КОНДАК 1
Непереможний Володарю, Життєдавче Христе, Царю, для перемоги над ворогом Ти дав нам, як зброю могутню, Хрест Твій найчесніший. Ним звільняючись від зла, ми з подякою вшановуємо його та, вклоняючись як святому підніжжю ніг Твоїх, благаємо: ним, що має непереможну силу Твою, вбережи нас від усяких бід і страстей, щоби з похвалою ми співали йому: Continue reading
У процесі вивчення історії Православної Церкви, особливо ХХ століття, при розгляді приймання кліриків у іншу юрисдикцію, ми часто зустрічаємося з досить незрозумілим формулюванням «прийняти через хіротесію». Подібне нерозуміння спричинене тим, що сам чин хіротесіі (χειροθεσία – покладання рук, благословення) застосовується щодо чину поставлення нижчого церковного кліру: читців і співців, і, в деяких випадках, іподияконів. Continue reading
Пам’ять 8 / 21 вересня
Походження ікони дуже давнє. Згідно з місцевим переказом, вона написана Святим Апостолом і Євангелістом Лукою і була привезена на землі Київської Русі за часів князя Володимира, який після хрещення отримав у Константинополі безліч ікон.
Перша письмова згадка про Богородиці Холмську знаходяться в Галицько-Волинському літописі при описі подій 1259. Ікону Божої Матері, яку пізніше назвуть Холмської, князь Данило Галицький привіз орієнтовно в 1223-1237 роках з Києва в засноване ним місто Холм. Continue reading
КОНДАК 1
Вибрана з усіх родів Божа Мати – Царице Неба і землі, Тобі, що освятила рід людський приходом до нас через народження Своє, ми, раби Твої, благоговійні пісні приносимо Богородице. А Ти, прийшовши потішити і спасти, від усяких бід охорони нас, що співаємо Тобі: Радуйся, Пречиста, що світ весь Різдвом Своїм звеселила Ти.
ІКОС 1
Архангел Гавриїл посланий був до праведної Анни, що перебувала у смутку через неплідність свою і щиро благала Господа, побачивши у своєму саду гніздечко пташине, в якому маленькі писклята народилися, сповістив їй велику радість, кажучи: «Почута молитва твоя і на сльози твої зглянувся Господь, тож породиш ти Дочку всеблагословенну. Нею ж бо благословляться усі коліна земні, і дай їй ім’я Марія». Тож і ми, дивуючись цьому дивному об’явленню, заспіваймо Всеблагословенній: Continue reading
Пам’ять 7/20 вересня
Святитель Іоан, архієпископ Новгородський, народився в Новгороді від благочестивих батьків Миколи та Христини. Дитинство його пройшло в безтурботним, спокійній обстановці.
Після кончини батьків Іоан і його брат Гавриїл, одержавши невелику спадщину, вирішили створити в рідних місцях обитель на честь Благовіщеня Пресвятої Богородиці. Спочатку вони побудували дерев’яну церкву, а трохи пізніше був створений і кам’яний храм. Не без труднощів втілювалися їх добрі наміри. Не закінчивши будівництва кам’яного храму, брати повністю витратили свої кошти. Тільки тверда жива віра спонукала їх продовжувати розпочату справу. З нею вони і звернулися за допомогою до Цариці Небесної, заради Якої почали цю Богоугодну справу. Через їх невідступні молитві Вона явила їм Свою милість – передбачила у сні, що подасть все необхідне для закінчення будівництва. На наступний ранок святі брати побачили прекрасного коня, навантаженого двома мішками з золотом. Ніхто не підходив до нього, і, коли брати зняли мішки, кінь тут же зник. Так Божа Матір послала кошти для обителі. Continue reading
Пам’ять 5 / 18 вересня
Благовірний князь Гліб був сином великого рівноапостольного князя Володимира, від однієї матері з Борисом. За глибокої і щирої любові до нової християнське вірі, по ніжній братської любові вони були кращими і улюбленими синами святого Володимира. Святий Гліб ще за життя батька в уділ отримав місто Муром, де з 1010 по 1015 рр. намагався поширити християнську віру серед наполегливих і грубих язичників.
Благовірний князь Гліб – один з перших мучеників-страстотерпців Київського Православ’я. Він постраждав разом зі своїм братом – благовірним князем Борисом (у святому хрещенні Романом). Після вбивства святого Бориса Святополк послав до його молодшого брата Глібу гінця з помилковим звісткою про хворобу вже помер до того часу їх батька, великого князя Володимира, для того, щоб підступно вбити можливого претендента на Київський престол. Обман вдався, і Гліб з невеликою дружиною поспішив до Києва. Попередження брата Ярослава, зустрівши його у Смоленська, не зупинило святого, який сам був вихований в правилах християнської віри і не міг припустити такого злодійства з боку їх брата Святополка. Недалеко від Смоленська човен вбивць наздогнала човен Гліба, який не опирався, а тільки лагідно молив пощадити його зовсім ще юне життя. Однак за наказом холоднокровних убивць власний кухар Гліба перерізав йому горло. Але смертельні поранений мученик не мав злоби на забойні, бо загинув заради Господа. Це сталося 5 вересня 1015. Тіло князя було поховано в пустельному місці неподалік Смоленська, «між двома колодами», тобто в простому дерев’яної труні. Continue reading
Пам’ять 5 вересня
«О, якби вірно зважені були крики мої, і разом з ними поклали на ваги страждання моє! Воно вірно перетягнуло б пісок морів!» (Іов 6:2-3) – міг би згадати слова багатостраждального Іова преподобний мученик Афанасій, ігумен Брестський, що боровся мечем духовним за православну віру, гнаний і вбитий відступниками, синами неправди.
Преподобний мученик Афанасій народився біля 1595-1600 року в небагатій православній родині, імовірно, що зубожіла шляхтича (судячи з тому, що служив майбутній ігумен учителем при дворі магната). Можливо, він був з родини міського ремісника – як сам на те вказує в мемуарах, називаючи себе «нендзим Человеком, простым, гарбарчиком, калугером убогим». Як це часто буває, у нас немає відомостей ні про місце народження, ні про мирське ім’я святого; невідомо також, чим є ім’я «Пилипович» – прізвищем або по ім’ям по батькові. Continue reading
Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Аминь
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, що всюди є і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас. (3). Continue reading
Кондак 1
Обрані і Духа Святого сповнені, преподобні і богоносні отці наші Антонію і Феодосію Печерські, найкрасивіші Руської землі паростки, предивна українського народу окрасо, бажаючи я, недостойний, похвальний звершити вам спів, смиренно благаю вас: просвітіть мій затьмарений розум світлом даної вам Богом благодаті, осяйте морок невідання, зруйнуйте перешкоди і незручності, укріпіть мою неміч, нас же, всіх синів українських, по-батьківськи визволить від усіх напастей, скорбот і хвороб, щоб від теплого серця із глибини душі ми всі разом взивали до вас: Continue reading
Пам’ять 2/15 вересня
Ви – світло світу. Не може сховатися місто, яке стоїть на верху гори. І не запалюють світильник,щоб поставити його під посудину, але на свічник, – і світить всім у домі. Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного.
Мф. (5:14-16)
Засновник Києво-печерської лаври святий Антоній народився на початку XI століття в місті Любечі (поблизу Чернігова) і в хрещенні був названий Антипою. З юних років він відчув потяг до вищого духовного життя і наважився йти на Афон. В одній з обителей Афона він прийняв постриг і почав усамітнене життя в печері біля цього монастиря, яку досі показують. Коли він здобув у своїх подвигах духовну досвідченість, ігумен дав йому послух, щоб він йшов на Русь і насадив чернецтво в цій новопросвіченій християнській країні. Антоній покорився. Коли преподобний Антоній прийшов до Києва, тут було вже декілька монастирів, заснованих за бажанням князів греками. Але святий Антоній не обрав жодного з них, оселився в двосажневій печері, викопаній пресвітером Іларіоном. Це було в 1051 р. Тут святий Антоній продовжував подвиги суворого чернечого життя, якими славився на Афоні: їжею його були чорний хліб через день і вода в дуже помірній кількості. Незабаром слава про нього рознеслася не лише по Києву, але і по інших руських містах. Багато хто приходив до нього за духовною порадою і благословенням. Деякі стали проситися до нього на проживання. Першим був прийнятий Никон, саном ієрей, другим преподобний Феодосій. Continue reading