Арсеній Мацієвич народився 1679 року на Волині, в родині бідного уніатського священика у місті Володимир – Волинськ, українець за походженням. Заслуговує великої уваги особливість національно – патріотичного усвідомлення людей і дотримання ними морального і духовного життя. Сімя Івана Мацієвича – батька Арсенія також не була виключенням. Родина була бідною, благочестивою, проте шляхетською. Continue reading
Category Archives: Бібліотека
ПОСЛАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВОСЛАВНИХ АРХІЄРЕЇВ ДІАСПОРИ ДО 24-ї РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
ДУХОВЕНСТВУ ТА ВІРНИМ СВЯТОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ПОЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ ТА УСІМ УКРАЇНЦЯМ НА УКРАЇНІ І ПО ЦІЛОМУ СВІТІ ХТО СВЯТКУЄ ЦЮ СИМВОЛІЧНУ РІЧНИЦЮ ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ – 24 СЕРПНЯ 2015
Благодать Божа привела Україну та всіх її вірних людей до цього священного дня святкування – двадцять четвертої Річниці її виходу із злобної імперії, проголошення її Декларації про Незалежність та довгоочікуваної насолоди свободою, справедливістю та рівністю. Сьогодні наша прабатьківщина стоїть перед черговою загрозою, яка нависла над її незалежністю – вторгненням терористичних військ, які спонсорує та підтримує, а про це знає увесь світ, наш сусід, який просто напросто не може змиритися з втратою свого незаконного панування над нацією людей, які протягом тисячоліття, були для цього сусіда найглибшої прикладом духовного, культурного та суспільного життя. Continue reading
ЗВЕРНЕННЯ ПРЕОСВЯЩЕННІШОГО АНДРІЯ ЄПИСКОПА СХІДНЬОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В КАНАДІ З НАГОДИ 24-ої РІЧНИЦІ ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ.
Дорогі в Христі брати і сестри!
Слава Ісусу Христу!
Вітаю всіх Вас з національним святом – Днем Незалежності України!
Цей день – є результатом тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою державу. Але на превеликий жаль історичні умови складалися так, що на українській землі панували вороги, які хотіли знищити українську націю. Та попри все українці боролися і ще продовжують боротися за свою свободу і незалежність. Continue reading
ПРОПОВІДЬ В 12-ту НЕДІЛЮ ПО П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ
Сьогодні, дорогі брати і сестри, ми чули євангельську розповідь в якій Господь хоче сконцентрувати нашу увагу на питанні про багатство і про те чи може спастися багатий чоловік.
Один дуже багатий юнак, бажаючи спастись, звернувся до Господа, з такими словами: «Учителю Добрий! Що мені робити, щоб мати життя вічне? – Зберігай заповіді, – сказав Господь. – Які? Continue reading
ВІЗАНТІЙСЬКА ТРАДИЦІЯ У БІЛОРУСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ ІКОНОПИСУ XV СТОЛІТТЯ
- Успіння Пресвятої Богородиці. XV ст.
Особлива роль Білорусі у становленні та розвитку іконопису в «Slavia Orthodoxa» (світі слов’янського православ’я) тільки зараз починає освоюватися вченими, що вивчають, а головне – що відкривають нові пам’ятники білоруської культури. [1]
Білорусь є берегинею пізньої візантійської художньої традиції 15 століття, представленої грецькою візантійською або італійсько-критською школою, за визначенням провідних представників російської візантиністки початку ХХ століття М.П. Кондакова і М.П. Лихачова. У XV сторіччі ця традиція була добре відома на білоруських землях і зробила вплив на формування місцевої школи іконопису. Паралельно схожий процес взаємовпливу візантійської традиції і російського іконопису спостерігався в Московії. Для сучасників «критська манера» була вищою оцінкою іконописного твору. Про це йшлося в одному з найзначніших підручників з техніки іконопису Діонісія з Фурньє. А диякон Павло Алепський, син сирійського патріарха, що здійснював разом з батьком подорож по слов’янських землях в XVІІ столітті, по старій пам’яті використовував це поняття, коли треба було похвалити ікони. Continue reading
ІКОНА ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЬОГО: СЯЙВО БОЖЕСТВЕННОЇ СЛАВИ
Ікона Преображення в православному богослов’ї є ключем до розуміння вигляду Божого. Який Був апостолам світлом став вираженням Божественної величі, вічною і нествореної слави, деяким визнанням двоїстої природи Христа, Божественної і людської. Крім того, це стало якимось «прототипом», праобразом зміненій людській природі і обожнення, дарованого нам рятівними діяннями Христа. Преображення Христа на горі Фавор – це новозавітне відповідність епізоду зі Старого Завіту, де Бог відкривається Мойсею на горі Хорив. Continue reading
ПРЕОБРАЖЕННЯ СПАСИТЕЛЯ
Преображення Спасителя займає центральне місце в Православній Церкві і богослов’ї. Це подія, яка відкриває славу Церкви і віруючих. Це свідчення нового стану світу, яке починається з появою Христа в історії.
У момент Преображення Христос показує, що під людською природою ховається нестворена слава Його Божественності, долучаючи до цієї нествореної славі оточуючих Його людей. Continue reading
АФОН І ФАВОР
Протягом століть напередодні Преображення багато ченців покидають Велику Лавру з тваринами, навантаженими провізією, облаченнями, священними сосудами, і піднімаються до вершини Афона на висоту 2033 метрів, вище хмар, де знаходиться маленька каплиця Преображення Господнього. Увечері наступного дня тут будуть служити всенічне бдіння за статутом, подібному статутам інших монастирів Святої Гори. Поступово піднімаючись в гору, як колись апостоли «на гору високу» (Мт. 17:1), вони співають передсвяткові піснеспіви в ритм дзвіночків, що дзеленчать на мулах: «Прийдіть зійдемо разом з Ісусом, що піднімається на гору святу». Continue reading
КРАСА СПАСЕ СВІТ – СВЯТОГОРСЬКЕ ВЧЕННЯ
- Ікона Божої Матері Брамниця (Іверська), скит святої Анни, Свята Гора Афон, 1965 рік
Коли мова йде про красу не просто як про зовнішню привабливість і не як про миттєву естетичну категорію, а як про силу, покликану спасти світ, то ми повинні прислухатися до того, що нам говорить про це самим своїм існуванням і своїм життям Свята Гора Афон, яка недарма називається вертоградом Пресвятої Богородиці і горою Преображення.
Пресвята Богородиця, згідно з церковним вченням, є Пречистою і Благословенною дочкою, «прикрашеною красою чеснот», що сприйняла «світоч Духа», «прекрасна велич» (Боголюдини Христа), яка «всесвіт прикрашає». Continue reading
ПРО ОСВЯЧЕННЯ ПЛОДІВ
«Багато людей святкують свята і знають їхні назви, але не знають причин їх встановлення».
Свт. Іоан Златоуст.
Коли людина заходить до храму її серце пронизує відчуття, що Церква, богослужіння в храмі, храмовий інтер’єр не від світу цього, – це «небо на землі». Переступивши поріг храму у людське серце проникає відчуття того, що вона в Домі Бога. І що Бог є. І що головне в житті – це віра. Бог хоче, щоб Його пізнавали «усім серцем і розумом», свідомо, що інтелект – не ворог віри. Continue reading