ІЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ ПАПИ ПАПИ Лева XIV ТА ВСЕЛЕНСЬКОГОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ

ЗУСТРІЧ З ЙОГО СВЯТІСТЮ ВАРФОЛОМІЄМ I

ТА ПІДПИСАННЯ СПІЛЬНОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ

Патріарший палац (Стамбул)

Субота, 29 листопада 2025 року

СПІЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ

«Дякуйте Господу, бо Він добрий,

бо Його непохитне милосердя триває вічно»

Псалом 106 (105): 1

Напередодні свята Святого Андрія Первозваного Апостола, брата апостола Петра та покровителя Вселенського Патріархату, ми, Папа Лев XIV та Вселенський Патріарх Варфоломій, щиро дякуємо Богові, нашому милосердному Отцю, за дар цієї братньої зустрічі. Наслідуючи приклад наших шановних попередників та виконуючи волю Господа нашого Ісуса Христа, ми продовжуємо з твердою рішучістю йти шляхом діалогу, у любові та правді (пор. Еф. 4:15), до бажаного відновлення повного співпричастя між нашими Церквами-сестрами. Усвідомлюючи, що християнська єдність — це не лише результат людських зусиль, а дар, що походить згори, ми запрошуємо всіх членів наших Церков — духовенство, ченців, посвячених осіб та мирян — палко прагнути виконання молитви, яку Ісус Христос звернув до Отця: «щоб усі були одно, як Ти, Отче, у Мені, і Я в Тобі… щоб світ увірував» (Ін. 17:21). Continue reading

ЕКЗАРХ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА В КИЄВІ — «РОСІЙСЬКА ЛЮДИНА»?

10 листопада Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочало масштабну антикорупційну операцію під назвою «Операція Мідас», спрямовану проти організованої групи, яка викачувала мільйони з державного ядерного гіганта «Енергоатом». Continue reading

ДЕЯКІ ЧИНИ БЛАГОСЛОВЕННЯ НА СЛУЖІННЯ В ЧАСІ БОЖЕСТВЕННОЙ ЛІТУРГІЇ, А ТАКОЖ ЧИН ОСВЯЧЕННЯ СТИХАРЯ ТА ОРАРУ ДЛЯ ОСІБ, ЩО НЕ МАЮТЬ ДИЯКОНСЬКОЇ ХІРОТОНІЇ АБО ХІРОТЕСІЇ ІПОДИЯКОНА

Коли ми говоримо про посвячення (благословення) певних осіб, що допомагають єпископу, священнику та диякону здійснювати богослужіння, зокрема в служінні Святій Літургії, то найперше згадуємо чини нижчого кліру, які поставляються через хіротесію: читців, співаків та іподияконів. Усі інші, зокрема вівтарники та дзвонарі, окремих чинів посвяти та (або) благословення на сьогодні не мають, усе здійснюється на розсуд правлячого архієрея або настоятеля храму. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ МИКОЛАЙ СЕРБСЬКИЙ ПРО ПРЕПОДОБНОГО СИЛУАНА АФОНСЬКОГО

І. Знає Господь, що ти страждаєш, але Його любов зігріє тебе.

Про цього дивовижного монаха можна сказати лише одне – це солодка душа. Солодкість цієї душі відчув не тільки я, а й кожен паломник Святої Гори, який спілкувався з ним. Силуан був високим, кремезним, із великою чорною бородою, і своїм зовнішнім виглядом не одразу приваблював незнайому людину. Але однієї розмови з ним було достатньо, щоб людина його полюбила. Continue reading

БДЖОЛЯРСЬКИЙ ТРЕБНИК: ІСТОРІЯ ТА ДЕЯКІ ЧИНИ

Бджільництво є одним з найдавніших сільськогосподарських промислів. На території Київської Руси його з’явлення датується ХІ – Х ст., адже його розвитку сприяли відповідні природно-кліматичні умови, достаток медоносів у лісових масивах, лугах і степах. Continue reading

«ДУХОВНИЙ ЗАПОВІТ СВЯТІЙШОГО ПАТРІАРХА ФІЛАРЕТА»: СУПЕРЕЧКА ТА СПРОБА СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ

Дев’ятнадцятого жовтня 2025 р., на сайті релігійної структури, яка носить самоназву «Українська Православна Церква Київського Патріархату, з’явився цікавий документ під назвою «Духовний заповіт Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату до всієї повноти українського православ’я». Незабаром, на порталі «Україна Православна», була опублікована стаття під назвою «Патріарха Філарета змусили підписати «Духовний заповіт», скориставшись його станом», у якій, з посиланням на інсайдерську інформацію, стверджується: «Редакція «України Православної» отримала достовірні свідчення від осіб, наближених до Почесного Патріарха Філарета, про те, що оприлюднений 19 жовтня 2025 року «Духовний заповіт» насправді був складений зацікавленими особами без відома самого владики. На це вказують також зміст і стилістика документа, які не є характерними для Його Святості. … За словами свідків події, Почесний Патріарх вперше побачив текст «заповіту» лише в момент його підписання. На наявних фотографіях і відео видно, що стан владики наразі доволі складний, тож очевидно, що цим скористалися. … Найімовірніше, оточення Почесного Патріарха через написання та публікацію цього документа прагне усунути представників Православної Церкви України від звершення чину відспівування та поховання владики, коли настане відповідний час. Адже саме фрагмент «заповіту», присвячений цьому питанню, найбільше вибивається із загальної логіки тексту». Continue reading

АРХІМАНДРИТ ТИТ ТИМІНСЬКИЙ, І ЙОГО БОРОТЬБА ЗА УКРАЇНСЬКУ СВІДОМІСТЬ

Архімандрит Тит Тимінський народився 29 квітня 1858 року, в селі П’ядиківці Чернівецького (колишнього Кіцманського) району Чернівецької області в убогій сім’ї дяка місцевої церкви Юрія (Георгія) Тимінського та Акілини. При хрещенні батьки дали йому ім’я Тарас. Вони подбали про навчання своїх чотирьох дітей. Тарас з 1870 по 1877 навчався у вищій державній гімназії м. Чернівці. Згодом служив в артилерійському полку в місті Львів, отримуючи відпуски для навчання екстерном в 2-ій вищій гімназії, де 12 липня 1879 року склав матуральні іспити. Успішно її закінчивши продовжив навчання на філософському факультеті Львівського університету. Continue reading

УКРАЇНЕЦЬ З БІЛОРУССЮ В СЕРЦІ: ДОЛЯ ОДНОГО З ПЕРШИХ КАПЕЛАНІВ БІЛОРУСЬКОГО СПРОТИВУ МИТРОФОРНОГО ПРОТОІЄРЕЯ ІВАНА КОРЧИНСЬКОГО

Дванадцятого жовтня в Україні відзначається «День військового капелана». Сьогодні, у часі російсько-української війни, особливій значності набуває пам’ять про перших військових капеланів визвольних змагань білоруського та литовського народів 1918-1924 рр. Одним з таких православних капеланів та, одночасно, білоруським політичним діячом, істориком, був митрофорний протоієрей Іван Корчинський (25.06.1864, с. Тальне Київської губернії – 2.07.1935, м. Алітус, Литовська Республіка). Continue reading

У ПОШУКАХ МАЙБУТНЬОГО ТЕОЛОГІЧНОЇ НАУКИ

У часі, переважно, перехідній та мінливій, ері, в якій ми живемо, питання майбутнього богослов’я є не академічним, а глибоко екзистенційним. Прогрес науки і техніки звільнив людину від багатьох пут, але водночас відчужив її від самої себе. У цьому контексті богословська думка не може задовольнятися роллю спостерігача. Вона повинна бути поруч з людиною, допомагати їй заново відкрити свою ідентичність та сенс існування. Continue reading

ОПЕРАЦІЯ «ПАРА У СВИСТОК» АБО ЯК АНТОНІЙ ПАКАНИЧ ПРИЗНАЧИВ СОБІ «ОПОЗИЦІЮ»

Написати цей текст мене спонукав вислів одного із кліриків УПЦ МП, який написав щось на кшталт: «я щасливий, що я в УПЦ МП, бо це найдемократичніша церква у світі – тільки тут можливі такі дискусії».

А про що дискусія? Напевно щось про другий шлюб священників, який за фактом давно уже практикується в УПЦ МП? Ні – про автокефалію!

Тобто тема, яка століттями була предметом дискусії в усіх православних церквах, окрім Московської, де автокефалія була утворена за рішенням московського (золотоординського) князя, нарешті пробила віками формований мур і добралася й до голів кліру УПЦ МП. «Впали кайдани» і можна, нарешті, демократично поговорити про «автокефалію» – бо раніше про це демократично могли говорити лише «раскольнікі» і «автокефалісти». Continue reading