Благодать Божа вказала моєму серцю прийти в це благословенне місце в лютому рятівного 1910. Я побажав відправитися в Кавсокалівійскій скит, де здійснювали свій чернечий подвиг мої земляки: преподобний Акакій, а також два брати ієромонаха, духовним батьком яких був Пантелемон [1], преподобних і доброчесних монах, 103-річний старець, ймовірно, найстаріший з усіх нині живих святогорців.

Після прибуття на Святу Гору я прийняв тверде рішення вести аскетичне життя і по суші відправився з монастиря Дафні в Кавсокалівійскій скит. Проходячи, однак, повз святого монастиря Діонісіат, де в той день відбувалися похорони престарілого ієродиякона, я був вражений порядком, що панував тут, надихнувся аскетичним духом і місцевою природою. В результаті я прийняв рішення залишитися тут, поклавши на преблагого Бога і чесного пророка Предтечу надії на своє спасіння. Continue reading →