Поки пишу цей допис, знову відновились протистояння у Києві між владою і опозицією. Сумно!

Знову відновились протистояння у Києві між владою і опозицією. Сумно! Сумно від того, що ми не знаємо, що буде завтра. Ми та і не навчилися ще дослухатися до мудрих порад. Не навчилися вести переговорів, які стали б запорукою примирення, спокою і саме головне – встановлення справжнього демократичного суспільства, в якому не буде злодіїв, корупціонерів і хабарників. Нажаль, маніпуляції ззовні і всередині, нерішучість дій Європейського Союзу і підступні утаємничині дії Москви, нечіткість і нереальність вимог опозиції, породжують зневіру і хаос в державі. Україна стоїть на межі розпаду і це мало хто хоче зрозуміти. Христос Спаситель сказав: “Всяке царство, що само в собі розділиться, запустіє; і дім, який розділиться сам в собі, упаде” (Лк. XI, 17). Отже, ми повинні зараз чітко зрозуміти, що вся відповідальність за ситуацію, яка склалася в нашій державі, лежить на нас самих, на тих кому Господь доручив, або ж попустив, керувати цією країною, і на тих, хто стоїть на барикадах, або ж духом підтримує Євромайдан. Впливи ззовні вони є, це реальність, але давайте спочатку почнемо миритися, щоб не дати приводу нашим сусідам зараз потирати руки і зазіхати на ласий шматочок української землі. Continue reading →