«Коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!»

Ось так, у Притчі Ісуса про Блудного Сина зустрів Батько свого сина. Він не ждав на те, щоб син добіг до нього,щоб сказати йому, чого він бажає, щоб потім мати над ним перевагу, щоб йому відповісти, або увійти до нього або відійти. Він побіг до нього. Не було жодного сумніву про те, що скаже він своєму синові чинити. Він привітав свого втраченого сина з розпростертими обіймами. Continue reading →