Богослужіння Великої суботи дарувало нам не тільки благодать, а й досконалу радість і значимість цих священних днів. Ми спромоглися духовного єднання з Господом в переході з Гетсиманського саду до жахливої Голгофі, до життєдайної і цілющої Гробниці, чужої Гробниці, де Син Божий пробув цілих три дні. Підкреслюю, чужий Гробниці, бо Господь «прийшов до своїх, і свої Його не прийняли», Він прийшов до своїх, але не відкрили вони Творцеві світу, і все життя Він залишався чужим. Чужий в створеному Їм світі. Чужий в обраному, любимому народові. Чужий до самої Своєї смерті, бо не знайшлася ні одна гробниця, яка належала б Йому і прийняла б Його, і був Він похований в гробниці праведного Йосифа Ариматейського. Continue reading →