Міжнародна ситуація, що склалася після Першої світової війни сприяла поширенню православного руху на Підкарпатській Русі. У Хустському окрузі в 1918-1919 рр. у православ’я остаточно перейшли Іза, Кошельово, Нанково, Нижнє Селище, Горінчово, Монастирець, Нижній Бистрий, частина населенняв Хусті, Сокирниці, Шандрові, Данилові, Золотарьові, Велятині, Бороняві, Кривій. У Довжанському окрузі про свій перехід у православ’я заявили Липча іЗаднє. В окрузі Волове — Вучкове й кілька родин з Волового. Більшого розмаху православ’я набуло в східній частині Закарпаття. У Тячівському окрузі управослав’я перейшли Буштино, Чумальово, Угля, Уйбардово, Колодне, Теребля, Кричово, Дулово, Урмезово; у Тересвянському окрузі — Вільхівці,Нересниця, Ганичі, Дубове, Підплеша, менша частина населення у Калинах, Бедевлі, Новоселиці, Широкому Лузі, Тернові, Великому Кривому, Тересві. Вінших округах про свій перехід у православну церкву заявили Великі Лучки, Горонда, Білки, Горбки, Егреш [1]. Continue reading →