Історія Православ’я на Волині, міста Луцька – нерозривно пов’язана з діяльністю Луцького Хрестовоздвиженського братства. Виникнення його диктувалося особливими умовами, які склалися у той час на західноукраїнських землях, що в 1569 році за Люблінською Унією між Литвою та Польщею відійшла під протекторат останньої. Жорстка політика тотального окатоличення, полонізація українського населення, яку проводила Польща, або як вона тоді називалась Річ Посполита, призвела до руйнівних наслідків: православна віра переслідувалась, а православних позбавляли громадянських прав.
Зрадивши своїй православній вірі український єпископат, з корисливих міркувань, в 1596 році пішов на унію з католицькою Церквою проти волі православного населення. В зв’язку з цим наступ на права і свободи православних українців значно посилився: православні храми нищились, перебудовувались під католицькі, діяльність православної Церкви обмежувалась. Continue reading
Category Archives: Бібліотека
ПРЕПОДОБНИЙ АВРААМІЙ КИЄВА-ПЕЧЕРСЬКИЙ, ПРАЦЬОВИТИЙ
Пам’ять 21 серпня / 3 вересня
Преподобний Авраамій, працьовитий, Києва-Печерський. На старовинній іконі Печерських чудотворців Антонієвій печери преп. Аврамій названий ігуменом; точно з тим же саном відомий він у старовинних святцях Києва-Печерської лаври. Якщо так, то він у 1396 р. поховав біля труни преподобного Феодосія князя Скірігайла – Іоана, убієнного слугами у Вишгороді. Continue reading
ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА НА ВОЛИНІ У 30-Х РОКАХ ХХ СТ.
Волинь у 30-х рр ХХ ст. перебувала у складі Другої Речі Посполитої, в якій домінуючою релігією був католицизм. Волинський край же споконвічно був православним. Постає питання: яким шляхом розвивалася державна політика Другої Речі Посполитої стосовно православної церкви на Волині? Другій за чисельністю після Римо-Католицької Православній церкві належало зайняти своє місце в політичній системі міжвоєнної Польщі.
Для тогочасної Волині Православ’я було однією із форм національного життя. Цю обставину усвідомлювала польська влада. Крім того, основна маса духовенства мала проросійські настрої, що загрожувало державності Польщі. Тому польській державі довелось маневрувати між наростаючим українським національно-церковним рухом та реакційним духовенством і керівництвом Церкви, щоб перетворити її спочатку на лояльну до існуючого устрою, а згодом і на підтримуючу силу. Перевага тієї чи іншої політичної течії в Польщі змінювала лише акценти церковної політики, мета ж залишалась одна – перетворити православних українців на лояльний до існуючого ладу елемент шляхом державної, церковної та національної асиміляції.[1] Continue reading
МИТРОПОЛИТ ІЛАРІОН (ОГІЄНКО) ЯК ДОСЛІДНИК КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КНЯЗЯ ВАСИЛЯ-КОСТЯНТИНА ОСТРОЗЬКОГО
Доля митрополита Іларіона (Івана Огієнка) частково була пов’язана з Острогом. Саме тут він екстерном закінчив гімназію в 1903 р., одержавши атестат про середню освіту.
Перебування в Острозі не могло не вплинути на майбутнього вченого. Тут він мав можливість познайомитися з багатьма пам’ятками давнини, зокрема, із залишками колишнього замку князів Острозьких. Це було не останнім чинником, який визначив його інтерес до дослідження історії Острозького князівства, передусім діяльності князя Василя-Костянтина Острозького. Continue reading
ПРОПОВІДЬ У НЕДІЛЮ 10-Ю ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ
У ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа
Улюблені брати і сестри!
Сьогодні ми чули в Євангелії розповідь про те, як Господь зцілив біснуватого, якого не могли зцілити учні Господа, хоча батько цього біснуватого хлопчика спочатку звертався до них. І Господь пояснив, чому вони не могли його зцілити. Спочатку Він сказав: «О, роде лукавий і розбещений, доки терплю вас?» – Очевидно, це відносилося до тих, хто не міг зцілити, тобто до учнів; а коли вони наодинці Його запитали, чому вони не могли зцілити, хоча вони були Їм послані теж зцілювати людей, то Він сказав їм, що цей рід «нічим не виходить інакше, окрім як молитвою і постом». Continue reading
ПРЕПОДОБНИЙ АЛІПИЙ КИЄВА-ПЕЧЕРСЬКИЙ, ІКОНОПИСЕЦЬ
Пам’ять 17/30 серпня
Аліпий Києво-Печерський був одним з перших і кращих українських іконописців, пострижений у ченці преподобним Никоном (+ 1088; пам’ять 23 березня / 5 квітня), з молодих років жив у Києво-Печерському монастирі. Іконопису він учився у грецьких майстрів, які розписували Печерську церкву. Святий Аліпий був очевидцем чудового дива, коли іконописці прикрашали живописом вівтар, то в ньому сама собою зобразилася ікона Пресвятої Богородиці; при цьому ікона блищала яскравіше сонця, потім з вуст Пречистої Богородиці вилетів голуб, що, політавши довгий час по церкві, влетів у вуста Спаса, зображеного на іконі, що перебувала у верхній частині церкви. Continue reading
АКАФІСТ ДО ЧУДОТВОРНОЇ ІКОНИ САМБІРСЬКОЇ БОГОРОДИЦІ
Кондак 1
Непереможній Владичиці Богородиці перед її чудотворною Самбірською іконою співаємо оцю подячну пісню. А Ти, царице наша й покровителько, захисти нас від усякого лиха, бо кличемо:
Радуйся, усіма оспівана Мати Христа Господа!
Ікос 1
Ангелів і людей Владичице, Богородице пренепорочна, перед Самбірським пресвітлим і предивним Твоїм образом молимося Богові всемогутньому, а Тобі, усіма оспівана Мати, кличемо: Continue reading
АКАФІСТ УСПІННЮ БОЖОЇ МАТЕРІ
Кондак 1
Обраній від усіх родів Божій Матері і Цариці, Яка підноситься від землі на Небеса, благоговійний спів за Пречисте Твоє Успіння приносимо, раби Твої, Богородице. Ти ж, що маєш перемогу над смертю, від усяких нас смертоносних бід визволи, щоб ми взивали до Тебе:
Радуйся, Обрадувана, в Успінні Твоєму нас не залишаєш Ти. Continue reading
ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩІВ ПРЕПОДОБНОГО ОТЦЯ НАШОГО ФЕОДОСІЯ, ІГУМЕНА КИЄВА-ПЕЧЕРСЬКОГО
Пам’ять 14 / 27 серпня
У вісімнадцятий рік з того часу, як преподобний отець наш, Феодосій перенесений був душею від землі на небо [1], Господь благоволив, щоб і тіло його було перенесено з печери під святу і подібну небу печерську церкву. Останнє відбувалося таким чином. Continue reading
ПРОПОВІДЬ У 9-ю НЕДІЛЮ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ
Побачивши ж сильний вітер,злякався і, коли почав тонути, закричав: Господи, спаси мене!
Мт. 14:30
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.
Улюблені брати і сестри!
Сьогодні читання Євангельське передає нам про дивне ходінні Спасителя по воді, про те, як Господь утихомирив бурю і врятував Апостола Петра від потоплення, коли той, запитавши у Господа дозволу, пішов по морю, але, засумнівавшись в заступництві Божому, почав тонути, волаючи: Господи , спаси мене! Continue reading