ПОЧАЇВСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ

Пам’ять 23 липня / 5 серпня

«Співайте Господу, бо Він створив велике, – нехай знають це по усій землі.»

(Ісая 12:5)

Почаївська ікона Божої Матері знаходиться у Почаївській обителі. На горі, де зараз розташований монастир, оселилися два ченці у 1340 році. Один чернець після молитви пішов до вершини гори і, раптом, побачив Божу Матір, яка стояла на камені і оточену полум’ям. Він покликав брата подивитися на диво. Третім свідком бачення пастух Іван Босий. Він вибіг на гору, і вони втрьох прославили Бога. На камені, де стояла Пресвята Богородиця, назавжди залишився відбиток Її правої стопи. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ОНУФРІЙ МОВЧАЗНИЙ ТА ПРЕПОДОБНИЙ ОНИСИМ ЗАТВОРНИК КИЄВА-ПЕЧЕРСЬКІ

Пам’ять 21 липня / 3 серпня, 4/17 жовтня (прп. Онисима)

Преподобний Онуфрій мовчазний, Києва-Печерський, здійснював свій чернечий подвиг  у Ближніх (Преподобного Антонія) печерах у XII столітті. Вдруге пам’ять його звершується 28 вересня /11 жовтня, в Соборі преподобних отців Києва-Печерських Ближніх печер.

Continue reading

ОТРИМАННЯ І ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩІВ ПРЕПОДОБНОМУЧЕНИКА АФАНАСІЯ БРЕСТСЬКОГО (1649 р. Б.)

Пам’ять 20 липня / 2 серпня

Мученицька смерть святого страстотерпця Афанасія, ігумена Брестського, послідувала 5 вересня 1648 (відомості про життя та подвиг поміщені в цей день). Протягом восьми місяців тіло страждальця за Православ’я лежало в землі без церковного відспівування. 1 травня 1649 один хлопчик вказав братії Брестського Симоновського монастиря місце поховання ігумена. Земля, в якій був похований мученик, виявилася тимчасово належала єзуїтам, тому довелося діяти таємно. Вночі ченці викопали нетлінне тіло ігумена і негайно перенесли на інше місце, а вранці – в свій монастир, де через кілька днів, 8 травня, з честю поховали біля правого криласу в головному храмі монастиря на честь преподобного Симона Стовпника. Continue reading

АКАФІСТ ПРОРОКУ БОЖОМУ ІЛЛІ

Кондак 1

Обраний Богом для навернення Ізраїлю від омани Ваалової, грізний викривачу царів законопреступних, що засяяв полум’яною ревністю до Бога Вседержителя святістю життя і чудесами, захоплений з плоттю твоєю на небеса, і прийти маєш ти перед другим пришестям Христовим, похвально взиваємо до тебе, пророче Божий Іллє; ти ж, маючи велику сміливість перед Господом, від усяких бід і напастей молитвами твоїми визволи всіх, що благочестиво тобі співають: Continue reading

СВЯТИЙ ПРОРОК ІЛЛЯ

Пам’ять 20 липня / 2 серпня

Святий пророк Ілля – один з старозавітних пророків і перший дівственник Старого Завіту. Життя святого пророка описане у Старозавітних книгах (3 Цар.; 4 Цар.; Сир. 48, 1-5; 1 Мак. 2, 58). Також згадки про Господнього пророка є в книгах Нового завіту, під час Преображення Господнього, Ілля розмовляв з спасителем на горі Фавор (Мф. 17, 3; Мк. 9, 4; Лк. 9, 30).

Святитель Епіфаній Кіпрський розповідає нам про народження пророка Іллі таке передання: «Коли народився Ілля, батько його Совах бачив у видінні, що благообразні мужі вітали його, пеленали вогнем і годували полум’ям вогненним». Дане дитині ім’я Ілля (кріпость Господня) визначило все його життя. З малих літ він посвятив себе єдиному Богу, оселився в пустелі і проводив життя в строгому пості і молитві. Призваний до пророчого служіння за ізраїльського царя Ахава, пророк став ревним сповідником істинної віри і благочестя. Continue reading

ЖИТІЄ СВЯТОГО БЛАГОВІРНОГО КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

Пам’ять 20 лютого / 5 березня

Святий благовірний князь Київський Ярослав Володимирович (Мудрий) був другим сином святого рівноапостольного князя Володимира-Василія Великого та дружини його Рогнеди. Народився правдоподібно десь близько 983 р. за п’ять літ до великого хрещення Київської Руси-України. Ярослав мав п’ять літ, коли його батько охрестив разом з іншими його братами на святому джерелі поблизу нашого другого Йордану – Дніпра. Тепер на цьому місці стоїть пам’ятний знак 900-ліття хрещення Русі або пам’ятник Магдебурзького права. При хрещенні маленький Ярослав отримав ім’я на честь святого великомученика Георгія Побідоносця і в історії наш князь відомий ще під одним ім’ям Георгій. Особливо це стосується літописних повідомлень та різних давніх записів. Близько 990 р. Ярослав отримав ростовський престол, а після смерті свого брата Вишеслава був переведений до Новгорода, Сталося це не пізніше 1013 р [1]. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ПАЇСИЙ КИЄВА-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Пам’ять 19 липня / 1 серпня

Преподобний Паїсий Києва-Печерський здійснював свій чернечий подвиг у XIV столітті.

Це один з святих Київського Православ’я, подвиг якого нам тільки трохи привідкритий Господом. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ПАМВА КИЄВА-ПЕЧЕРСЬКИЙ, ЗАТВОРНИК

Пам’ять 18 / 31 липня

Преподобний Памва здійснював свій чернечий подвиг у XIII столітті.

Був ієромонахом Києво-Печерської обителі. Під час облоги монастиря татарами ченці послали святого Памву за їжею. Як не велика була небезпека, святий зі смиренням взявся виконати послух, але татари схопили його і піддали мукам за відмову відректися від християнської віри. Він говорив їм: «Ваші боги прокляті, а я вірую в Христа, Істинного Бога, Який створив небо й землю. Він Господь, єдиний Дійсний, Всемогутній, Він і мене позбавить від рук ваших молитвами святих Печерських ». За відмову відректися від християнської віри багато років страждав у татарському полоні. Згодом преподобний чудесним чином врятувався від мучителів: він був захоплений Ангелами і перенесено у свою келію в Києво-Печерській обителі. До блаженної кончини святої Памва жив у затворі, де мирно відійшов  до Господа в 1241 році. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ІОАН КИЄВА-ПЕЧЕРСЬКИЙ, БАГАТОСТРАЖДАЛЬНИЙ

Пам’ять 18 / 31 липня

Преподобний Іоан, названий Багатостраждальним, здійснював свій чернечий подвиг у ХІІ столітті.

Подвижник розповідав, що від самої юності багато страждав, мучений страстями плоті, і ніщо не могло позбавити від неї – ні голод, ні спрага, ні важкі вериги. Тоді преподобний пішов у печеру, де спочивали мощі преподобного Антонія, і старанно молився святому отцю. Через добу багатостраждальний Іоанн почув голос: «Іоан! Тобі треба зачинитися тут, щоб, принаймні, небаченням і мовчанням послабити бійку, і Господь допоможе тобі молитвами Своїх преподобних». Continue reading

ВІДСВЯТКУВАЛИ!

125 років тому у дні святкувань 900-ліття Хрещення Русі видатний професор Київської духовної академії Володимир Завітневич у своїй, на той час найбільш повній розвідці про святого князя Володимира Великого під назвою «Володимир Святий як політичний діяч», поставив перед собою і нами запитання: «Що ж вийшло в результаті?». Свої дослідження про русько-візантійські відносини епохи Володимирового Хрещення Руси він спроектував на наше з вами сьогодення, написавши так: “Мине сто років – і Руська земля знову, як нині, заходиться святкувати тисячоріччя свого просвітлення світлом християнського вчення. Можливо, тодішні вчені, маючи нові багаті наукові дані, дістануть змогу сказати останнє слово в тих питаннях, які тепер ніяк не піддаються нашому розв’язанню. Втішаючи себе такою надією, нам залишається їм побажати щасливого успіху” (Владимирский сборник в память девятисотлетия крещения России. – Киев, 1888, с. 1-211). Continue reading