Після того, як Чернівецьке товариство «Руська Бесіда» заснувало свої філії в Кіцмані, Вашківцях і Заставні, установчі збори зі створення філії відбулись і у Вижниці. У суботу 1 січня 1905 р. до приміщення магазину Анни Москви прибули інтелігенція і селяни з Вижницького повіту: Багни, Берегомета, Виженки, Вижниці, Іспаса, Лукавця, Мареничів, Мігови, Мілієве, Рівні, Розтік, Стебника, Чорногузів. Із Чернівців приїхали: посол Єротей Пігуляк; голова товариства Чернівецької «Руської Бесіди» О. Попович та його секретар академік А. Клим, виділовий (член правління) Когут; інспектори Никорович і Спинул; управитель маєтку барона Василька Бурачинський та ін. Головував на засіданні о. Маланчука з Лукавців, секретарем зборів був пан Клим. Рішення заснувати Вижницьку філію прийняли одноголосно. Continue reading
Category Archives: Бібліотека
ЩОДО ПОРУШЕНЬ ГРОМАДЯНСЬКИХ ПРАВ ТА ПРАВ ЛЮДИНИ У СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ: ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ПРАВОСЛАВНИХ ХРИСТИЯН
Ми підписуємо цього листа як православні християни, які є свідками шокуючого зсуву, за часів адміністрації Трампа, від демократичних норм, міжнародного права, прав людини, громадянських прав та релігійної свободи. Це не партійні занепокоєння. Швидше, це дії, які, здається, порушують фундаментальні та широко визнані норми, цінності та стандарти людської гідності. Continue reading
ХВОРОБА, ЛІКУВАННЯ ТА ЛІКАР ЗГІДНО ЗІ СВЯТИМ ІОАНОМ ЛІСТВИЧНИКОМ
Сьогодні дедалі частіше говорять про терапію та лікування, оскільки стає очевидним: людина, що веде індивідуалістичний спосіб життя, відриваючись від соціуму та будучи змушеною існувати в межах традиції, яка втратила свій соціальний характер, опиняється в умовах суспільства, що, попри формальне збереження особистості, є хворим. І цілком природно, що, говорячи про недугу та хворобу, ми розглядаємо їх не крізь призму неврології чи психології, а як вияву загибелі життя у справжньому значенні цього слова. Саме це — переважно, здебільшого, і по суті своїй — є хворобою. Continue reading
МЕЖІ ПРАВОСЛАВНОЇ МОВИ ДЛЯ ЛЮДИНИ
У суперечці щодо твердження «Людина без Христа не має жодного значення» архімандрит Никанор відповідає не просто на одну невдалу проповідь, а на цілий тип богословського словника, який, хоч і вмотивований ревністю до Христа, ризикує замінити православну антропологію мовою фактичної девальвації людини.
Проблема фрази «не має значення»
У класичному православному вченні людська особистість має онтологічну цінність тому, що створена «за образом Божим» до будь-якої особистої віри, покаяння чи хрещення. Образ не руйнується гріхом; його можна затьмарити, спотворити, але він залишається, тому залишається можливість покаяння та поклоніння. Continue reading
ПРО ОСОБЛИВОСТІ ВЛАШТУВАННЯ ЖІНОЧИХ МОНАСТИРІВ У ЄГИПТІ
Чернецтво означає відхід від усього світського, щоб приєднатися до одного – до Бога. Ми всі разом перебуваємо в колі, центром якого є Ісус Христос, і до Нього ми всі з вами прагнемо. І наскільки ми наблизимося до Христа як до центру – настільки ми, монахи та миряни, станемо ближчими одне до одного. Попри те, де кожен із нас перебуває і в які шати одягнений, – найголовніше, щоб у наших серцях був лише Ісус Христос. Continue reading
100 СЛІВ, ЩО РОЗКРИЛИ ПРІРВУ
Після всього, що патріарх Кирило зробив і сказав, щоб виправдати ріки крові, що пролилися в Україні останніми роками, нас уже ніщо не повинно дивувати. І все ж, Російському православному патріарху вдалося знову нас здивувати. Continue reading
ПЕРША НЕДІЛЯ ВЕЛИКОГО ПОСТУ — ОГЛЯД СИНОДИКА СЬОМОГО ВСЕЛЕНСЬКОГО СОБОРУ.
Сьогодні, дорогі мої, у першу неділю Великого посту, наша Церква святкує Торжество Православ’я. Після багатьох зусиль і боротьби. Саме тому ця неділя і називається Неділею Православ’я. Звичайно, всі Собори зробили свій внесок у Православ’я. Але насамперед слід звернути особливу увагу на VII Вселенський Собор, який відбувся в Нікеї, що в Малій Азії, навпроти Константинополя, у 787 році, звісно ж, після Різдва Христового. Він тривав з 24 вересня до 13 жовтня.
Синаксарій того дня повідомляє нам: « У цей же день, у першу неділю Великого посту, ми згадуємо відновлення шанування святих і чесних ікон, яке відбулося за часів вельмишановного імператора Константинопольського Михайла та його матері імператриці Феодори за патріаршества святого і сповідника Мефодія». Continue reading
ВІРА ПІД НАГЛЯДОМ: ПРАВОСЛАВ’Я ДЛЯ РОСІЇ – ЦЕ ЩЕ ОДИН ВИД ЗБРОЇ
Нещодавня кампанія з дискредитації Святішого Вселенського патріарха Варфоломія, розпочата Службою зовнішньої розвідки Росії (СЗР), вкотре підтверджує, що Кремль і Московський патріархат діють у повній згоді, використовуючи релігію для досягнення своїх геополітичних цілей та обливаючи брудом першого серед рівних в Православній церкві. Continue reading
МОЛИТВИ ПРЕПОДОБНОГО ЄФРЕМА СИРИНА ДО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ НА КОЖНУ ГОДИНУ ДОБИ
Вступ
Преподобний Єфрем Сирин (306, Нусайбін— 9 червня 373, Едеса) народився на початку IV ст. в місті Низибії в Месопотамії. Його батьки були доброчесними християнами і дали синові правильний напрямок життя. Спершу він навчався в низибійського єпископа Іоана, котрий постарався дати Єфрему духовну освіту. Після смерті Іоана,, Єфрем перебрався в сирійське місто Едесу, де знайшов добрих наставників у науках благочестя. Continue reading
ПРОТОЄВАНГЕЛІЄ ЯКОВА (ΠΡΩΤΕΥΑΓΓΈΛΙΟΝ ΙΑΚΏΒΟΥ): НОВИЙ ПЕРЕКЛАД
Передмова
«Протоєвангеліє Якова» – це один з складових корпусу апокрифічних текстів, що носить загальну назву «Євангелії дитинства». Рукописи цього апокрифу мають різні назви: «Різдво Марії». «Об’явлення Якова», «Різдво Марії, святої Богородиці та Преславної Матері Ісуса Христа», «Оповідь про історію Різдва Пресвятої Богородиці і Приснодіви Марії».
Щодо часу та місця написання цього тексту, то науковці припускають, що основа твору була створена десь у середині ІІ ст., а остаточну форму він набув не пізніше початку ІІІ сторіччя [1]. При цьому відзначається – місцем написання є Сирія або Єгипет, адже автор поверхнево знайомий як з географією Палестини, так і з юдейськими релігійними звичаями. Однак літературна форма Протоєвангелія Якова, агадичне оповідання, тісно пов’язане з юдаїзмом [2], хоча більшість рукописів, які дійшли до наших днів, написані грецькою мовою та датуються IV – XVI стст. Найбільш древня з них – «Папірус Бодмера (III – початок IV ст.ст.) [3], текст якого був опублікований в 1958 році [4]. Continue reading