На Святому Афоні не служать панахиду по кожному ченцеві окремо. Разом з коливом (кутею) для святого, по якому йде поминальна служба, ставлять і маленьку тарілочку з кутею для всіх покійних. Поминаються ігумени останнього століття священики і монахи останніх 30 років. Кутю поміщають поруч з іконою святого. Також покійних поминають щосуботи, крім субот, що збігаються з Господніми святами. По суботах маленьку бляшану тарілочку з вареною пшеницею ставлять під іконою Христа. Continue reading
Category Archives: Статті
ЧИ ЖИВЕМО МИ В СВІТЛІ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ
Вічний, священний, нескінченний, нестворене світло, що висвітлює відроджений та воскреслий всесвіт, – це Сам Христос, «світло істинне», бо світло Христове просвітило всіх. Ми сповідуємо це в нашій ранковій молитві: «Христос, світло істинне, просвіти і освяти кожну людину, що приходить у світ». Крім того, про це говорить нам і сам Господь: «Я світло світу» (Ін. 8:12). Світлом є не тільки Христос, але і Його Небесний Батько і Пресвятої Дух, як співається в ексапостіларії неділі П’ятидесятниці: «Світло Отця, світло Слово і Святий Дух». Євангеліст Іоан проповідує, що «Бог є світло, і немає в ньому ніякої темряви» (1 Ін 1:5) . Continue reading
ДО ПИТАННЯ БОГОСЛУЖБОВОГО ВИКОРИСТАННЯ ТЕКСТІВ ФРАНЦИСКА СКОРИНИ
Перша половина XVI ст. визначилася епохальною подією в історії Київського Православ’я та загалом християнської історії Великого Князівства Литовського – в 1517 році почалася видавнича діяльність Франциска Скорини, а у 1520 р. – ним відкрито першу друкарню на білорусько-українських землях у Вільні. Виникнення білоруського національного друкарства, яке швидко досягло високого рівня, стало чинником відродження білоруської культури. Це мало істотне значення і для України. Адже, у той час культурне життя білоруського та українського народів у багатьох відношеннях становило єдиний процес. Continue reading
П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ: ОСОБЛИВЕ СВЯТО
Я з вами по всі дні, до кінця віку
Мт. 28:20
Цими словами Ісус прощається зі своїми учнями в момент Свого Вознесіння на Елеонській горі. Це остання Його дія, з одного боку, є прощанням, а з іншого – такою собі обіцянкою. Це здається суперечливим. Але Ісус більше не буде присутній у світі «знайомий» для апостолів таким чином, обіцяючи, тим не менш, не залишати їх осиротілими і покинутими. Continue reading
ІКОНОГРАФІЯ ЗОБРАЖЕННЯ «ЗІШЕСТЯ СВЯТОГО ДУХА НА АПОСТОЛІВ»
Після зображення «Воскресіння Христового» таким же яскравим прикладом «Богослов’я в образі» є ікона Пресвятої Трійці, написана преподобним Андрієм Рубльовим. Святкування на честь Пресвятої Трійці відбувається в День зішестя Святого Духа на апостолів, і ця подія також має свою ікону, іменовану «П’ятидесятниця».
В основі цього зображення лежить сказання книги Діянь святих апостолів (Дії. 2:1-13), з якого нам відомо, що в День П’ятидесятниці апостоли були зібрані разом в Сіонській світлиці, і в 3-й годині дня (за нашим часом у дев’ятому годині ранку) стався шум з неба як би буря раптова зірвалася. Шум наповнив увесь дім, де були апостоли. Прийшли також вогненні язики і спочили по одному на кожному з апостолів. Усі ж вони сповнились Святого Духа, і почали говорити іншими мовами. Це привернуло увагу мешканців Єрусалиму, зібрався народ і дивувався страшному явищу. Continue reading
П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ
Глас 6: Благословен Ти, Христе Боже наш, що зробив премудрими рибалок, послана на них Духа Святого, і через них уловив всесвіт. Людинолюбець, слава Тобі.
Велика обіцянка Господа негайно була виконана. Велика була радість П’ятидесятниці. Учні Господні ще не оговталися від посланого на них випробування – відсутності Христа. Мовчазні і зосереджені, вони сидять у світлиці. Тим не менше, в глибині їхніх душ криється якесь таємниче сподівання, очікування і солодка надія. Всі вони зберігають мовчання. Їх серця, подібні порожнім посудинам, завмерли в очікуванні тієї години, коли вони наповняться небесним дощем Божественної мудрості і любові. Вони – суха земля, на яку незабаром впаде животворящий дощ, і потім кожна часточка цієї землі покриється зеленню. Свіжий вітер буде хвилювати її, листя і гілки будуть колихатися, поки не з’являться стиглі плоди, готові вигодувати небо. Continue reading
ПРОПОВІДЬ НА СВЯТО П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ
«Царю небесний, Утішителю, Душе істини, прийди і вселися в нас».
Сьогодні, зразу ж після Божественної Літургії звершується вечірня на згадку зішестя на святих Апостолів Утішителя Духа Святого. Під час цього богослужіння читаються колінноприклонні молитви про зіслання нам Святого Духа, Духа премудрості, Духа розуміння і страху Божого (молитва після потрійної єктенії). Свята Церква молиться про дарування благодаті Духа Святого всім присутнім, а найперше спочилим отцям і братам нашим, щоб вони сподобилися бути учасниками царства слави в країні живих… Бо один є чистий перед Богом від скверни (Молитва після сподоби Господи). Continue reading
ЦЕРКОВНЕ ПОМИНАННЯ СПОЧИЛИХ
Тема цієї доповіді: Церковне поминання спочилих, іншими словами, молитва Церкви про наших спочилих братів. Доповідь складається з двох частин. У першій ми постараємося дати історичний огляд цього питання, тобто розглянути традиції і церковну практику заупокійних служб із самого її зародження до часу, коли остаточно встановився богослужбовий порядок. Continue reading
ТРОЇЦЬКА БАТЬКІВСЬКА СУБОТА
Христос, пояснюючи садукеям Таїнство воскресіння, говорив, що Він Бог Авраама, Ісака та Якова, «Бог не мертвих, а живих» (Мт. 22:32). Слідуючи цим вченням Христа, Церква ховали померлих християн за межами храму, всередині якого відбувалися Таїнства, зокрема, Євхаристія, вважаючи, що «у Бога всі живі». Continue reading
СЛУЖЕБНИК І ТРЕБНИК АРХІЄРЕЙСЬКИЙ 1632 року: КОДИКОЛОГІЧНИЙ ОПИС
Служебник і Требник архієрейський, що зберігається в зібранні рукописів бібліотеки Софійського собору (ф. 312, № 60), є списком друкованого видання Служебника, створеного Петром Могилою. В сферу інтересів такої багатогранної особистості, якою був Київський митрополит – політичний та церковний діяч, дипломат, богослов, просвітитель, – входила також важлива робота з виправлення, упорядкування та уніфікації книг богослужебної практики. Служебник, або Літургаріон, який містить чинопослідування трьох літургій – Василія Великого, Іоанна Златоуста та Григорія Двоєслова, а також основні таїнства та чини, котрі здійснює в церкві архієрей, був представлений на київському помісному соборі 1629 р., ухвалений митрополитом Іовом Борецьким та надрукований утому ж році. Пізніше, у 1639 р., вийшло друге видання Служебника,яке зазнало деяких доповнень. Протягом двох століть цією книгою,разом з відомим Требником Петра Могили 1646 р., керувалося православне духовенство Речі Посполитої, а згодом – Російської імперії. Continue reading