Для членів Церкви цілком природно проявляти інтерес до політичного життя та піклуватися про рішення та вирішенні його проблем, будь то звичайний громадянин, будь то представники і керівники державної влади. Зрештою, і байдужість до політики – це форма політичної позиції людини.

Прагнення уникати використовувати політичну владу гідними її людьми, залишає її на відкуп нечестивими. А коли нечестиві – це не тільки поодинокі особистості, але і більш широкі кола або органи темних сил, які зазвичай виходять за межі національних держав і діють неконтрольовано, то проблема стає більш гострою. Особливо в наш час це переживання стало дуже болючим. З іншого боку, змішення цінностей в політиці з її нинішньою дискредитацією стає проблематичним, в той час як створення християнських партій або, тим більше, зв’язок Церкви з політичними структурами та планами не можуть бути виправдані з богословської точки зору. Continue reading →