«Душе моя, що грішиш повсякдень! Чому ти не стримуєш себе від порушення переданої тобі заповіді? Як ти можеш одержати від Бога милість, коли перед кінцем не покинеш сластолюбства, що видаляє тебе з дороги, яка веде до життя? Прокинься, бідна душе, від сну гріховного, оплакуй свої тяжкі гріхи, якими ти прогнівила свого Творця і Владику, Життєдавця і Благодійника: Він чекає від мене покаяння, якого не приношу я, всезгубний. Бодай відтепер облиш ненаситні похоті, відхилися від гірких згубних скверн! Припади з благанням до Божественних апостолів, нехай звернуться вони молитовно до Христа дарувати мені прощення й відпущення гріхів.
Святий Петре, богообраний апостоле, твердий каменю віри, непорушна осново Церкви, пастирю словесного стада Христового, ключарю Царства Небесного! Молю тебе, всечесний, охопи мене божественною твоєю мережею та витягни з глибини загибельної. Я знаю, що ти прийняв від Бога владу в’язати й відпускати гріхи, покажи милість свою на мені, вбогому слузі твоєму! Оживи покірну мою душу, як колись ти воскресив Тавіфу з мертвих, підведи мене, щоб я ходив правдиво, просто, подібно до того, як при Красних воротах ти словом підняв кривого з ложа (Діян.3,2-10) і своєю тінню уздоровляв усякі недуги і хвороби. Нехай окриє мене твоя ласка, зціляючи мої душевні слабості та проганяючи тілесну недугу, бо ти все можеш, пресвятий, своїми молитвами за силою Христа, заради Якого ти все залишив. Полюбивши його, ти пішов услід за Його пречистими стопами, заради імені Його Святого носив окови, а нині на Небесах веселишся при Престолі слави Святої Тройці, молися до Неї за мене, щоб визволитися мені від усякого зла молитвами твоїми.
Святий Павле, улюблений Христом Небесний Ангеле, земний чоловіче, проповіднику святої віри, вчителю всіх народів, церковна богоголосна трубо, високо ширяючий орле, пояснювавачу Небесних Таїн, вмістище Духа, тебе було взято до третього Неба, ти багато біди зазнав за ім’я Христове, піклуючись про спасення всіх християн забуваючи про рани на своєму Небо вимірив і землю обійшов довкруги та визволив нас від ідолів і гніву, що карає ідолопоклонників. Тебе благаю і до тебе кличу: не погордуй мною, нечистим, не зневаж що осліп душевними очима, але будь мені проводирем, рятуючи мене безодні загибельної. Мене затягують гріхи, я занурююся в них, як у баговинні, але ти, премилостивий учню Спасителя, порятуй мене, щоб не загинув я до краю і хай не скаже ворог мій: «Я маю силу на нього». Підведи вбогого, слабого на неміч душевну, бо ти в Лістрі разом з Варнавою уздоровив кривого від народження і воскресив померлого Євтихія. Воскреси мене від мертвих діл.
Не маю я діл добрих, що спасають мене, не придбав я ні сліз, ані покаяння, віддалився від беззлобності й тихості. Чужим став для всякого добра, я наче звірина для тих, що бачать мене, від усіх людей зганьблений і бісами зневажений. Пізнав я беззаконня свої і не заховав гріха свого. Помисливши про нього, я весь поринаю в безодню розпачу і простягаю до тебе руки, бо ти все можеш владою, даною тобі від Бога. Прошу з вірою: завітай до мене, святий, твоєю милістю зміцни мене на діла добрі, бо ти — апостол Xриста.
Святий Іоанне Богослове, наперснику Христа, посуд Дівицтва, одушевлена свята Церкво, медоточний язик, громоголосні духовні вуста, що загриміли нам про очоловічення Сина Божого. Ефеська похвало, церковний світильнику, моя надіє і пристановище, почуй молитву мою і вислухай благання моє. Не позбав мене своєї допомоги, не прогнівайся, милосердний, на мене, багатогрішного. Обдаруй Владичним людинолюбством, бо Він не радіє загибелі грішника. А ти, навіть терплячи біди від беззаконників страждаючи до крові, за всіх Богові молишся. Помолись і за мене, вбогого, не згадуй злих беззаконств моїх, але, як ти воскресив Домна в лазні і вернув його батькові живим, так святий, і мене, померлого від багатьох гріхів, оживи своїм завітанням і постав чистим перед Отцем ласкавим. Я покладаюсь на тебе і благаю від нечистих уст і від грішного серця, схиляючи коліна душі й тіла. Будь мені помічником проти мого супостата, хай не здолає мене змій підступний. Подай, мені руку помочі і не дивись на мої гріхи, хай не відвертає моя злоба твого добродіяння. Ти колись, будучи в оковах воїна, що, потонув, через кілька годин з глибини живим на хвилях переніс до корабля, ридаючих утішив невірних до віри навернув. І мене так само блаженний, уловленого ворогом, утіш і від невір’я до віри наверни; твоїм завітанням, святий, спаси мене від усякого душезгубного нерозуміння та від страшних задумів, котрі щодня ранять окаянну душу мою; як ти Проклеанію врятував від ворожого пожадання і спас Сосипатра. — так і мене визволи від усякого гріха своїми молитвами.
Святий Луко, Божественний євангелисте. Духовний скорописцю, богопоставлений лікарю! Зглянься на мене своєю милістю та вилікуй Божественним даром мою давню гріховну сердечну хворість, таємну, але тобі відому. До тебе я вдаюся, хворий на давню гріховну неміч, маючи все тіло вкрите виразками: але обв’яжи, святий, невигойні струпи мої, не минай мене, з дитячих літ пораненого ворожими стрілами, — ти можеш мене зцілити і від цього часу зробити здоровим даною тобі від Бога благодаттю. Ось бо смердять і гниють рани мої від нерозуму мого, але благаю тебе, полий на мене єлей покаяння, який може порятувати й очистити мене від ран, бо я тебе надію поклав.
Сзятий Марку, чесний органе Господній, бо по всій землі лунає мова солодкого голосу, ти прикрасив Церкву святими своїми словами, Христових таїн оповідачу і чудес його благовіснику, що потрудився для Євангелія Христового. Моли за мене Людинолюбця Бога, щоб я піддав тіло Божественним Його заповідям і визволив душу від рабства лукавого молитвами твоїми.
Святий Матфею, що покинув митницю, роздав усе гріховне добро й одержав на небесах житло нерукотворне! Ти сказав нам про Друге Христове пришестя, коли Він з’явиться з Небес, оточений численними ангелами, лякаючи ворогів і радуючи вірних. Тоді й ви, апостоли, засядете на престолах судити народи. Горе мені! Яким опинюся тоді я, окаянний, повний всякого зла? Але будь мені помічником і зміцни мене на діла Божі та врятуй від вічної гіркої муки.
І ви, всі інші вибрані апостоли, — Андрей, Яків, Фома, Варфоломей, Симон, Филип, Христові угодники, викорінювачі помилок, насаджувачі віри! Почуйте мене, грішного, маючого на вас надію! Нема мені спасення від моїх вчинків, якщо ви не сховаєте мене від усякого облудного підступу безсоромного змія. Ось він наче лев, рикаючи, ходить, щоб мене поглинути, але скрутіть йому голову лукаву, розірвіть його щелепи та врятуйте мене молитвами вашими, щоб я ще на цьому світі покаявся в гріхах моїх, якими обтяжив я мою вбогу душу.
О, Владико мій, Господи Ісусе Христе! Змилосердися наді мною, окаянним! Молитвами Твоїх апостолів очисти мене від таємних гріхів моїх, подай благодать розуму моїй негідності! Бо Ти — Христос, Син Божий, даєш молитву тому, хто молиться, приймаєш покаяння тих, що каються. Прийми, Владико, моє покаяння і прости нечестя серця мого! Спаси мене з милості Твоєї, бо я раб Твій, Владико, і син раби Твоєї! Не дай, Господи, похитнутися нозі моїй і хай не задрімає охороняючий мене Ангел. Але на добрий розум настав мене, Боже, очисти й освяти смиренну мою душу, хай не вернуся принижений, зажурений, осоромлений, а нехай досягну я жаданих мені нескінченних Твоїх благ. Не входь зі мною в суд, бо я знаю, що мої беззаконня викривають мене. Тому молюся Тобі, Владико, від серця й душі: не попусти. Господи, щоб я до кінця загинув у твані гріхів моїх, а подай мені руку допомоги, знаючи мою неміч, зневажаючи мої гріхи та чекаючи на моє покаяння. Ти з ласки і довготерпіння зійшов на землю, вибрав апостолів і через них кличеш усі народи до життя вічного. За молитви апостолів, Христе Боже, пошли нам Твою милість, угамовуючи хвилі моїх безладних помислів, піднеси занепалу мою душу, врятуй від усякого зла і визволи від майбутнього осуду, бо Ти Бог мій і Тебе прославляю з Отцем і Святим Духом нині й повсякчас і на віки вічні. Амінь.
Переклад українською мовою свящ. Іван Голуб, для «Київського Православ’я»