«Душе моя, що грішиш повсякдень! Чому ти не стримуєш себе від порушення переданої тобі заповіді? Як ти можеш одержати від Бога милість, коли перед кінцем не покинеш сластолюбства, що видаляє тебе з дороги, яка веде до життя? Прокинься, бідна душе, від сну гріховного, оплакуй свої тяжкі гріхи, якими ти прогнівила свого Творця і Владику, Життєдавця і Благодійника: Він чекає від мене покаяння, якого не приношу я, всезгубний. Бодай відтепер облиш ненаситні похоті, відхилися від гірких згубних скверн! Припади з благанням до Божественних апостолів, нехай звернуться вони молитовно до Христа дарувати мені прощення й відпущення гріхів. Continue reading →