Упокой, Господи, душу новопредставленого, Блаженної пам’яті митрополита Євсевія.…

митрополит Євсевій (Політило)

Він – не просто людина, Він ціла епоха. Про таких  людей пишуть книги, встановлюють пам’ятники, їх поставляють, зберігають  взірцями для наслідування. Його земна доля змогла вмістити кілька людських доль земних, а людська праця земна, залишиться доброю спадщиною Україні, Українському Православію – основою, наріжним каменем, на якому побудується те майбутнє, якого прагнемо, до якого прямуємо і в яке щиро віримо.

Сумує перш за все Львів, Київ, Полтава, Рівне, сумують Козацькі могили, сумують і моляться за спокій Його душі, безліч тих людей, які мали щастя і честь, знати Владику Митрополита Євсевія, спілкуватися з ним, чути його мудрі, досвідчені думки та поради, роздуми та дотепні жарти, завжди сповнені оптимізму та щирої української, львівської успадкованої  вдачі.

Continue reading →

Нехай горять незгасно лампади монаших молитов…

Якщо монах молиться лише
тоді, коли стає на молитву,
то він не молиться взагалі.

Із третього тисячоліття, коли, внаслідок швидкого розповсюдження християнства, суворість життя серед віруючих стала послаблюватися, подвижники стали віддалятися в гори й пустелі, і там, віддалившись від світу з його спокусами, вели суворе подвижницьке життя. Такі подвижники називалися пустельниками.

Continue reading →