КОРОТКОЧАСНЕ ПРОСЛАВЛЕННЯ ХРИСТА

Воскресіння Лазаря – подія, яка не могла залишитися непоміченою. Повернення до життя людини через чотири дні після її смерті справило на Єрусалим і його околиці величезне враження, багато людей увірували в Христа і захотіли побачити Його. І як тільки вони дізналися, що Ісус прямує в місто, вони з великим піднесенням поспішили Його зустріти.

Народ марив про його прихід, визнаючи в Ньому свого царя. Його захоплено вітали, так само, як в ті часи зустрічали переможців. І дійсно – хоча, можливо, люди цього не усвідомлювали – перед ними був Той, Хто незабаром переможе смерть. Цей тріумфальний прихід і визнання в Ньому істинного Царя Ізраїлю були настільки значними подіями, що їх передбачали вже Старозавітні пророки. Господь Ізраїлю, Господь Всесвіту прибув в своє місто, щоб царювати. Але трон і слава Його були абсолютно відмінними від людських уявлень. Це був трон не всевладдя і панування, а мук, страстей і умертвіння самим принизливим на ті часи чином – розп’яттям на хресті. Continue reading

СУЧАСНІЙ МОЛОДІ УКРАЇНИ ПОСВЯЧУЄТЬСЯ

Успішне суспільство – це правдолюбне, високоморальне, духовне й богобоязне суспільство. Таке суспільство благословенне Богом і не знає ні хвороб, ні злиднів, а вороги не сміють порушувати кордон його держави (Повторення Закону 7,12-16). Духовенство Православної Церкви Київського Патріархату десятиліттями уже взиває до українського суспільства стати на шлях віри й правди, а можновладців дбати про свій народ, не викривлюючи правди і суду. Однак люди, які залишили своє серце і розум в полоні псевдо-православної безбожної Росії, не чули духовенства Помісної Православної Церкви України і до нині ще не збагнуть, хто та що і чому вбиває нашу націю, найкращих представників українського народу. «Людям, – як каже Ліна Костенко – не те що позакладало вуха – людям позакладало душі». У цих реаліях втрачається надія достукатись до свідомості й душі покоління, яке вийшло з духовного Єгипту – радянської Росії. Однак за понад два десятки літ в Україні виросло нове покоління, яке знає відчуття свободи, але ще стоїть перед небезпекою загубитись у світі облесливому та лукавому. Щоб бути процвітаючим суспільством, підростаюче покоління повинно покласти за основу свого життя правду, віру і любов. Апостол Павло повчає нас, молодих людей: «юнацьких похотей уникай, а тримайся правди, вiри, любови, миру з усiма, хто кличе Господа вiд чистого серця» (2Тим. 2:22). Continue reading