ПРОПОВІДЬ У НЕДІЛЮ СВЯТИХ ПРАОТЦІВ

У ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Улюблені брати і сестри!

Сьогодні, за два тижні до свята Різдва Христового, наша Свята Православна Церква нагадує нам про його наближення і готує до гідної зустрічі з цім великим святом. У нинішню, перший підготовчий до свята тиждень вона згадує святих, що жили до Різдва Христового, – старозавітних пророків, і всіх благочестивих людей , з вірою чекали пришестя Спасителя, від чого і ця неділя називається неділею святих праотців. Цим спогадом вона переносить нас думкою в часи старозавітні, в часи , що передували приходу обіцяної Богом Месії, і для нашого натхнення до морального самоочищення ставить перед нами цілий сонм великих праотців, що просіяли своїм богоугодним життям. Continue reading

ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ В ДОСЛІДЖЕННЯХ МИТРОПОЛИТА ІЛАРІОНА (ПРОФ. ІВАНА ОГІЄНКА)

Острозька Біблія як пам’ятка культури привертала до себе увагу багатьох видатних українських дослідників. Серед них передусім варто вказати на І. Огієнка, який був не лише відомим вченим, а й видатним діячем українського «національного відродження».

Саме він здійснив перше комплексне дослідження цієї пам’ятки. Його перу належить розвідка «Острозька Біблія 1581 року», що побачила світ у 1931 р. Увага І. Огієнка до Острозької Біблії, а також до історії Острога та роду князів Острозьких пов’язана як з певними інтересами дослідника, так і з деякими моментами його біографії. Річ у тім, що І. Огієнко бував в Острозі, тут він закінчив гімназію. Continue reading

МИТРОПОЛИТ ІЛАРІОН (ОГІЄНКО) ЯК ДОСЛІДНИК КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КНЯЗЯ ВАСИЛЯ-КОСТЯНТИНА ОСТРОЗЬКОГО

Доля митрополита Іларіона (Івана Огієнка) частково була пов’язана з Острогом. Саме тут він екстерном закінчив гімназію в 1903 р., одержавши атестат про середню освіту.

Перебування в Острозі не могло не вплинути на майбутнього вченого. Тут він мав можливість познайомитися з багатьма пам’ятками давнини, зокрема, із залишками колишнього замку князів Острозьких. Це було не останнім чинником, який визначив його інтерес до дослідження історії Острозького князівства, передусім діяльності князя Василя-Костянтина Острозького. Continue reading

ПОПОВНЕННЯ БІБЛІОТЕКИ САЙТУ: ОСТРОЖСЬКА БІБЛІЯ З ПЕРЕКЛАДОМ О. АРХИМАНДРИТА ДР. РАФАЇЛА (ТОРКОНЯКА)

ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ, яку Опрацював та приготовив до друку о. архимандрит др. Рафаїл (Роман Торконяк).

В цьому томі подано повністю текст Острозької Біблії з 1581 р.Б з українським перекладом, включно з усіма передмовами. Текст друковано такими самими черенками, що й оригінальний текст, тільки додано пробіли між словами та вкінці критичний апарат, в якому вказано старогрецькі, єврейські та латинські тексти, вживані при перекладі Біблії. Паралельно подано також український переклад.

ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ. Острог 1581, Львів 2006.

ДО СПРОБИ ВКЛАДЕННЯ БІБЛІОГРАФІЇ ПЕРЕКЛАДІВ БІБЛІЇ (НА БІЛОРУСЬКУ МОВУ)

В останні роки в періодичній пресі та Інтернеті з’явилася чимала кількість матеріалів, у яких йшлося про різні переклади Святого Письма або про окремих перекладачів, які присвятили свої сили справі перекладів Біблії. Ці теми піднімалися в ході спеціальних семінарів, конференцій, засідань різних конфесійних перекладацьких комісій. Іноді з’являлися й перші спроби упорядкування бібліографії цих перекладів, які майже ніколи не нараховували більше 10-15 основних імен. В ході більш докладного знайомства з різними джерелами з жалем довелося відзначити, що у них вистачає неточностей, а то й навіть помилкової інформації. Так, наприклад, іноді з’являлися посилання на передрук Євангелій у перекладі о. В. Годлевського в Лондоні в 1948 р., що швидше за все було заплутано з перевиданням в тому ж році і місце Нового Завіту в перекладі Луки Декуця-Малея, або в «білоруські перекладачі» був записаний польський автор о. Я. Шустер, який, дійсно, був тільки автором переказу Біблії на польську мову, а на білоруську мову його книгу перевів о. Франтішек Будзька, відомий під криптонімам «Х». Різні неточності в чималому кількості потрапили в відомий збірник Юрія Гарбінскій та Юрія Туронка про білоруський християнський рух ХХ століття і в інші видання, як, наприклад, в книгу Вл. Конона «Священик Адам Станкевич і католицьке відродження в Білорусі», де з’явилося згадка, що Адам Станкевич переклав з латини на білоруську мову книгу о. Ільдефонса Бобича «Недільні Євангелія і науки», що виглядає дуже дивним, оскільки о. Бобич, який відомий також під псевдонімом Петро Простий, був одним з тих, хто сам чесно трудився на ниві білоруського відродження. Всі помилки перераховувати немає сенсу, та й важко було уточнити інформацію раніше, коли ще не було таких можливостей, як сьогодні.

Continue reading