І. Від Старого Завіту до Другого Риму
У Старому Завіті Ізраїль описується як «вибраний народ» Бога (Вихід 19:5–6): «Ви будете Моїм уділом з-поміж усіх народів». Ідея «вибраності» була тісно пов’язана з укладенням Завіту — особливого договору між Богом і народом Ізраїлю. Бог обіцяв опіку та благословення, натомість вимагав вірності, дотримання заповідей і морального способу життя. Бути «вибраними» означало жити згідно з Божим законом і служити прикладом для інших народів. Continue reading
+ ВАРФОЛОМІЙ,
З БОЖОЇ МИЛОСТІ АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЯ – НОВОГО РИМУ
І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ
УСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ, БЛАГОТАТИ, МИРУ І МИЛОСЕРДЯ
ВІД ВОСКРЕСЛОГО ХРИСТА
***
Високочесні браття архієреї та блаженні в Господі чада,
Милосердям і силою Божою, переплив в молитві і пості море Святого і Великого посту і прибувши до всесвітньої Пасхи, славимо Господа слави, що зійшов аж до пекла і «всіх, що сповнилися радості, увійшовши до раю» Своїм воскресінням із мертвих. Continue reading
Затемнення — це захватні астрономічні явища, які вражають нас з самого початку людської історії. Однак розгляд затемнення лише як небесної події позбавляє нас ширшого діапазону етимологічних джерел і значень. Грецьке слово ἔκλειψις має дуже цікаве походження. Його лінгвістичне, біблійне та богословське значення є настільки ж інтригуючим, особливо під час Пасхи, коли взаємодія темряви та світла займає важливе місце в богослов’ї Церкви та посланні до світу. Continue reading
У червні 595 р. Григорій Двоєслов, папа римський (590-604 рр.), писав Константинопольському патріарху Іоану Постнику (582-595 рр.): «Кому, я питаю тебе, ти наслідуєш цей такий несправедливий титул [Вселенський патріарх], якщо не тому, що знехтував рівні йому хори ангелів і хотів себе підняти до вершини самовладдя, щоб нікому не підкорятися, але найвище піднестися »[1]. Навряд чи Святитель Григорій міг висловити чіткіше свою позицію щодо конфлікту через спірний титул οἰκουμενικός πατριάρχης, окрім як шляхом встановлення зв’язку титулу «Вселенський патріарх» з гордістю сатани. Сьогодні, з православної точки зору, таке листування двох святителів Церкви викликає питання, що спонукало папу Григорія [2], який вирізнявся чернечою смиренністю і скромністю, спрямувати настільки різкі слова патріарху Іоану, людині, яку він особисто знав у часи свого перебування в Константинополі (578-584 рр.) і доброчесне життя якого дуже поважав [3]? Continue reading
У 2025 році відбудуться дві знакові події: 1700-ма річниця І Вселенського Собору та святкування Воскресіння Христового — Великодня, у один день православними та католиками. Це викликало жваву дискусію щодо можливості встановлення святкування Пасхи у єдиний для всіх християн день. Дискусія, коли вірити певній інформації ЗМІ, вже ніби вийшла на рівень обговорення між Вселенським патріархом Варфоломієм та папою Франциском. І хоча інформація щодо справжності та перебігу цих перемов мінімальна, статті та публікації в соціальних мережах, дозволяють скласти певну картину можливих позиції кожного з боків. У цієї статті ми спробуємо привести деякі історичні й богословські відомості, розглянути варіанти позитивного або негативного завершення діалогу. Continue reading
Перлиною Православного Богослужіння є Великий Покаянний канон святого преподобного Андрія Критського. Самим читанням цього розчуленого зову душі преподобного Андрія Матір-Церква закликає нас переосмислити своє життя.
Великим цей канон називається головним чином через свою обширність. Якщо інші канони складаються із 30-ти тропарів, то Канон Андрія Критського складається з 250-ти. Також великим канон називається через великий і глибокий, сповнений розчулення зміст. Пошкоджений гріхами людей лукавий світ помилково вважає, що він здоровий, хоча потребує невідкладного лікування і дієвого оновлення від темряви гріхів. Continue reading
Справді гідно поваги те, що: «цензури в мистецтві немає». Але чи кожен творчий прояв є формою мистецтва? Іншими словами, чи можна вважати мистецтвом наругу над релігійними символами, особливо в публічному просторі, особливо коли образи святих осіб висміюються в такий неприйнятний спосіб, проголошуючи спотворене вираження людської краси та відчужений зміст людської моралі? Continue reading
Христос через Церкву знайшов шлях перетнути історію
(Достойний архієпископ Критський Євгеній II)
У першу неділю Великого посту Православна Церква врочисте й зі славою святкує відновлення святих ікон і припинення іконоборства, благочестивою царицею Візантії Феодорою. Continue reading
+ ВАРФОЛОМІЙ, з Божої милості Архієпископ Константинополя – Нового Риму і Вселенський Патріарх
До повноти Церкви
Нехай благодать і мир Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа,
а також наша молитва, благословення і прощення будуть з усіма вами.
***
Всечесні браття-ієрархи та благословенні діти у Господі!
Знову, з волі та благодаті Бога, Подателя всіх благ, ми вступаємо у Святу і Велику Чотиридесятницю — благословенний час посту та покаяння, духовної пильності та подорожі разом із Господом до Його добровільних страждань, аби досягти поклоніння Його славному Воскресінню та стати гідними нашого власного переходу від земного до «того, чого око не бачило, вухо не чуло і що на серце людині не спадало» (1 Кор. 2:9).
Continue reading
Питання примату в Православній Церкві залишається одним із найбільш дискусійних питань, насамперед щодо ролі Вселенського Патріарха в сім’ї Православних Церков. Однак його наслідки виходять за межі внутрішньоправославних відносин, впливаючи на ширший екуменічний діалог, зокрема з Католицькою Церквою. У публічному дискурсі першість часто розглядають — досить спрощено — як боротьбу за владу між Константинопольською та Московською Церквами через лідерство в Православ’ї. Однак основна проблема виходить за межі цієї розповіді, торкаючись того, як Православ’я розуміє та усвідомлює церковну єдність. Часом примат помилково ототожнюють із православним «папством», хоча такі порівняння часто походять від неправильного розуміння того, як примат функціонує в Католицькій Церкві. Continue reading