Не будемо, браття, зневірюватися в своєму спасенні, але будемо підносити до Небесного Царя молитви, благання й прохання заступництва з багатьма сльозами. Нехай і цей піст буде нашим сподвижником і помічником у цьому доброму заступництві. Як після зими і з настанням літа, мореходець виводить у море своє судно, воїн чистить зброю і готує коня до бою, землероб гострить серп, мандрівник відважно виступає в дальню путь, борець знімає з себе одяг і готується до боротьби, так і ми, християни, з початком посту, цього духовного літа, як воїни почистимо зброю, як землероби нагостримо серп, як керманичі протипоставимо свої помисли хвилям непорядних бажань, як подорожні, почнемо шлях до неба. Continue reading
Tag Archives: Проповідь
ОБЛИЧЧЯ ХРИСТА (НЕДІЛЯ ТОРЖЕСТВА ПРАВОСЛАВ’Я)
Сьогодні наша Церква святкує Торжество Православ’я, радість істини про Бога і людину, про віру і життя. Вона пам’ятає історичний факт відновлення шанування святих ікон. Таким чином, вона сповіщає свою самосвідомість, тобто проявляє своє Особа. Тому що особа відображає внутрішню глибину нашої людської істоти, проявляє вміст наших сердець. Ось чому сьогоднішнє євангельське читання посилається на покликання Філіпом Нафанаїлом: «Піди і подивися», тобто прийди і пізнай Христа особисто, щоб слідувати за ним. Церква є не що інше, як Ісус Христос, що проходить через усі віки, таємниця Його присутності і Його енергії. Православна віра є живий зв’язок з особистістю Христа через істину Церкви. Continue reading
ПРО ТЕРНОВИЙ ВІНЕЦЬ ХРИСТА СПАСИТЕЛЯ
За читанням святого Євангелія від Матфея під час акафісту Божественним Страстям Христовим ми знову перед собою відтворюємо картини добровільних страждань і мук Христа Спасителя. Нас кожного разу хвилюють і бентежать ці події, ми намагаємось вкотре спів страждати Христу, своїми помислами бути з Ним. Назавжди перед нашим зором залишиться скривавлене Лице Христа Спасителя і терновий вінець на Його чесній главі. Цей образ майстерно, за допомогою пензля, дійшов до нас на чесних іконах та полотнах художників зі світовим ім’ям. Continue reading
ПРОПОВІДЬ У ВСЕЛЕНСЬКУ ПОМИНАЛЬНУ БАТЬКІВСЬКУ СУБОТУ
Бог же не є Бог мертвих, а живих. Бо в Нього всі живі.
Лк. 20:38
Улюблені в Христі брати і сестри!
Сьогодні, напередодні Великого посту, перед Неділею про Страшний Суд ми здійснюємо поминання всіх від віку спочилих православних християн. Бо наша Свята Православна Церква, як ніжна і чадолюбива мати, піклується не тільки про спасіння живих, але простягає свою турботу і за спасіння душ матерів, отців і братів наших, що відійшли від нас. Вона зібрала нас сьогодні, щоб ми піднесли молитви до Господа за упокій всіх спочилих у місці світлому, в місці спокійному, де немає ні болі, ні страждання, але життя вічне. Continue reading
СПРАВЖНІЙ КОД ВСЕСВІТУ (Неділя про Блудного Сина)
«Коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!»
Ось так, у Притчі Ісуса про Блудного Сина зустрів Батько свого сина. Він не ждав на те, щоб син добіг до нього,щоб сказати йому, чого він бажає, щоб потім мати над ним перевагу, щоб йому відповісти, або увійти до нього або відійти. Він побіг до нього. Не було жодного сумніву про те, що скаже він своєму синові чинити. Він привітав свого втраченого сина з розпростертими обіймами. Continue reading
ПРОПОВІДЬ НА СТРІТЕННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА
Дорогі браття і сестри, кому з нас не доводилося іноді спостерігати зворушливу картину: який-небудь дуже старий, згорблений, вкритий сивиною старець тримає дитя і ніжно пестить тремтячими від старості руками. Тут ми бачимо два протилежні полюси життя: початок одного і кінець другого; дві життєві зорі ранішню і вечірню, схід і захід. Коли ці протилежності існують окремо, ми чомусь не зосереджуємо на них своєї уваги, але коли ми порівняємо похилого віком старця та маленьку дитину, ця вражаюча різниця мимоволі впадає у вічі й викликає в душі тривожні почуття та думки. Від одного вже віє холодом близького кінця життя. Життєва сила, часом безрозсудно розтрачена за багато десятків років, уже ледве тліє і ось-ось згасне зовсім. А на його руках б’ється істота теж безсильна і слаба, але це безсилля стане майбутньою силою. У нього все ще попереду, і з кожним днем він буде рости і все більше розвиватися. Мимоволі думається: дідусю колись і ти був життєрадісним дитям із неприхованим запалом сил. А що тепер з тобою сталося, куди і нащо пішли твої сили? І те чарівне дитя, буде колись таким самим похилим старцем, якщо численні незгоди, що чекають тебе ще, попереду, не згублять тебе ще раніше в розквіті сил! Continue reading
ПРОПОВІДЬ НА СВЯТО ТРЬОХ СВЯТИТЕЛІВ ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО, ГРИГОРІЯ БОГОСЛОВА, ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО
«Згадуйте наставників ваших які звіщають вам слово Боже»
(Євр.13.7)
Сьогодні ми з вами, дорогі у Христі брати і сестри, урочисто згадуємо наших наставників трьох великих святителів і вчителів Церкви – Василія Великого, Григорія Богослова, Іоана Золотоустого. Мало хто зрівняється з ними у силі їх віри і в чистоті життя. І не випадково християнська свідомість назавжди з’єднала ці імена апостолів єдиновірних і вчителів вселеної. Незчисленними обдаруваннями були обдаровані ці великі святителі, залишивши нам свої прекрасні творіння. Continue reading
СЛОВО СВЯЩЕНИКА У НЕДІЛЮ 36-ту ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ: ПРО ВІРУ ЯКА СПАСАЄ
Євангельське читання, яке ми чуємо в храмі у неділю 36-ту після П’ятидесятниці, 7 лютого, є слова з Євангелії від Луки (18 глава, 35-43 стихі). Апостол розповідає про те, як Спаситель Ісус Христос наближався до міста Єрихон по дорозі, де сидів один сліпий, що просив милостині. Цей нещасний, почувши про Христа, почав кричати і просити Його про помилування. Але люди, які йшли попереду примушували його замовкнути. Але він кричав ще голосніше: Сину Давидів, помилуй мене! Тоді Ісус, підійшовши до нього, сказав йому: Прозри! Віра твоя спасла тебе.У цій Євангельській події ми бачимо два цікавих моменти. Перший, коли сліпий благав про зцілення, то ті, хто чули це благання говорили йому замовкнути. Виявляється, ми можемо бути такими християнами, які перешкоджають іншим йти до Бога, звертатися до Нього. Continue reading
ПРОПОВІДЬ У 35-ту НЕДІЛЮ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ. НЕ МОЖЛИВЕ ДЛЯ ЛЮДЕЙ – МОЖЛИВЕ ДЛЯ БОГА
У 35-ту неділю після П’ятидесятниці, 31 січня, на літургії звучать слова з Євангелії від Луки (18 глава, 15-27 стихі), де апостол передає слова Спасителя про те, що хто не прийме Царства Божого як дитя, той не ввійде в Нього. Також у цьому євангельському читанні зображений діалог між Христом і одним чоловіком про наслідування життя вічного. Continue reading
ХТО ОСВЯЧУЄ I ХТО ОСВЯЧУЄТЬСЯ (БЕСІДА НА БОГОЯВЛЕННЯ)
Коли відбувається освячення, очевидно, що існують «хто освячує» і «хто освячується». Процес освячення вимагає наявності того, хто діє (освячує), і тих, заради кого освячення звершується. Мова тут йде не тільки про освячення води, але про сенс освячення в цілому, тобто про освячення людей. Саме для нашого особистого освячення і здійснюється освячення води. Апостол Павло пояснює, що є ті, хто освячує, а є ті хто освячується. І сьогодні нам буде корисно поговорити про суть освячення. Continue reading