ОСМИСЛЕННЯ СЕНСУ БУТТЯ В БОГОСЛОВСЬКІЙ СТУДІЇ МИТРОПОЛИТА ІЛАРІОНА (ОГІЄНКА) «ОБОЖЕННЯ ЛЮДИНИ – ЦІЛЬ ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ»

Я сказав: ви – боги, і сини Всевишнього всі…

 (Пс. 81:6)

Щоб усі були єдине: як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони нехай будуть в Нас єдине…

(Ін. 17:21)

…даровані нам великі й дорогоцінні обітниці, щоб ви через них стали причасниками Божого єства» (2 Пет. 1:4)

Це незмірно висока думка Самого Бога про людину, і ця думка стала панівною в новозавітному християнському світі, хоча була висловлена ще у старозавітні часи: «Що таке є людина, що Ти пам’ятаєш про неї, і син людський, що про Нього Ти згадуєш? А однак учинив Ти його мало меншим від Бога, і честю й величністю Ти коронуєш його!» (Пс. 8:5 – 6). Людина – цінніша від усього сотвореного, не тільки видимого, але й невидимого. «Місце Людини в Ієрархії Божого світотвору високе й велике. Бо серед усіх творів Бог творить Людину, як сотворіння цілком виключне, призначене для особливої великої цілі, – панувати в світі й обожуватись своєю природою» [13, с. 6]. Continue reading

ДО ІСТОРІЇ СПОРУД НА ДАЛЬНІХ ПЕЧЕРАХ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ

Архітектурний ансамбль, що склався над Дальніми печерами Києво-Печерської лаври, належить до перлин архітектури українського бароко. Жодна серйозна книга про українську архітектуру цього періоду не обходиться без опису центральних споруд названого ансамблю – церкви Різдва Богородиці та дзвіниці. Більш детальний аналіз архітектури цих та інших будівель на Дальніх печерах можна знайти в книгах, присвячених архітектурі Києва та Києво-Печерської лаври. Однак існуючі літературні (в першу чергу, Печерський Патерик) та образотворчі джерела дають можливість детальніше схарактеризувати історію формування ансамблю, а також його художні особливості та меморіальну цінність. Така спроба і зроблена в цій роботі. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ АММОН, ЗАТВОРНИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Пам’ять 4 / 17 жовтня

Преподобний Аммон здійснював свій чернечий подвиг у ХІІІ столітті. По благословенню ігумена мандрував до святої гори Афон та в Єрусалим.

Після того, як преподобний Аммон повернувся до Києво-Печерської обителі, він прославився багатьма чернечими подвигами, жив настільки благочестиво і свято, що навіть старці мели його за зразок чернечого життя. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ЕЛАДІЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ, ПІСНИК І ЗАТВОРНИК

Пам’ять 4/17 жовтня

Преподобний Еладій Києво-Печерський здійснював свій чернечий подвиг у ХІІ – ХІІІ столітті. По деяким відомостям був родом з Еллади (Греції).

Вперше про нього згадує «Тератургім» соборного ченця Афанасія Кальнофойського (1638 р.), який називає його пісником і чудотворцем.

Його мощі спочивають у Ближніх (преподобного Антонія) печерах. На самому древньому докладному плані цих печер (1638 р.) вказаний преподобний Еладій (№ 36). Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ПІОР, ЗАТВОРНИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Пам’ять 4/17 жовтня

Преподобний Піор, затворник Києво-Печерський здійснював свій чернечий подвиг у ХІІІ столітті.

Преподобний Піор відрізнявся постом і працьовитістю і в цьому був прикладом для пісників і трудолюбців. Не бажаючи дивитися на принадність і суєту світу цього, він зачинився в темній печері і там жив в неспинної молитві.

Тропар преподобному Піору, затворнику Києво-Печерському, глас 8

Православ’я світоч, / зразок посника і трудолюбця, / чернець і затворник Київський, / преподобний Піор богомудрий, / подвигом твоїм печері засіяли / і всім вірним шлях до спасіння указав єси. / Тепер моли Христа Бога, щоб спаслися души наші. Continue reading

ДО ІСТОРІЇ АРХІТЕКТУРНОГО АНСАМБЛЮ БЛИЖНІХ ПЕЧЕР КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ

Хрестовоздвиженська церква. Відомо, що існуюча зараз церква Воздвиження Животворящого Хреста на Ближніх печерах Києво-Печерської лаври була споруджена 1700 року на кошти полтавського полковника Павла Герцика [1-8]. Освячена 13 вересня (ст. ст.) того ж року київським митрополитом Варлаамом Ясинським та архимандритом Continue reading

ПОПОВНЕННЯ БІБЛІОТЕКИ СТАРОДРУКІВ: ЖИТІЄ ПРЕПОДОБНОГО ІОВА ЖЕЛІЗО. ПОЧАЇВ, 1791 р.

Преподобний Іов Почаївський народився в побожній сім’ї приблизно у 1551 році. Його родина мала прізвище Залізо, жила на. Покутті в Галичині. Хлопчик при хрещенні отримав ім’я Іван. Коли ж мав всього 10 років, покинув батьківський дім і прийшов в Преображенський Угорницький монастир. Тут настільки переймається чернечим життям, що здивовує братію монастиря і в 12 років його постригають у монахи з іменем Іов. Він багато потрудився на ниві Христовій. Преп. Іов – сучасник царя Іоанна Грозного, Бориса Годунова, Олексія Михайловича, Богдана Хмельницького, Адама Кисіля, товариш знаменитого Костянтина Острозького, свідок Брестської унії, учасник Синоду проти Мелетія Смотрицького, судився проти дідича Фірлея.

Житіє Преподобного Іова Желізо. Почаїв, 1791. 16 листків.

Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ДІОНІСІЙ, ЩЕПА, ІЄРОМОНАХ, ЗАТВОРНИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКІЙ

Пам’ять 3/16 жовтня

Преподобний Діонісій, затворник Печерський, на прізвисько Щепа, мав сан пресвітера. У 1463 році під час Великодньої Утрені Діонісій обходив з кадінням мощі святих угодників в печері Преподобного Антонія. Коли преподобний вигукнув: «Святі отці і браття! Христос воскрес!», Як грім, прозвучала відповідь від святих мощів: «Воістину воскрес!» З того дня преподобний Діонісій пішов у затвор і після багатьох трудів відійшов до Господа. Чудо з преподобним Діонісієм засвідчено в 8-й пісні загального канону Києво-Печерським святим. Преподобний похований у Дальніх печерах. Continue reading

СКАРБНИЦЯ ПРЕМУДРОСТІ: БІБЛІОТЕКА І АРХІВ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКОГО ВИДУБИЦЬКОГО МОНАСТИРЯ

Дана стаття є спробою дослідити багатовікову історію архіву і бібліотеки, древнього Свято-Михайлівського Видубицького чоловічого монастиря. Подані короткі переліки книг і справ, які входили до їхнього складу. Певну увагу присвячено дослідженню окремих історичних процесів у житті обителі, які вплинули на формування (а також і розформування) монастирської «скарбниці премудрості»

Ключові слова: Свято-Михайлівський Видубицький монастир, обитель, ігумен, архімандрит, намісник, бібліотека, архів, книги, документи. Continue reading

ЛЮБЛІНСЬКА ІКОНА БОГОРОДИЦІ (ІХ СТОЛІТТЯ)

Переказ відносить історію цього образу до часів життя вчителів слов’янських святих Кирила і Мефодія, стверджуючи, що святі брати принесли цю ікону з собою в Моравію в IX столітті, а звідси вже учні їх, що рятувалися від переслідування німецьких місіонерів, перенесли Люблінську ікону Божої Матері на землі Київської Русі.

На рубежі XVI i XVII століть гарячи захисники православ’я – брати Костянтин та Іван Острожські  подарував ікону в Преображенську церкву в місті Люблін. За іншою версією, вона була перенесена до церкви в середині ХІІІ століття князем Данилом Романовичам. Continue reading