Category Archives: переклад

Благовірний князь Всеволод Псковський

Posted on by

Пам’ять 11 / 24 лютого та 27 листопада / 10 грудня (отримання мощів)

Святий благовірний князь Всеволод, у Святим Хрещенні Гавриїл, Псковський, онук Володимира Мономаха, народився і майже все життя прожив у Новгороді, де в 1088 – 1093 і 1095 – 1117 роках княжив його батько, святий благовірний князь Мстислав-Феодор Великий (+ 15 квітня 1132 ). У 1117, коли великий князь Володимир Мономах дав у спадок Мстиславу Білгород Київський, фактично зробивши його своїм співправителем, молодий Всеволод залишився намісником батька на Новгородському князюванні. Continue reading →

СВЯТИТЕЛЬ НИФОНТ, ЄПИСКОП НОВГОРОДСЬКИЙ

Posted on by

Пам’ять 8/21 квітня

Згідно з переказами , народився в Києві; у хрещенні мав ім’я Микита. Ряд документів свідчить про відвідування святим Нифонтом Царгорода (Константинополя). Не виключено , що святий міг отримати там освіту.

Майбутній святитель постригся в Києво-Печерському монастирі при ігумені Тимофії (1124-32 рр.).

У 1130 році Нифонт був висвячений на єпископа Новгородського. Прийшов у єпархію заслуженим і відомим в Церкві людиною. Зарекомендував себе як гідний архієрей, палкий і безкомпромісний захисник церковних канонів. Сучасні йому єпископи й інші особи зверталися до нього за вирішенням  важких канонічних питань і різних випадків церковного життя, свідченням чого можуть бути листи Святителя, що дійшли до нас: відповіді якомусь Кирику , що містяться в «питаннях» останнього. Відповідно до новгородської літописи їм побудовано в Новгороді 10 церков, а також храм Климента в Ладозі. Continue reading →

ПРЕПОДОБНИЙ РУФ, ЗАТВОРНИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Posted on by

Пам’ять 8/21 квітня

Преподобний Руф, затворник Києво-Печерський, здійснював свій чернечий подвиг у ХIV столітті.

Він відрізнявся слухняністю і прославляється як зразок пісників і трудолюбців.

Нетлінні мощі преподобного Руфа, затворника Києво-Печерського, спочивають у Дальніх (преподобного Феодосія) печерах.

Тропар преподобного Руфа, затворника Києво-Печерського, глас 8

Послух святи, що життям названий, / преподобний отче Руфе, прийняв єси, / і життя вічного через це досягнув, / у їм перебуваючи, не забудь і нас, прославляючи тебе. Continue reading →

АКАФІСТ БЛАГОВІЩЕНЮ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Posted on by

КОНДАК 1

Мужній Провідниці, що рятує від бід, величальну пісню співаємо ми, раби Твої, Богородице; а Ти, що маєш силу непереможну, від усяких бід визволяй нас, що величаємо Тебе: Радуйся, Мати Божа, Діво Неневісная.

ІКОС 1

Ангел найстарший з Неба посланий був вітати Богородицю: радуйся. І враз з безтілесним словом втіленого бачачи Тебе, Господи, дивуючись і стоячи, співав їй:

Continue reading →

Преподобний Захарія, посник Києво-Печерський

Posted on by

Пам’ять 24 березня / 6 квітня

Преподобний Захарія здійснював свій чернечий подвиг у XIII – XIV столітті в Дальніх печерах Києво-Печерського монастиря.

Суворість посту його доходила до того, що він не їв нічого печеного чи вареного, а харчувався лише травами і то один раз в день, після заходу сонця. За своє богоугодну життя святий отримав від Бога дар вигнання бісів. Від одного імені преподобного Захарії тріпотіли біси. Часто преподобний бачив Ангелів, з якими і удостоївся життя на Небі.

Continue reading →

Преподобний Никон, ігумен Києво-Печерський

Posted on by

Пам’ять 23 березня / 5 квітня

Преподобний  Никон здійснював свій чернечий подвиг у ХІ столітті та був першим учнем і сподвижником преподобного Антонія (пам’ять 10 липня), засновника Києво-Печерської обителі, до якого прийшов, уже будучи ієреєм. Він постригав в обителі всіх нових ченців і в їх числі преподобного Феодосія Печерського (пам’ять 3 травня і 14 серпня). За постриг улюбленців великого князя Ізяслава – преподобних Варлама (пам’ять 19 листопада) і Єфрема (пам’ять 28 січня), святий Никон накликав на себе гнів князя, але сміливо відмовився переконувати нових ченців покинути монастир.

Continue reading →

ПРАВЕДНА СОФІЯ, КНЯГИНЯ СЛУЦЬКА

Posted on by

Пам’ять 19 березня / 1 квітня

Праведна Софія була останньою княгинею славного роду князів Слуцьких і Копильських, нащадків великого князя Ольгерда з роду Рюриковичів. Деякі князі з цього роду сиділи на Київському престолі, інші були князями Новгорода Великого. Родоначальником князів Олельковичів-Слуцьких був онук Ольгерда Олелько Володимирович.

Блаженна Софія народилася 1 травня 1585. У тому ж році померла її мати, а 6 травня наступного року помер і батько, князь Юрій Семенович. Опіку над сиротою взяли на себе далекі родичі: спочатку Жмудський староста Юрій Ходкевич, який взяв її з собою у Вільно, а потім Віленський каштелян, Брестський староста Ієронім Ходкевич.

Continue reading →

Благовірний Великий князь Ростислав

Posted on by

Пам’ять 14 / 27 березня

Святий Ростислав, великий князь Київський, син великого князя Київського святого Мстислава Великого (+ 1132, пам’ять 14 червня), брат святого князя Всеволода-Гавриїла (+ 1138, пам’ять 11 лютого, 22 квітня та 27 листопада), є одним з видатних державних і церковних діячів Київської Русі (України та Білорусі) середини XII століття.

З його ім’ям пов’язано зміцнення і піднесення Смоленська, Смоленського князівства і Смоленської єпархії Київської митрополії.

Continue reading →

ПРЕПОДОБНИЙ СОФРОНІ, ЗАТВОРНИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Posted on by

Пам’ять 11/24 березня

Преподобний Софроні, затворник Києво-Печерський здійснював свій чернечий подвиг у ХІІІ столітті.

Святий подвижник носив волосяницю і важкий залізний пояс. Щодня преподобний прочитував всю Псалтир. У каноні преподобним Дальніх печер викладено подвиг затвору преподобного подвижника, що удостоївся слухання ангельського співу.

Преподобний Софроні мирно відійшов до Господа, його нетлінні мощі до сьогодні спочивають у Дальніх (преподобного Феодосія) печерах. Continue reading →

Чин «Хресної дороги» у Київському Православ’ї (історія та сам стародавній Чин «Хресна дорога»)

Posted on by

Сьогодні, коли надійшов час Великого посту , багато православних Волині та Західної України за традицією проводять так звану «Хресну дорогу» – молитовний спогад про страждання Спасителя. На великий жаль, дана традиція викликає критику частини православних священиків і віруючих, які бачать у ній тільки відгомін «латинізації» і «католицьких практик», «відхід від чистого православ’я». У даному невеликому дослідженні ми спробуємо розкрити історію служіння «Хресної дороги» у Київському Православ’ї.

Continue reading →