Проблема конфесійного (православно-уніатського) визначення авторства богослужбових та й взагалі релігійних текстів XVII – XVIII виявляється іноді досить складною. Переважно визначення відбувається за приналежністю друкарні або місцем створення, але не секрет, що в XVII – початку XVIII століття, а часом і в ХІХ та ХХ столітті, ми спостерігаємо взаємні «запозичення» текстів. Тому частина істориків і мовознавців давно намагається створити будь – які маркери, які повинні спростити задачу розпізнавання конфесійного авторства. Одним з таких маркерів, який сьогодні намагаються ввести в науковий обіг уніатські дослідники, є слово «правовірний». Continue reading
Tag Archives: Історія Київського Православ’я
СВЯТИНЯ МЕДЖИБІЗЬКОГО ЗАМКУ
Перлиною стародавнього Меджибожа є могутній замок, побудований на мисі між двома річками – Південний Буг та Бужок.
Перші літописні свідчення про існування дерев’яної фортеці, розташованої на цьому місці, датуються ХІІІ ст. – період діяльності князя Данила Галицького та його боротьби з монгола-татарами. Continue reading
ЛІСЬНЯНСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ
Пам’ять 8/21 і 14/27 вересня
Ліснянська ікона Божої Матері знаходиться у Вельському повіті Гродненської губернії. Тут, на березі річки Білки, розташоване велике село Лісне, що називається так від безлічі дрімучих густих лісів які його оточували. Недалеко від цього селища є досить значне піднесення із залишками старовинних ровів, від чого місцеві жителі іменують його «окопами». Оповіді говорять, що це місце було укріпленням, створеним хрестоносцями під час їхньої боротьби з Литвою і Польщею. На цьому узвишші розташований православний жіночий монастир, заснований у 1885 році. У церкві цього монастиря і знаходилася стародавня чудотворна ікона Богоматері. Continue reading
СЛУЦЬКИЙ КНЯЗЬ, ЯКИЙ ПЕРЕПИСАВ ЄВАНГЕЛІЄ
Юрій ІІІ Юрійович Олелькович – один з останніх представників знаменитого роду слуцьких князів Олельковичів, який царював краєм впродовж двох сотень років.
Його батько Юрій ІІ Юрійович був одним з найбільших магнатів Великого Князівства Литовського, входив до складу Ради ВКЛ. Мати Катерина Тенчинська була дочкою воєводи Кракова – тодішньої столиці Польщі. Юрій ІІІ мав ще двох молодших братів – Симона IV та Олександра. Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ ДИМИТРІЙ РОСТОВСЬКИЙ: СЛОВО НА РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
Господь, що живе на небесах, бажаючи з’явитися на землі та з людьми пожити, уготував спершу на ній місце поселення слави своєї — пречисту Матір свою: так звичайно діють царі, коли хочуть прийти в якесь місто, то готують передусім собі в ньому палац для пробуття. А що палаци земних царів зводяться премудрими митцями із коштовних речей, на найвищому місці, красніші й просторіші від інших людських жител, так і в небесного Царя слави палата творитися має. У Старому Заповіті, коли захотів Бог жити у Єрусалимі, збудував йому Соломон храм премудрим митцем Хірамом, що був повен мистецтва, і розуму, і знання, як робити будь-яке діло, створив же з речей найдорожчих, від виборного каміння з дерев добропахучих кедра та кипариса, що їх привозили з Ливану, і з чистого золота на найвищому місці, на горі Морія. І найоздобнішим, бо створив херувимів на стінах, дерева усілякі та квіти. Continue reading
ВІЛЕНСЬКЕ НАПРЕСТОЛЬНЕ ЄВАНГЕЛІЄ 1575 РОКУ (подана електронна копія видання)
У 1569 році знаний білоруський друкар і перекладач Петро Мстиславець, по запрошенню купців Мамоничив, приїжджає в Вільню та засновує там друкарню. Ця відродила кириличне друкарство опісля півстоліття після припинення видавничої діяльності Ф. Скорини. У ній випускалися монументальні барвисто оформлені видання, що відрізнялися зовнішнім виглядом і високою культурою друку: широкими полями, виразним півуставного шрифтом, рясним вживанням кіноварі, іншими помітними елементами художньо-поліграфічного оформлення. У виданнях П. Мстиславця чудова, хоча і в дещо ускладненою манері, виконані всі фігурні гравюри, великі декоративні заставки стародруків стилю. Continue reading
СОБОР ПРЕПОДОБНИХ ОТЦІВ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ, ЩО В ДАЛЬНІХ ПЕЧЕРАХ СПОЧИВАЮТЬ
28 серпня / 10 вересня
Колиска чернечого життя Київського Православ’я, Києво-Печерська лавра, заснована 1051 році преподобними Антонієм і Феодосієм Печерськими, поширювала сяйво великих духовних подвигів по всій землі Київської Русі. Ченці Києво-Печерського монастиря стали першими трудівниками білоруського та українського чернечого подвижництва. Їх молитовні подвиги надихнули наступні покоління на великі духовні труди.
Ця обитель, за словами Києво-Печерського Патерика, була поставлена «сльозами, постом, молитвою, чуванням». Преподобний Антоній, говорить один з авторів Патерика, «не мав ні золота, ні срібла, але придбав все сльозами і постом». В бутність ігуменом преподобного Феодосія лавра жила милостинею, яку в достатку отримувала від князя і від мирян, залучуваних благочестям і святістю життя чернечої громади. Continue reading
ПРЕПОДОБНИЙ АВРААМІЙ СМОЛЕНСЬКИЙ
Пам’ять 21 серпня / 3 вересня
Преподобний Авраамій Смоленський, проповідник покаяння і будучого Страшного Суду, народився в середині ХII століття. в Смоленську від багатих батьків, які до нього мали 12 дочок і молили Бога про сина.
З дитинства він ріс в страху Божому, часто відвідував церкву і мав змогу навчатися читанню та писанню по богослужбовим книгам. Батьки сподівалися, що їхній єдиний син одружиться і продовжить знатний рід, але він шукав іншого життя. По смерті батьків, роздавши все майно монастирям, церквам і бідним, преподобний ходив по місту як жебрк, благаючи Бога вказати шлях спасіння. Він прийняв постриг у монастирі Пресвятої Богородиці, який стояв у п’яти верстах від Смоленська, на місці Селище. Continue reading
РЕКОНСТРУКЦІЯ ДРЕВНЬОГО МОЛЕБНОГО СПІВУ ДО СВЯТОГО АПОСТОЛА І ЄВАНГЕЛІСТА ІОАНА БОГОСЛОВА
Серед поза літургійних богослужінь молебень займає окреме місце. Це служіння подяки або прохання, направлене до Ісуса Христа, Богоматері або конкретного святого (святих) може чинитися як у храмі, так і поза їм на прохання віруючих. Незважаючи на встановлену від давнини структуру молебну, він дає велике поле для молитовної та богослужбової творчості: канони, акафісти, окремі прохання і молитви – все це об’єднується богословами і церковними поетами в єдину красиву молитву, яка чудово передає настрій і надії православних віруючих. Continue reading
МІНСЬКА ІКОНА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
Пам’ять 13/26 серпня
Мінська ікона Пресвятої Богородиці була написана Святим Апостолом і євангелістом Лукою. Протягом багатьох століть вона перебувала у Візантії. Її поява в Київської Русі виявилося пов’язано з прийняттям нашими предками православної віри.
Вона була вивезена святим рівноапостольним князем Володимиром з Корсуні і поставлена в Київській Десятинної церкви (пам’ять освячення церкви в 996 році – 12 травня). Continue reading