Цієї весни Сербська Православна Церква (СПЦ) уклала значні та важливі угоди, які зміцнили та посилили позиції СПЦ. Перша «угода» у травні перетворила Македонську Православну Церкву (МПЦ), що формально була Охридською Архієпископією, на канонічну церкву, що поклало край приблизно 50-річному відчуженню між СПЦ та МПЦ. Друга у липні була між СПЦ та урядом Чорногорії, який надав СПЦ привілеї у Чорногорії та закрило майже двадцятирічну невизначеність між двома сторонами. Ці угоди є ознакою не лише нової дипломатичної сили нещодавно обраного (2021 р.) патріарха Порфирія (Перича, 1961 р.н.) та іншого складу синоду СПЦ, а й впливу української війни на інші глобальні православні конфлікти. Далі я розповім, як і чому СПЦ зробила ці кроки і що вони означають у довгостроковій перспективі. Continue reading →