Кожний, хто береться досліджувати літургійну традицію Київського Православ’я, стикається з проблемою розташування часточок дев’яті чинів, що виймаються з третьої просфори. Це пов’язано з тим, що практично до кінця першої половини ХVII ст. ми зустрічаємо одночасно два варіанти: з лівого боку дискосу, під богородичною часточкою, та з правого (сучасний варіант). Важкість історичного визначення надає той факт, що обоє варіанти присутні в друкованих Служебниках практично одного часу – Київському, 1629 та 1639 рр. (іл. 1-2), а також Віленському 1638 р. (іл. 3). У даної розвідці ми спробуємо розібратися у цієї різноманітності нашої православної традиції. Continue reading
Tag Archives: стародруки Київського Православ’я
ПЕРЕКЛАД ТА ВИДАННЯ ТВОРІВ СВЯТИТЕЛЯ ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО В КИЇВСЬКІЙ ПРАВОСЛАВНІЙ МИТРОПОЛІЇ (ХІ – XVII стст.)
Питання перекладів творів Святих Отців Церкви на теренах Київської православної митрополії є надзвичайно важливим та цікавим, бо саме через подібні зразки старовинної писемності можна дослідувати формування релігійної термінології білоруської та української мов, а також певний напрямок богословської думки наших предків. Нажаль, хоча існує досить багато описань рукописів та стародруків Київського Православ’я ХІ – XVII ст.ст., саме історична бібліографія по окремим Святим Отцям відсутня. У цій короткій статті ми попробуємо викласти коротку бібліографічну історію видань творів святителя Іоана Золотоустого, що побачили світ у ХІ – XVII ст.ст. Continue reading
«А ЄВАНГЕЛІЄ ПРОЧИТАЙ ЗІ СТРАХОМ І ТРЕПЕТОМ …»
Євангеліє напрестольне. Вільня, 1575 р.
Цього року виповнюється 440 років друкарні Мамонiчів, яка мала важливе суспільне i культурне значення в житті Білорусі й особливо Київського Православ’я останньої чверті XVI – першої чверті XVII століття. Друкарня, яку організував котрі вчинили на кошти шляхтич Зарецких, перебувала в будинку заможних віленських городян братів Луки і Кузьми Мамоничів, а пізніше – в будинку їх спадкоємця Леона, сина Кузьми. Отримавши монополію на випуск i продаж книг, друкарня, по суті, виконувала функції «державного видавництва». Її продукція розходилася ні тільки по всьому Великому Князівству Литовському, але i серед сусідніх східних i південнослов’янських народів. Continue reading
НОВЕ ВИДАННЯ БІБЛІОТЕЦІ СТАРОДРУКІВ САЙТУ: ДИОПТРА, АБО ЗЕРЦАЛО…, КУТЕЇН 1654 р. (подаємо електронну копію видання)
Рукопис «Діоптра, сиріч Зерцало, або Зображення відоме живота людського в світі» (або «Зерцало мірозрітельное») була переведена 1604 р. ігуменом Дубинського Хрестовоздвиженського монастиря Віталієм.
Цей Морально-аскетичний твір складається з трьох частин. Він викриває суєтність мирського життя і наповнене моралями. Тут розглядаються окремі приклади зі Священного писання. Continue reading
Історія святкування та богослужби у день пам’яті святителя Миколая Чудотворця. Стародавні тексти Київського Православ’я
Наш сайт протягає традицію публікації стародруків Київського Православ’я. Сьогодні ми будемо знайомити вас з богослужбовими текстами, які пов’язані з святкуванням пам’яті святителя Миколая Чудотворця.
Звернемося до історії.
Шанування святого Миколая у Православ’ї починає рости від того часу, коли цісар Юстиніан І (527–565) збудував на його честь церкву у Константинополі. Візантійський імператор Мануїл Комнін (1143–1181) державним законом приписав святкувати день Св. Миколая 6 грудня. З Візантії його культ поширюється по цілому світі. Найстаріший життєпис св. Миколая походить з 9-го століття.