Якби ви мали віру як зерно гірчичне, то сказали б цій горі кинься в море і не засумнівалися б, то б так і сталося. Свята церква показує нам – на що здатна віра, і що ми втратили в Адамі. Господь Бог є вічна правда і не може дозволити неправди. І наказав Господь Бог Адамові, кажучи» Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла – не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш» (Буття 2:16-17). Continue reading
Category Archives: Бібліотека
ПРО ТЕ ЩО В ПЕКЛІ ТА В РАЮ БУДУТЬ МАТИ РІЗНУ СЛАВУ І МУКУ
В Біблії сказано що різна слава сонця і зірок. Про це написано так: «Iнша слава сонця, iнша слава мiсяця, iнша зiрок; i зiрка вiд зiрки рiзниться у славi» (1 Кор 15:41)
Святий Іоан Золотоустий каже (: «Hе всяка плоть є така ж сама плоть; але iнша плоть у людей, iнша у тварин, iнша у риб, iнша у птахiв. Є тiла небеснi i є тiла земнi; та iнша слава небесних, iнша земних. Iнша слава сонця, iнша слава мiсяця, iнша зiрок; i зiрка вiд зiрки рiзниться у славi» (Бл. 347 – 407). До чого тут ці слова? Для чого (апостол) від воскресіння тіл ухилився до мови про зірок і сонце? Чи не ухилився він і не відступив від предмета, – ні, – а ще продовжує говорити про нього. Довивши істину воскресіння, він тепер доводить, що велика буде тоді відмінність в славі, хоча воскресіння одне, і розділяє всіх на дві частини – на небесні тіла й на земні. Прикладом пшениці він довів, що тіла воскреснуть; а тут доводить, що не всі вони будуть в однаковій славі. Continue reading
СЛОВО НА ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЄ
«Преобразився Ти на горі, Христе Боже, показавши ученикам славу Твою, скільки змогли; нехай засяє і нам грішним, світло Твоє повсякчасне…»
(Тропар свята)
Господнє Преображення – найважливіша подія в земному житті Спасителя, та в ділі нашого спасіння.
Задовго до Своїх хресних страждань і смерті Христос підготовляв до них Своїх учеників (Лк.9:22), щоб вони правильно сприйняли і зрозуміли майбутнє. Апостоли повинні були увірити, що їх Вчитель не єврейський пророк, а втілений для спасіння людського роду Син Божий. Правда апостоли вже не раз визнавали його Сином Божим (Ін.1:49; Мт.16,16), але і вони жили загально єврейською надією, що очікуваний Месія буде земним царем Ізраїля. Спостерігаючи Його чудеса, Його великий вплив на народ, вони не сумнівалися, особливо після насичення п’ять тисяч людей, що Христос проголосить Себе царем Ізраїля, менш за все вони думали тоді про визволення людей від гріха, прокляття і смерті, про дарування життя нетлінного, вічного. Тому необхідно було говорить преподобний Єфрем Сирін, щоб «Господь явив їм Царство Слави перш ніж бути знеславленим, збезчещеним, щоб коли буде взятий і розп’ятий, вони знали, що розп’ятий не через немочі, а добровільно для спасіння світу». Continue reading
ЕКОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ БОЖЕСТВЕННОЇ ЛІТУРГІЇ ТА ВИХОВАННЯ БЕРЕЖЛИВОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ
І. Вступ
Відомо, що християнська Церква має багато завдань і цілей, що стосуються основної мети – спасіння як своїх вірників, так і людей, які знаходяться поза Церквою. Це євангелізація, катехизація (формування у християн зрілої віри), літургія і дияконія (соціальне служіння Церкви). Щодо зовнішньо-церковної цілеспрямованості діяльності Церкви, то насамперед, це донесення Божого Слова у світ, наслідком якого має бути навернення людства до свого Творця. Але водночас завданням Церкви Христової є намагання поширювати в світі мир, добрі справи, а також вирішення багатьох проблем, які найбільше загрожують людству і всьому Створінню Божому [11]. Виховання високої християнської свідомості містить особливий аспект відповідальності людства за Створіння – природу. Continue reading
СВЯТА ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЯ ХРИСТИНА
День пам’яті – 24 липень / 6 серпня
Свята великомучениця Христина була родом із Тиру Сирійського. Вона була дочкою могутнього воєначальника на ім’я Урвану. Її батько побудував вежу та помістив в ній свою дочку. Він також розмістив у ній золотих і срібних ідолів, наказавши дочці приносити їм жертву. Але вона розбила ідолів та роздала уламки срібла і золота бідним.
За ці вчинки власний батько піддав Христину найжахливішим і нелюдським тортурам, після чого кинув її у темницю. Там, за його наказом, дівчину залишили вмирати голодною смертю. Але великомучениця годувалася їжею, яку приносив їй ангел Господній, і незабаром рани її зцілилися. Потім її кинули в море, де вона отримала святе хрещення від Самого Господа, а ангел Господній проводив її на сушу. Але як тільки стало відомо, що свята вціліла, Урвану знову наказав кинути в темницю. А, тієї ж ночі цей батько-мучитель помер страшною смертю. Continue reading
СВЯТА РІВНОАПОСТОЛЬНА МАРІЯ МАГДАЛИНА
В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!
Коли Господь наш Ісус Христос страждав на Хресті заради спасіння від духовної смерті всього роду людського, то біля Нього уже не було нікого з тих, кому Він так могутнього допоміг у житті: ні молодого подружжя з Кани Галілейської, яким Господь примножив вино на весіллі; ні Капернаумського сотника, якому Христос зцілив слугу; ні Гадаринського біснуватого, з якого Син Божий вигнав цілий легіон нечистих дуів; не було біля Хреста Господнього і Наїнської вдови, сина якої воскресив Ісус; і кровоточивої жінки не було, яку Господь уздоровив від довголітньої хвороби; і начальника Капернаумської синагоги Іаіра, якому Спаситель воскресив мертву доньку, не було; ні сліпонародженого; ні розслабленого; ні хананеянки; ні Закхея, ані інших, кому Господь врятував фізичне і духовне життя. А під Хрестом Господнім стояли тільки ті, в серцях яких палахкотіла нелицемірна, всеперемагаюча любов до Ісуса, Спасителя світу, а саме: «Мати Його і сестра Матері Його — Марія Клеопова, і Марія Магдалина» (Ін. 19:25). Continue reading
ВЗІРЕЦЬ МОЛИТВИ У СТАРОМУ ЗАВІТІ – СВЯТИЙ ПРОРОК ІЛЛЯ.
Пророк Ілля – один з найбільш шанованих святих Старого Завіту. В ім’я його ще за князя Аскольда, на початку IX століття, був споруджений соборний храм в Києві. І свята рівноапостольна княгиня Ольга поставила церкву в ім’я пророка Божого Іллі на півночі Русі, в селі Вибути.
Ім’я пророка Іллі перекладається як «Бог мій Господь» – що виражає основний зміст його служіння (3 Цар. 18:36) – це ревна боротьба за поклоніння єдиному Богу і своїми справами пророк являє Його могутність. Святий пророк першим в Старому Завіті воскресив мертвого (3 Цар. 17:20-23) і сам був живим узятий на Небо. Це був прообраз майбутнього Воскресіння Христового і загального руйнування влади смерті. Continue reading
АНТИНОМІЯ: ПІДСТАВИТИ ЩОКУ ЧИ ОБУРИТИСЬ НА ЗЛОЧИН. ДОБРИЙ ПАСТИР
Я Пастир добрий. Я є двері, хто через них увійде, знайде спокій, знайде пасовище. Хто приходить іншим способом, - той не дверима входить, а перелазить тайно, і той є злодій, а не пастир. А Я добрий Пастир.
Ін. 10:1-15. 27-30
Ісус Христос є єдина істина, єдина правда, яка в цьому світі дарована людям для спасіння. І коли ми сьогодні з вами святкуємо 1031-шу річницю з дня хрещення Києва і України-Руси, ми згадуємо великих наших подвижників. Таким подвижником православної віри був святий рівноапостольний князь Володимир, бабка якого прийняла християнство і навчила свого онука Володимира християнської віри. Він, зійшовши на престолі Київський, побачив потребу в єдності свого народу, в єдності племен, які між собою перебували у постійних змаганнях, суперечках, що руйнувало державу Київську. Коли він помислив про це, він став перед вибором шляху для досягнення єдності держави. Князь Володимир стояв перед дилемою: як їх об’єднати? Як об’єднати тих, хто тягне кожен у свій бік. Але святий Великий князь Володимир знайшов єдиний вірний шлях. Цим шляхом для єдності держави Київської України-Руси була церква, була віра в Єдиного Істинного Бога. Він поступово, мудро, виважено привів весь народ української землі до віри в Єдиного Бога, до розуміння проповіді Христової і, зрештою, до просвітлення у таїнстві Хрещення. Continue reading
«КИЇВСЬКА СОФІЙСЬКІСТЬ» У ІСТОРИЧНОМУ КОНТЕКСТІ
Від часу Київського об’єднавчого собору 2018 р., практично всі події, що пов’язані з створенням та становленням Православної Церкви України, відбувалися у Київському Софійському соборі. Саме цей факт викликав особливу увагу науковців до досить нового терміну – «Київська Софійськість», якому надається навіть сакральний зміст у Київському Православ’ї, а власне самому храму – ключове місце у його історії. У цій статті ми спробуємо проаналізувати саме місце Софійського собору у контексті історії Київської митрополії Константинопольського патріархату, її життя після анексії Московським Патріархатом та місце у сучасних українських релігійних реаліях. Continue reading
ПРО ЧЕСНОТУ ЛАГІДНОСТІ
Зупинимо нашу увагу на одній з чеснот – лагідності. Невже таке велике значення лагідності, що Свята Церква вказує на цю чесноту душі, як на вищу гідність? Зі свого досвіду ми знаємо, що лагідну людину люди часом не помічають і навіть зневажають. Чи не даремно говорить Писання: що високе в людей, то мерзота перед Богом (Лк. 16:15). Ще в Старому Завіті Бог сказав устами пророка: ось на кого Я спогляну: на смиренного та на розбитого духом і тремтячого над Моїм словом (Іс. 66:2). Continue reading