізвисько «Богоносець»: а) після мученицької кончини святого на внутрішніх сторонах його серця були знайдена золота напис з ім’ям Ісуса Христа і б) Ісус брав Ігнатія-дитину на руки, про що оповідає Євангеліє від Матвія (Мт. 18:3). Continue reading

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ

+ Варфоломій,

Милістю Божою Архієпископ Константинопольський,

Нового Риму і Вселенський Патріарх,

Всій повноті Церкви,

Благодать, милість і мир

Від Христа Спасителя народженого у Віфлеємі.

«Христове очоловічення, моє власне відродження.»

Дорогі брати і чада возлюблені в Господі,

Оспівуємо і славословимо Бога в Тройці, що сподобив нас знову в цьому році достигнути до великого свята народження у плоті Сина і Слова Бога Отця в «малому Віфлеємі». Continue reading

СВЯЩЕННІ КАНОНИ В ЖИТТІ ЦЕРКВИ – «УМОВИ ТЛУМАЧЕННЯ СВЯЩЕННИХ ПРАВИЛ»

Священні канони є найважливішим джерелом канонічного права, оскільки містять найбільш достовірні відомості не тільки з церковних питань, що виникали в розглянуту епоху, а й про способи їх вирішення Церквою. Однак оцінка канонів як джерела канонічного права передбачає об’єктивний підхід до проблеми Боголюдської природи Церкви, її духовної сутності і особливої історичної місії. Отже, необхідно відрізняти тимчасові передумови і буквальне історично обумовлений зміст цих канонів від вираженої в них совісті Церкви у вирішенні безперервно виникаючих питань, щоб уникнути неправильне тлумачення змісту одкровення у Христі. Ця відмінність є надзвичайно важкою, оскільки в канонах церковна совість виражається в історично і морфологічно обумовленій формі по відношенню до кожної розв’язуваної проблеми і до панівних в цю епоху умов. Очевидно, що провести цю відмінність можна лише на основі історично-канонічного дослідження. Для цього, однак, необхідно спеціально розглянути і оцінити інші джерела історії Церкви та прийняти до уваги деякі основні екклісіологічні передумови, без яких неможливо правильне тлумачення правил. Continue reading

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВЧЕННЯ ПРО МЕЖІ ЦЕРКВИ СВЩМЧ. ІЛАРІОНА І РОСІЙСЬКИХ БОГОСЛОВІВ XX СТОЛІТТЯ. Частина 3.

У попередніх частинах статті був запропонований аналітичний огляд ідей представників російської богословської думки, що стосуються питання церковних кордонів. Ікономічний напрямок в тлумаченні канонів, що регулюють способи прийняття в Церкву інославних, було представлено поглядами свщмч. Іларіона. Більш детально було розглянуто альтернативний богословський напрям, що бере початок від патр. Сергія (Страгородського) і отримало розвиток в працях протоієреїв Георгія (Флоровського), Ліверія (Воронова) і Владислава (Ципіна). Названих богословів об’єднує визнання догматичного значення згаданих канонічних правил. Continue reading

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВЧЕННЯ ПРО МЕЖІ ЦЕРКВИ СВЩМЧ. ІЛАРІОНА І РОСІЙСЬКИХ БОГОСЛОВІВ XX СТОЛІТТЯ. Частина 2.

Як було відзначено в першій частині статті, погляди на межі Церкви патр. Сергія (Страгородського) і прот. Георгія (Флоровського) отримали продовження в роботах Протт. Ліверія (Воронова) і Владислава (Ципіна). Розвиток тієї чи іншої ідеї цінний, крім усього іншого, тим, що робить більш явними і зрозумілими переваги та слабкі місця обраного напрямку думки. Continue reading

ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ «ЗНАМЕННЯ». ЗНАМЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ, ЩО БУЛО У НОВГОРОДІ ВЕЛИКОМУ 1170 РОКУ

Пам’ять 27 листопада

Ікона Божої Матері, що має назву «Знамення», зображує Пресвяту Богородицю, яка сидить і молитовно підносить Свої руки; на грудях її, на тлі круглого щита (або сфери) – благословляє Божественне Немовля – Спас-Еммануїл. Таке зображення Богоматері відноситься до числа найперших Її іконописних образів. В усипальниці святий Агнії в Римі в Римі є зображення Богоматері з розпростертими в молитві руками і з Немовлям, що сидить на Її колінах. Це зображення відноситься до IV століття. Continue reading

МИТАР, АПОСТОЛ І ЄВАНГЕЛІСТ

Серед дванадцяти апостолів, що згадуються в Новому Завіті, присутній ім’я Матфей. Сам він так називає себе в списку апостолів, який наводить у своєму Євангелії (Мт. 10:3), так само як і в оповіданні про своє покликання на апостольське служіння. У цьому оповіданні мова йде про якусь людину, що сидить на місці збору податей, внаслідок чого він і називає себе «митар Матфей». Цей митар в Євангелії від Марка іменується «Левієм Алфеєвим» (Мк. 2:14), а в Євангелії від Луки – просто Левієм (Лк. 5:27). Слід зазначити, що в списках учнів згадується і апостол Яків, син Алфеїв, однак він не був братом апостола Матфея. Якби це було так, то про це йшлося б в Євангеліях, як про інших апостолів, які були братами, наприклад Андрій і Петро, Яків та Іоан. Continue reading

ДУМКА СВЯЩЕННОГО СИНОДУ БОЛГАРСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРВИ – БОЛГАРСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ ПРО КРИТСЬКИЙ СОБОР І ЙОГО ДОКУМЕНТИ

Думка Св. Синоду (БПЦ) щодо Собору на Криті (2016) і тексту

«Ставлення Православної церкви до решти християнському світу»

Св. Синод на своєму засіданні 15.11.2016 р, прот. № 22 – в повному складі, розглянувши текст «Ставлення Православної церкви до решти християнського світу», що прийнятий в червні на соборі на о. Крит, Греція, прийшов до наступної думки:

На засіданні від 01.06.2016 р, прот. № 12, Св. Синод в повному складі вирішив запропонувати перенести Великий і Святий собор Православної Церкви, щоб продовжити підготовку до його проведення. Св. Синод заявив, що в іншому випадку БПЦ-БП не буде брати в ньому участи. Continue reading

АКАФІСТ СВЯТОМУ АПОСТОЛУ ПИЛИПУ

Кондак 1

Обраний Христом Богом, Спасителем світу до апостольського служіння, преславний апостол Пилипе! Прославляючи Господа, що покликав тебе, пісні хвали тобі співаємо. Ти ж, вірний учень Христовий, як маючи велику відвагу до Господа, не спиняй поминати нас біля престолу Всевишнього, а ми, славлячи труди, подвиги й страждання твої, так з любов’ю співаємо тобі: Радуйся, Пилипе, святий апостол Христовий і молитовник за нас неспинний. Continue reading

ПРО БОГОСЛУЖБОВІ ЧАСИ

Богослужбові часи – це спеціальний чин молитов, який читається в храмі в визначений час. Зазвичай це досить короткий чин, читання і слухання якого не займає більше п’ятнадцяти-двадцяти хвилин.

Виникнення молитов часів в Старозавітної і Новозавітної Церкви пов’язано в першу чергу з Божественним встановленням у людини навичку до безперервної молитви. Адже, по суті, Ангели і святі в раю перебувають в безперервному славослов’ї Господу. Образно кажучи, в Царстві Небесному, в Його високому і духовному храмі, постійно йде богослужіння. І щоб людина отримала навик до цієї райської безперервної молитві, вона набуває його ще тут – в земному житті. Звідси і богослужіння часів в певний час. Continue reading