В наше життя несподівано увірвалося багато новин про чималу кількість людських смертей. Ми кожного дня співстраждаємо горю матері, яка втратила сина на війні, сльозам дружини та дітей, зітханням рідних. Поруч із тим, що відбувається на Сході України, додалися дві величезних авіакатастрофи, які забрали з цього земного життя і переселили у вічність майже цілі сім’ї. ЗМІ, Інтернет і соцмережі доносять до нас картинки з їх минулого, майже безтурботного, життя. Останні світлини, миті радості, повернення додому і… фатальний кінець. Ми швидко звикли до інформації зі Сходу України і тільки прислухалися до неї тоді, коли вже якось буденно звучало повідомлення: «За добу загинуло…». Над усім цим людським болем та горем лишень тепер панує арифметика. Пам’ять людська – вона ж зрадлива. Але кожне земне життя людини для Бога – це життя у вічності. У це ми, християни, віримо і так сповідуємо. Continue reading →