ПРЕПОДОБНИЙ СВЯЩЕНОМУЧЕНИК КУКША І ПРЕПОДОБНИЙ ПИМЕН ПІСНИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКІ

Пам’ять 27 серпня / 9 вересня

Преподобний священомученик Кукша і преподобний Пимен Пісник були ченцями Києва-Печерського монастиря та відійшли до Господа в один день – 27 серпня (після 1114 р.).

Преподобний священомученик Кукша проповідував у в’ятичів у часи святителя Феоктиста, єпископа Чернігівського (1113-1123; пам’ять 5 серпня). В’ятичі, серед яких проповідував і прийняв кончину преподобний священомученик Кукша, жили по річці Оці, займали місцевість Орловської і Калузької областей. Вони були язичниками. Преподобний Нестор Літописець (пам’ять 27 жовтня), описуючи в’ятичів, обурювався їх мерзенними звичаями і додавав, що вони так живуть «навіть і до нинішнього дня», залишаючись незнайомими з Законом Божим і творячи свій закон. Continue reading

ПРОПОВІДЬ У НЕДІЛЮ 11-Ю ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний.

Мф. 6:14

Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму провини його

Мф. 18:35

У ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Улюблені брати і сестри!

Незліченні милості, явлені кожному з нас Всещедрий Творцем. Господь диханням Своїм вдихнув у нас життя, дарував нам цей світ з його чудесами і красотами, наділив світлим розумом, вільною волею та ці не самим головним – здатністю до любові. Небесний Отець вказав нам шлях до Вічного життя, відкрив для нас браму Царства Небесного. Здавалося б, кожну мить нашого існування повинні ми співати піснею подяки, щоб хоч трохи віддати борг вдячності Всемилостивому Творцю.

Все Євангельські тексти свідчать – найбільше Господь учить людей любові та братському відношенню до всіх людей. Continue reading

ОСЕРЕДОК ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я НА ВОЛИНІ

Історія Православ’я на Волині, міста Луцька – нерозривно пов’язана з діяльністю Луцького Хрестовоздвиженського братства. Виникнення його диктувалося особливими умовами, які склалися у той час на західноукраїнських землях, що в 1569 році за Люблінською Унією між Литвою та Польщею відійшла під протекторат останньої. Жорстка політика тотального окатоличення, полонізація українського населення, яку проводила Польща, або як вона тоді називалась Річ Посполита, призвела до руйнівних наслідків: православна віра переслідувалась, а православних позбавляли громадянських прав.
Зрадивши своїй православній вірі український єпископат, з корисливих міркувань, в 1596 році пішов на унію з католицькою Церквою проти волі православного населення. В зв’язку з цим наступ на права і свободи православних українців значно посилився: православні храми нищились, перебудовувались під католицькі, діяльність православної Церкви обмежувалась.  Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ АВРААМІЙ КИЄВА-ПЕЧЕРСЬКИЙ, ПРАЦЬОВИТИЙ

Пам’ять 21 серпня / 3 вересня

Преподобний Авраамій, працьовитий, Києва-Печерський. На старовинній іконі Печерських чудотворців Антонієвій печери преп. Аврамій названий ігуменом; точно з тим же саном відомий він у старовинних святцях Києва-Печерської лаври. Якщо так, то він у 1396 р. поховав біля труни преподобного Феодосія князя Скірігайла – Іоана, убієнного слугами у Вишгороді. Continue reading

ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА НА ВОЛИНІ У 30-Х РОКАХ ХХ СТ.

Волинь у 30-х рр ХХ ст. перебувала у складі Другої Речі Посполитої, в якій домінуючою релігією був католицизм. Волинський край же споконвічно був православним. Постає питання: яким шляхом розвивалася державна політика Другої Речі Посполитої стосовно православної церкви на Волині? Другій за чисельністю після Римо-Католицької Православній церкві належало зайняти своє місце в політичній системі міжвоєнної Польщі.

Для тогочасної Волині Православ’я було однією із форм національного життя. Цю обставину усвідомлювала польська влада. Крім того, основна маса духовенства мала проросійські настрої, що загрожувало державності Польщі. Тому польській державі довелось маневрувати між наростаючим українським національно-церковним рухом та реакційним духовенством і керівництвом Церкви, щоб перетворити її спочатку на лояльну до існуючого устрою, а згодом і на підтримуючу силу. Перевага тієї чи іншої політичної течії в Польщі змінювала лише акценти церковної політики, мета ж залишалась одна – перетворити православних українців на лояльний до існуючого ладу елемент шляхом державної, церковної та національної асиміляції.[1] Continue reading

МИТРОПОЛИТ ІЛАРІОН (ОГІЄНКО) ЯК ДОСЛІДНИК КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КНЯЗЯ ВАСИЛЯ-КОСТЯНТИНА ОСТРОЗЬКОГО

Доля митрополита Іларіона (Івана Огієнка) частково була пов’язана з Острогом. Саме тут він екстерном закінчив гімназію в 1903 р., одержавши атестат про середню освіту.

Перебування в Острозі не могло не вплинути на майбутнього вченого. Тут він мав можливість познайомитися з багатьма пам’ятками давнини, зокрема, із залишками колишнього замку князів Острозьких. Це було не останнім чинником, який визначив його інтерес до дослідження історії Острозького князівства, передусім діяльності князя Василя-Костянтина Острозького. Continue reading

ПРОПОВІДЬ У НЕДІЛЮ 10-Ю ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

У ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа

Улюблені брати і сестри!

Сьогодні ми чули в Євангелії розповідь про те, як Господь зцілив біснуватого, якого не могли зцілити учні Господа, хоча батько цього біснуватого хлопчика спочатку звертався до них. І Господь пояснив, чому вони не могли його зцілити. Спочатку Він сказав: «О, роде лукавий і розбещений, доки терплю вас?» – Очевидно, це відносилося до тих, хто не міг зцілити, тобто до учнів; а коли вони наодинці Його запитали, чому вони не могли зцілити, хоча вони були Їм послані теж зцілювати людей, то Він сказав їм, що цей рід «нічим не виходить інакше, окрім як молитвою і постом». Continue reading