Чин молитовної розради родичів людей, які життя свої самовільно закінчили

Серед тяжких гріхів Православна Церква завжди відзначала гріх самогубства, як гріх, який приводить, у власному розумінні цього слова, до смерті «Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молиться за нього, і Він життя йому дасть, тим, хто грішить не на смерть. Є й гріх на смерть, не про нього кажу, щоб молився» (1 Ін. 5:16). Люди, яки здійснили подібний гріх не мають вже можливості принести покаяння в ньому.

Церковні канони забороняють «приношення і молитву» за самогубців, як таких, що свідомо відмовилися від спілкування з Богом. Святитель Тимофій Олександрійський, відповідаючи на запитання про можливість поминання тих, хто свідомо позбавив себе життя, однозначно забороняє церковну молитву про них. Пізніше його відповідь увійшла в корпус правил Вселенської Церкви, як 14-е правило святителя Тимофія Олександрійського. Справедливість цього правила підтверджується духовним досвідом подвижників, які, дерзаючи молилися за самогубців, випробовували непереборну тяжкість і бісівські спокуси. 

Зазначене правило святого Тимофія Олександрійського було спрямоване проти відпалих членів Церкви. Проте в даний час велика частина тих, хто покінчив з собою, є люди хрещені, але такі, що не отримали ні церковного виховання, а ні церковної духовної опіки. Вони переривають своє життя не внаслідок свідомого протистояння Богові і Церкві, а будучи «поза розумом», хоча це не зафіксовано медичними свідченнями. Священику, який не знав померлого в його житті, неможливо вирішити, як ставитися до такої смерті, а родичі і близькі самогубців, зустрічаючи відмову священика здійснити відспівування, ще далі відходять від Церкви, не отримуючи втіхи.

У зв’язку з цим, з метою духовної опіки пастви і однаковості пастирської практики пропонується, не здійснюючи відспівування самогубців і «прохання» про них , тобто поминання в храмі на загальних богослужіннях, давати близьким і родичам таких померлих наступні втішні молитви.

Наведений нижче чин отримав благословення у Константинопольському Патріархаті та Української Православної Церкви Московського Патріархату (відповідно грецькою і церковнослов’янською мовами). При перекладі та удосконаленні ми брали за зразок першоджерело – текст грецькою мовою. Усі Біблійні тексті наведені у перекладі Святійшого Патріарха Філарета.

прот. Сергій Горбик

Чин молитовної розради родичів людей, яки життя свої самовільно закінчили

Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амін.

Читець: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, що всюди є і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (3 рази).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Трійця, помилуй нас, Господи, очисти гріхи наші, Владико, прости беззаконня наші, Святий, завітай і зціли немочі наші імені Твого ради.

Господи, помилуй (тричі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, хай святиться ім’я Твоє; хай прийде Царство Твоє; хай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні й прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Священик: Бо Твоя є держава, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків

Читець: Амін.

Священик: Алілуя.

Люди (тричі на кожний вірш) : Алілуя (3)

Вірш 1: Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене в гніві Твоїм.

Пс. 6:2

Вірш 2: Помилуй мене, Господи, бо я неміч­ний.

Пс. 6:3а

Тропарі, глас 6

Помилуй нас Господи, помилуй нас, бо ніякого відказу не маючи, цю молитву Тебе, як Володарю, ми, грішні, приносимо: Помилуй нас.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Господи, помилуй нас, бо тільки на Тебе надію маємо, не прогнівайся на нас і не поминай беззаконня нашого. Але поглянь на нас і нині як Благі, і позбав нас від ворогів наших. Бо Ти є Бог наш, а ми люди Твої, і ім’я Твої кличемо.

Нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Милосердя двері відчини нам, Благословенна Богородиця, бо надію на Тебе маючи не загинемо, але будемо визволені Тобою від усіх бід. Бо Ти є спасіння роду християнського.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої. Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене. Бо без­законня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною. Проти Тебе єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже, праведний Ти у слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм. Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя. Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости Твоєї явив Ти мені. Окропи мене ісопом – і очищуся, омий мене – і стану біліший від снігу. Дай мені почути радість і веселість – і зрадіють кості мої упокорені. Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої. Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму. Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене. Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи мене. Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе. Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме правду Твою. Господи, відкрий уста мої, і уста мої сповістять хвалу Твою. Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш. Жертва Бого­ві – це дух упокорений, серцем скор­ботним і смиренним Ти не погордуєш. Ублажи, Господи, благоволінням Твоїм Сион, і нехай збудуються стіни єрусалимські. Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення: тоді покладуть на Жертовник Твій тельців.

Антифони, глас 3

Вірш: Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження.

Пс. 122:3

Отче Небесний, великий у любові, Чоловіколюбця, багатомилостивим будь до нас, як Вседержитель і усіх приймаючий.

Вірш: Сказав безумний у серці своїм: “Немає Бога”.

Пс. 52:1

Отче Небесний, великий у любові, Чоловіколюбця, багатомилостивим будь до нас, як Вседержитель і усіх приймаючий.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Коли, милосердний Спасе, сядеш як Суддя й покажеш страшну Твою славу, який бо страх тоді перед полум’ям печі відчують усі,що бояться Твого незборимого суду.

Нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Не маємо іншої допомоги, не маємо іншої надії, крім Тебе, Пречиста Діва. На нам допоможи, бо тільки на Тебе надію маємо і Тобою хвалимося. Бо ми є слуги Твої і не посоромимося.

Священик: Господу помолимося.

Люди: Господи, помилуй.

Священик (молитва): Владико Господь, милостиві й чоловіколюбний, до Тебе кличемо: спочилого Брата нашого (або сестру нашу), грішну й беззаконну перед Тобою, який (або яка) переступила спасительні Твої заповіді й любов Євангельську, не відкинь. Не строгістю мудрості Твоєї викривай нас, не гнівом Твоїм карай нас, але, чоловіколюбця Владико, вилікуй сердечну скорботу нашу. Щоб багатство щедрості Твоєї перемогло бездонність гріхів наших, а безмежна благодать Твоя накриє море сліз наших.

Ще молимося Тобі , Ісус найсолодший, подай слугам Твоїм, родичам того, хто життя своє самовільно закінчив (або закінчила), у скорботі розраду і на Тебе тверду надію.

(голосно): Бо Ти Милостивий і Чоловіколюбця Бог, і Тобі славу віддаємо з безначальним Твоїм Отцем і Пресвятим Благим і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амін.

Священик: Премудрість. Пресвята Богородиця, спаси нас.

Люди: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що нетлінно Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Ім’ям Господнім благослови, отче.

Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і Чоловіколюбець.

Люди: Господи, помилуй. (трійчи)