ДОКУМЕНТИ ВСЕПРАВОСЛАВНОГО СОБОРУ:

1. ОКРУЖНЕ ПОСЛАННЯ СВЯТОГО І ВЕЛИКОГО СОБОРУ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ Continue reading

ОКРУЖНЕ ПОСЛАННЯ СВЯТОГО І ВЕЛИКОГО СОБОРУ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Подячну пісню підносимо ми в Трійце поклоняємому Богу, сподобив нас зібратися «укупі» в дні П’ятидесятниці на острові Крит, освяченому Апостолом Язиків Павлом і його учнем Титом, «істинним сином за спільною вірою» (Тит. 1:4), і з дозволу Святого Духа завершити роботу Святого і Великого Собору Православної нашої Церкви – скликаного Його Божественною Всесвятістю Вселенським Патріархом Варфоломієм за згодою Блаженніших Предстоятелів Святіших Православних Церков – на славу благословенного імені Господнього, на благо народу Божого і всього світу, сповідуючи разом з Божественним Павлом: «Кожен повинен розуміти нас як служителів Христових i будівничих таїн Божих»(1 Кор. 4:1). Continue reading

«СЛАВА ГРАДОВ ЧЕРНІГОВА І ТОБОЛЬСКА»

У стихирі служби святителю Іоану, митрополиту Тобольському є прекрасні слова, які коротко характеризують два найвеличніші періоди його життя: «Ти єси слава градов Чернігова і Тобольська…». Чернігів зображає собою Україну, а Тобольськ звісно ж далеку Сибір, куди засилали українців для того, щоб просвітити тамтешнє населення світлом християнської віри. Випускники Києво-Могилянської академії, праведні і освічені мужі, їхали туди неохоче, бо це була духовна і фізична каторга. Так намагалися російські царі зламати дух найбільш освічених, найбільш волелюбних архіпастирів-українців. Не став винятком і митрополит Іоан Максимович. За підрахунком К. В. Харламповича, із 127 архиєреїв, які займали великоросійські кафедри в 1700-1762 рр., 70 були вихідцями із України і Білорусії, 47 – із Великоросії, а 10 – із інших православних країн. Відтак, чим вищим було становище архиєрея, тим доля малоросів була більшою. П`ять із шести архиєреїв, які засідали у Святійшому урядуючому синоді в 1746 р., були українцями; в 1751 р. всі 9 архиєреїв-синодалів були українцями [10; с. 486-487]. Continue reading

ЖІНКИ І СВЯТИЙ І ВЕЛИКИЙ СОБОР ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Триває Святої і Великий Собор Православної Церкви, який відкрився в день П’ятидесятниці 2016 року. Ми дуже сподіваємося, що в роботі Собору візьмуть участь православні жінки.

Хоча правом голосу на Соборі наділені лише архієрейські делегації від кожної з чотирнадцяти помісних православних Церков, на Соборі будуть присутні і інших учасники. Continue reading

ПРОЕКТ ПОСТАНОВ ВСЕПРАВОСЛАВНОГО СОБОРУ: ПРАВОСЛАВНА ДІАСПОРА

1. а. Констатовано, що спільною волею усіх Святіших Православних Церков є по можливості якнайшвидше вирішення проблеми діаспори та її устрою відповідно до православної еклезіології, канонічної традиції і практиці Православної Церкви. Continue reading

НА ШЛЯХУ ДО ВСЕПРАВОСЛАВНОГО СОБОРУ

1. Коротке історичне нагадування

У 1902 році Патріарше і Синодальне послання Вселенського Патріарха Йоакима III, яке закликало Предстоятелів Православних автокефальних Церков знайти рішення проблем, що існували в той час, стало тією іскрою, яка відкрила підготовку Великого Всеправославного Собору. Вселенський Патріарх Фотій II скликав зустріч Міжправославної підготовчої комісії в 1930 році в Ватопедському монастирі, що на Святій горі Афон. Continue reading

ПРОЕКТ ПОСТАНОВ ВСЕПРАВОСЛАВНОГО СОБОРУ: АВТОНОМІЯ І СПОСІБ ЇЇ ПРОГОЛОШЕННЯ

П’ята Всеправославна передсоборна нарада, провівши роботу на основі узгодженого і прийнятого на засіданні Міжправославної підготовчої комісії 9-17 грудня 2009 року в Шамбезі тексту «Автономія і спосіб її проголошення», розглянуло еклезіологічні, канонічні і пастирські аспекти інституту автономії і знайшло одностайну формулювання всеправославної позиції по даного питання. Continue reading

РЕГЛАМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА РОБОТИ СВЯТОГО І ВЕЛИКОГО СОБОРУ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Стаття 1

Вступ

Святий і Великий Собор по благодаті Святої Трійці є авторитетним виразом канонічного передання і стійкою церковної практики щодо функціонування соборної системи в Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви та скликається Його Святістю Вселенським Патріархом за згодою Блаженніших Предстоятелів усіх загальновизнаних Помісних автокефальних Православних Церков. Він складається з членів, призначених до складу їх делегацій. Continue reading

ПРОЕКТ ПОСТАНОВ ВСЕПРАВОСЛАВНОГО СОБОРУ: ВІДНОСИНИ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ З ІНШИМ ХРИСТИЯНСЬКИМ СВІТОМ

1. Православна Церква, будучи Єдиної, Святої Соборної і Апостольської Церквою, в глибокої церковної самосвідомості твердо вірить, що займає чільне місце в процесі руху до єдності християн в сучасному світі.

2. Православна Церква засновує свою єдність на факті її заснування Господом нашим Ісусом Христом і спілкуванні у Святій Трійці і таїнствах. Ця єдність виражається в апостольському спадкоємстві і святоотцівському переданні, і Церква донині живе ним. Православна Церква має місію і обов’язок передавати і звіщати всю міститься в Священному Писанні і Священному Переданні істину, яка і надає Церкві кафоличний характер. Continue reading

ПРОЕКТ ПОСТАНОВ ВСЕПРАВОСЛАВНОГО СОБОРУ: МІСІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Церква Христова живе «в світі», але вона «не від світу» (пор. Ів. 17:11 і 14-15). Церква є знаменням і образом Царства Божого в історії, звіщаючи Добру Новину про «нове творіння» (2 Кор. 5:17), про «нове неба i нову землю, на яких живе правда» (2 Петр. 3:13), про світ, в якому «витре Бог усяку сльозу з очей їхніх, і смерти не буде вже, ні плачу, ні крику, ні недуги вже не буде» (Одкр. 21:4). Continue reading