125 років тому у дні святкувань 900-ліття Хрещення Русі видатний професор Київської духовної академії Володимир Завітневич у своїй, на той час найбільш повній розвідці про святого князя Володимира Великого під назвою «Володимир Святий як політичний діяч», поставив перед собою і нами запитання: «Що ж вийшло в результаті?». Свої дослідження про русько-візантійські відносини епохи Володимирового Хрещення Руси він спроектував на наше з вами сьогодення, написавши так: “Мине сто років – і Руська земля знову, як нині, заходиться святкувати тисячоріччя свого просвітлення світлом християнського вчення. Можливо, тодішні вчені, маючи нові багаті наукові дані, дістануть змогу сказати останнє слово в тих питаннях, які тепер ніяк не піддаються нашому розв’язанню. Втішаючи себе такою надією, нам залишається їм побажати щасливого успіху” (Владимирский сборник в память девятисотлетия крещения России. – Киев, 1888, с. 1-211). Continue reading