ЄРУСАЛИМ: «МИ З НЕТЕРПІННЯМ ЧЕКАЄМО НА ПРОДОВЖЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВОСЛАВНО- КАТОЛИЦЬКОГО БОГОСЛОВСЬКОГО ДІАЛОГУ»

Патріарх Єрусалимський Феофіл привітав нового Папу Лева XIV з обранням, висловивши сподівання на подальший міжнародний богословський діалог між православними та римо-католиками. Continue reading

СЕРБСЬКИЙ ПАТРІАРХ У БЕЗОДНІ (ПОГАНОЇ) ТЕОЛОГІЇ ТА (ЩЕ ГІРШОЇ) ПОЛІТИКИ

Патріарх Порфирій неодноразово та з різних нагод наголошував, що «Церква не займається політикою». В інтерв’ю, даному виданню «Светигора» (4 вересня 2021 року, доступне в письмовій формі на вебсайті Загребської митрополії), патріарх каже: «наша Церква, Церква Христова, Православна Церква і навіть Сербська Православна Церква як тут, так і в інших місцях, є Церквою, яка не займається жодною політикою». І він одразу додає: «Сама Церква не може бути партійною, ані такою, що підтримує один варіант проти іншого» Continue reading

ЗАПРОШЕННЯ НА ЗУСТРІЧ У НІЦІ, ЯК І ПЛАНУВАЛОСЯ З ФРАНЦИСКОМ: ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ ВАРФОЛОМІЙ ЗВЕРНУВСЯ ДО РИМУ З ПРОХАННЯМ ПРОДОВЖИТИ ЕКУМЕНІЧНИЙ ДІАЛОГ

Сьогодні Вселенський Патріарх Варфоломій запросив Папу Римського, який буде обраний найближчим часом, відвідати Константинополь і Нікею, щоб продовжити спільний шлях, намічений Папою Франциском. Continue reading

ВИБРАНІСТЬ ЧИ ГОРДИНЯ: ЩО КАЖЕ БІБЛІЯ ПРО РОСІЙСЬКИЙ МІФ ПРО «ОСОБЛИВУ МІСІЮ»: ІСТОРИЧНИЙ ЕКСКУРС

І. Від Старого Завіту до Другого Риму

У Старому Завіті Ізраїль описується як «вибраний народ» Бога (Вихід 19:5–6): «Ви будете Моїм уділом з-поміж усіх народів». Ідея «вибраності» була тісно пов’язана з укладенням Завіту — особливого договору між Богом і народом Ізраїлю. Бог обіцяв опіку та благословення, натомість вимагав вірності, дотримання заповідей і морального способу життя. Бути «вибраними» означало жити згідно з Божим законом і служити прикладом для інших народів.  Continue reading

КОНФЛІКТ ЧЕРЕЗ ТИТУЛ «ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ» ЯК ПАРАДИГМА ВІДНОСИН РИМУ ТА КОНСТАНТИНОПОЛЯ НАПРИКІНЦІ VI СТ.

У червні 595 р. Григорій Двоєслов, папа римський (590-604 рр.), писав Константинопольському патріарху Іоану Постнику (582-595 рр.): «Кому, я питаю тебе, ти наслідуєш цей такий несправедливий титул [Вселенський патріарх], якщо не тому, що знехтував рівні йому хори ангелів і хотів себе підняти до вершини самовладдя, щоб нікому не підкорятися, але найвище піднестися »[1]. Навряд чи Святитель Григорій міг висловити чіткіше свою позицію щодо конфлікту через спірний титул οἰκουμενικός πατριάρχης, окрім як шляхом встановлення зв’язку титулу «Вселенський патріарх» з гордістю сатани. Сьогодні, з православної точки зору, таке листування двох святителів Церкви викликає питання, що спонукало папу Григорія [2], який вирізнявся чернечою смиренністю і скромністю, спрямувати настільки різкі слова патріарху Іоану, людині, яку він особисто знав у часи свого перебування в Константинополі (578-584 рр.) і доброчесне життя якого дуже поважав [3]? Continue reading

ЧИ МОЖЛИВО СПІЛЬНЕ-ХРИСТИЯНСЬКЕ ВІДЗНАЧЕННЯ ПАСХИ? БОГОСЛОВСЬКО-ІСТОРИЧНІ РОЗДУМИ

У 2025 році відбудуться дві знакові події: 1700-ма річниця І Вселенського Собору та святкування Воскресіння Христового — Великодня, у один день православними та католиками. Це викликало жваву дискусію щодо можливості встановлення святкування Пасхи у єдиний для всіх християн день. Дискусія, коли вірити певній інформації ЗМІ, вже ніби вийшла на рівень обговорення між Вселенським патріархом Варфоломієм та папою Франциском. І хоча інформація щодо справжності та перебігу цих перемов мінімальна, статті та публікації в соціальних мережах, дозволяють скласти певну картину можливих позиції кожного з боків. У цієї статті ми спробуємо привести деякі історичні й богословські відомості, розглянути варіанти позитивного або негативного завершення діалогу. Continue reading

ПРО ВЕЛИКИЙ ПОКАЯННИЙ КАНОН ПРЕПОДОБНОГО АНДРІЯ КРИТСЬКОГО

Перлиною Православного Богослужіння є Великий Покаянний канон святого преподобного Андрія Критського. Самим читанням цього розчуленого зову душі преподобного Андрія Матір-Церква закликає нас переосмислити своє життя.

Великим цей канон називається головним чином через свою обширність. Якщо інші канони складаються із 30-ти тропарів, то Канон Андрія Критського складається з 250-ти. Також великим канон називається через великий і глибокий, сповнений розчулення зміст. Пошкоджений гріхами людей лукавий світ помилково вважає, що він здоровий, хоча потребує невідкладного лікування і дієвого оновлення від темряви гріхів. Continue reading

ПИТАННЯ ПРИМАТУ ТА НЕБЕЗПЕКА ЦЕРКОВНОЇ РОЗДРОБЛЕНОСТІ

Питання примату в Православній Церкві залишається одним із найбільш дискусійних питань, насамперед щодо ролі Вселенського Патріарха в сім’ї Православних Церков. Однак його наслідки виходять за межі внутрішньоправославних відносин, впливаючи на ширший екуменічний діалог, зокрема з Католицькою Церквою. У публічному дискурсі першість часто розглядають — досить спрощено — як боротьбу за владу між Константинопольською та Московською Церквами через лідерство в Православ’ї. Однак основна проблема виходить за межі цієї розповіді, торкаючись того, як Православ’я розуміє та усвідомлює церковну єдність. Часом примат помилково ототожнюють із православним «папством», хоча такі порівняння часто походять від неправильного розуміння того, як примат функціонує в Католицькій Церкві. Continue reading

ДУХОВЕНСТВО ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В ГРЕЦІЇ ТА ПРАВО НА ВІЛЬНЕ ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ: ВИКЛИКИ В КОНСТИТУЦІЙНИХ І КАНОНІЧНИХ РАМКАХ

Дослідження свободи слова священнослужителів у межах Православної Церкви в рамках грецьких та європейських правових рамок вимагає міждисциплінарного підходу. Унікальний правовий статус Церкви як «переважаючої релігії» (стаття 3 Конституції Греції), поєднаний із обов’язком дотримуватися Святих Канонів, створює складні конституційні та еклезіологічні питання. Ця стаття має на меті проаналізувати тенденції тлумачення цього права, враховуючи як правовий, так і теологічний виміри. Continue reading

БІСНУВАТІСТЬ ТА ЕКЗОРЦИЗМ: У ЩО ВІРЯТЬ ПРАВОСЛАВНІ ХРИСТИЯНИ?

Понад п’ятдесят років тому слово «екзорцизм» стало поширеним і звичним багато в чому завдяки однойменному роману-блокбастеру Вільяма Пітера Блетті. Публіка із захопленням прийняла роман у 1971 році та його екранізацію у 1973-му, а потім швидко викинула свої дошки Уїджа. компанії Parker Brothers у відро для сміття. Але це був сильний удар по нервах. Continue reading