Пам’ять 27 лютого / 12 березня
Преподобний Тит, пресвітер Києво-Печерського монастиря, здійснював свій чернечий подвиг у ХІІ ст. Він визначався своєю миролюбністю та добрим відношенням до всіх братів.
Миролюбність преподобного Тита набула надзвичайної відомості при наступних обставинах.
Пам’ять 20 лютого / 5 березня
Преподобний Агафон Києво-Печерський здійснював свій чернечий подвиг у ХIII-ХIV століттях. Він визначався як великий посник та лікував хворих через покладання на їх рук. Також він мав дар провідця, Преподобний докладно знав день свого відходу до Господа. Мощі преподобного Агафона спочивають у Дальніх печерах Києво-Печерської лаври.
Кондак 1
Радуйся, благодатна Богородице Діво, бо з тебе засяло Сонце правди – Христос Бог наш, що просвічує тих, що в темряві. Веселися й ти, старче праведний, ти прийняв в обійми Визволителя душ наших, що дарує нам воскресіння.
Ікос 1
Нехай двері небесні відкриються сьогодні, бо Безначальне Слово Отче, як Немовля сорокаденне, Матір’ю добровільно до храму приноситься, ради чого кличемо:
Пам’ять 22 січня/4 лютого
Преподобнемученик Анастасій, диякон Києво-Печерський, здійснював свій чернечий подвиг у кінці ХІІ – початку ХІІІ століття.
Ієромонах Афанасій Кальнофійський називає його братом преподобного Тита пресвітера (+ не раніше 1190р., пам’ять 27 лютого). Сан диякона йому приписує «Опис про руських (Київських) святих», відоме за списками кінця XVII століття. Про його мучеництво відомостей не збереглося і тільки кондак, тропар і стихира цього святого називають Анастасія преподобномучеником. У церковної службі Собору преподобних отців Ближніх печер розповідається, що він мав особливу відвагу до Бога і всі його прохання виконувалися. Continue reading
Пам’ять 8/21 січня
Преподобномученик Григорій, чудотворець Києво-Печерський, був пострижений преподобним Феодосієм близько 1064 р. Живучи в монастирі, він майже не спав, віддаючись ночами співу і молитвам ; був великим книголюбом і зібрав чималу бібліотеку, яку з часом продав, щоб роздати гроші убогим. Одного разу, відправившись до Дніпра за водою, він зустрів по дорозі військо Переяславського князя Ростислава Всеволодовича, що йшла в Треполь (нині село в Обухівському районі Київської області), щоб перепинити шлях половцям. Святий намагався повчати воїнів і закликав їх до покаяння, але ті лише сміялися над ченцем. Григорій провістив їм і князю швидку загибель, за що його, прив’язавши камінь на шию, втопили в Дніпрі. Continue reading
Пам’ять 24 листопада / 7 грудня
Святий мученик Меркурій Смоленський був родом слов’янин, ймовірно, з Моравії, нащадок князівського роду. Вихований в Православ’ї, святий Меркурій з ревнощів до істинної віри пішов зі своєї вітчизни на Київську Русь і служив у війську смоленського князя. Вихований в Православ’ї святий воїн таємно вів подвижницьке життя: був строгим посником, дівствеником, щоночі він потай від усіх співав подячні хваління Господу.
У цей час, в 1239 р., татарські орди Батия підійшли до Смоленська і встали в 25 верстах від нього, на Долгомосьте, погрожуючи руйнуванням місту та його святиням. Почувши про наближення злих ворогів, про розорення Божих храмів, св. Меркурій сумував і уболівав; з кожним днем він більше і більше горів божественними ревнощами, бажаючи постраждати і покласти душу свою за віру Христову. І молитва його була почута.
Пам’ять 22 листопада / 5 грудня
Святий благовірний князь Ярополк Ізяславич, в святому Хрещенні Петро, був онуком Ярослава Мудрого, правнуком рівноапостольного Володимира. Точний час народження св. Ярополка невідомо, вважають, що не пізніше 50-х рр.. XI сторіччя. Відрізнявся смиренням, лагідністю, некорисливістю та благочестям. Він розділив сумну долю свого батька, великого князя Київського Ізяслава, вигнаного братами з Києва. Ярополк їздив з різними дорученнями від батька до польського короля, німецького імператора і Римського єпископа святого Григорія VII (1073 – 1085).
Пам’ять 19 листопада/2 грудня
Коли преподобні отці наші Антоній , Феодосій і Никон в темній печері, як три світильника, сяяли добрими справами, гідним Стояння перед престолом Святої Трійці, приходив до них часто, насолоджуючись солодким медом слів, що виходять з вуст їх, цей блаженний Варлаам. Continue reading
Пам’ять 9 / 22 листопада
Преподобний Онисифор здійснював свій чернечий подвиг в Києво-Печерському монастирі. Він був пресвітером і мав дар прозорливості. Також був духовним батьком преподобного Спиридона проскурника.
Серед тяжких гріхів Православна Церква завжди відзначала гріх самогубства, як гріх, який приводить, у власному розумінні цього слова, до смерті «Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молиться за нього, і Він життя йому дасть, тим, хто грішить не на смерть. Є й гріх на смерть, не про нього кажу, щоб молився» (1 Ін. 5:16). Люди, яки здійснили подібний гріх не мають вже можливості принести покаяння в ньому.
Церковні канони забороняють «приношення і молитву» за самогубців, як таких, що свідомо відмовилися від спілкування з Богом. Святитель Тимофій Олександрійський, відповідаючи на запитання про можливість поминання тих, хто свідомо позбавив себе життя, однозначно забороняє церковну молитву про них. Пізніше його відповідь увійшла в корпус правил Вселенської Церкви, як 14-е правило святителя Тимофія Олександрійського. Справедливість цього правила підтверджується духовним досвідом подвижників, які, дерзаючи молилися за самогубців, випробовували непереборну тяжкість і бісівські спокуси.