ЧИНИ ПРИЄДНАННЯ НЕОПРОТЕСТАНТІВ ДО ПРАВОСЛАВ’Я

У кінці 80-х – початку 90-х років ХХ ст., у СРСР, зокрема і в Україні, почали активно діяти десятки, коли не сотні неопротестанських деномінацій та різноманітних сект. Використовуючи духовний вакуум, які створила атеїстична політика радянської влади, вони активно почали вербувати нових адептів не тільки на всьому колишньому радянському просторі, а і в європейських країнах т.зв. «соціалістичного табору». Аналізуючи стрімке поширення громад неопротестантів, потрібно відразу підкреслити, що вони приваблювали та приваблюють людей, які мало знайомі з традиційним християнством, але із запитом на інтуїтивно зрозумілу легку християнську віру і життя без складного догматичного вчення та богослужіння. Новонавернений відразу, без проходження довгого та важкого шляху богопізнання, починав відчувати гордовите самовідчуття себе як людини загалом доброї та гідної. При цьому ватажки неопротестантів особливо підтримують і розвивають у новонавернених почуття, що одразу після початкового «покаяння» він вважається святим і праведним, який має викривати та засуджувати грішників, насамперед православних.

Крім того, в багатьох неопротестанських деномінація пастори використовують практики придушення волі віруючих, а саме застосування НЛП та еріксонівського гіпнозу. Що перешкоджає їх адептам критичному осмисленню прогалин та протиріч у власному віровченні та практиках.

Однак поступово, через значне розширення доступу до інформації, активну місіонерську позицію Православних Церков, зокрема і ПЦУ (раней УПЦ КП та УАПЦ), частина адептів неопротестанських деномінацій та сект, переважно з вищою освітою, почала знаходити себе сили дати критичну оцінку їх «віровченню». Цей процес сьогодні характерний не тільки для України та (або) традиційних православних країн, а навіть для Західної Європи, Північної Америки та Австралії…

Загалом, питання впорядкування форми приєднання до православ’я людей, які до цього були вірними інших віросповідань, не є новим для православ’я. Ще в XVII ст., таки чини з’явилися практично у всіх православних требниках, зокрема в Требнику святителя Петра Могили…

У кінці ХІХ ст. Православна Церва знову мусила повернутися до створення нових чинів приєднання до неї людей, які до цього перебували в різноманітних сектах та неопротестанських деномінаціях, що повстали на протязі цього століття та почали активну місіонерську діяльність у традиційних православних країнах. Процес створення нових чинів відбувався досить повільно, окремі тексти з’являлися в різноманітних богослужбових збірниках Греції, Сербії, Болгарії та Росії… Тільки в 1915 р. РПЦ видала більш-менш повний збірник – «Книга чинів приєднання до Православ’я» церковнослов’янською мовою у двох частинах. Особливістю цього видання було те, що воно було максимально адаптовано під російську проблематику.

Так, у ньому були чини приєднання з сект, які по-за Російською імперією практично не існували (хлисти, молокани і т.д), а чин приєднання деяких новітніх протестантських деномінацій, наприклад адвентистів, був відсутній. Останнє можна витлумачити їх незначною кількістю в Росії – до 1917 р. їх нараховувалося до 7.000 осіб.

Разом з тим, можна висунути гіпотезу, що російських збірник чинів приєднання був максимально повний для слов’янського сегменту Вселенського Православ’я. Хоча першоджерела появи чинів, які були зміщені в цьому збірнику ще потрібно досліджувати, але більш пізні публікації в богослужбової літературі пов’язані саме з ним.

Нове звернення богословів до створення чинів приєднання неопротестантів відбулося вже в ХХІ ст. Основною причиною було те, що багато з тих, хто хотів повернутися або приєднатися до православ’я, мусили не просто формально покаятися, а чітко розуміти помилкове «богослов’я» своїх колишніх сект або деномінацій. Також чини мусили показати парафіяльним священникам, на що вони мусять звернути особливу увагу при підготовки бажаючого приєднатися до православ’я.

Сьогодні в Сербської та Болгарської Православних Церквах, а також Польської Автокефальної Православної Церкві, прийнято або знаходяться на апробації кілька нових чинів прийому колишніх вірних неопротестанських деномінацій. Зокрема в Сербської Православної Церкві готується новий «Требник чинів приєднання до Православ’я», у якому будуть зміщені актуальні чини з видання 1915 г., а також додані нові.

Нижче ми подаємо кілька саме нових чинів, які будуть зміщені в сербському требнику для загального обміркування українськими православними богословами.

Прот. Сергій Горбик, «Православний Духовний Центр апостола Івана Богослова», м. Чернівці

Чин приєднання колишніх адвентистів до Православної Церкви

Після ретельного навчання православної вірі, бажаючи приєднатися сповідається, але відпуск гріхів не здійснюється. Бажаючи приєднатися, входить у притвор храму, де його зустрічає священник з хрестом. Відбувається діалог між священником та бажаючим приєднатися, у певних місцях диякон возносить прохання, а священник читає відповідні молитви

Питання: Чи хочеш зректися помилок адвентизму?

Відповідь: Хочу.

Питання: Чи хочеш приєднатися до Святої Апостольської Православної Церкви?

Відповідь: Хочу.

Священник (благословляючи бажаючого приєднатися та покладаючи руку на його голову): У ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амін.

Диякон: За бажаючого приєднатися (або повернутися, коли людина була раніше хрещена як православна), Господу помолимось.

Люди: Господи, помилуй.

Священник: Господи, Боже істини, глянь на слугу Твого (ім’я), бажаючого приєднатися до Твоєї Святої Православної Церкви, і під покровом Її спасатися. Зверни його з колишнього помилкового шляху до Твого правдивого шляху православної віри, і подай йому благодать ходити в заповітах Твоїх. Нехай будуть очі Твої, що споглядають на нього, милостиві, а вуха почує голос моління його, і через це зробіть співпричасником обраного Твого стада.

(виголос): Бо оспівують Тебе всі сили небесні, і Твоя є слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Після архієрей або священник звертається до бажаючого приєднатися до Православної Церкви та ставить йому запитання.

Питання: Чи відступаєш від ілжепророчиці Олени Уайт та її божевільних та хульних видінь, навчань та писань?

Відповідь: Відступаю безповоротно.

Питання: Чи заперечуєшся лжевчення, що кожен сам може знати волю Божу з Біблії і не потребує Священного Передання, яке зберігається в Православній Церкві від днів апостолів?

Відповідь: Відмовляюся від цього лжевчення.

Питання: Чи відступаєш від колишніх твоїх лжевчителів, які самі себе спокушають і навчають, що їм вже прощенно гріхи Кров’ю Христовою і що вони нібито зараз спасенні?

Відповідь: Відступаю безповоротно.

Запитання: Чи зрікаєшся ти хибного вчення, ніби Господь Ісус Христос і Архангел Михайло є одним і однією і тією ж особою?

Відповідь: Зрікаюся беззаперечно.

Запитання: Чи заперечуєшся хибного і зневажливого вчення, ніби Господь Ісус Христос не мав безсмертної людської душі або Його душа була замінена Божеством, з чого виходить, що Він не єдиносущний нам по людству або що в момент Своєї смерті Він перестав існувати як людина і вже не був з’єднаний з Божеством незмінно?

Відповідь: Заперечую беззаперечно.

Питання: Чи зрікаєшся ти хибного вчення, ніби апостольська спадкоємність полягає лише у спільній із апостолами вірі, яку кожен може сам вивести з Біблії?

Відповідь: Зрікаюся цілком.

Питання: Чи зрікаєшся ти хибного вчення, ніби апостольське спадкоємство не вимагає отримання благодатних дарів, що від днів апостольських у Церкві зберігаються і через православних єпископів і пресвітерів подаються, а також збереження незмінної апостольської віри, що зберігається Святим Духом у Православній Церкві?

Відповідь: Зрікаюся цілком.

Питання: Чи зрікаєшся ти хибного вчення, що в Церкві немає поділу вірних на пастирів і вірних і немає трьох ступенів священства, що походять від апостолів, тобто єпископів, пресвітерів і дияконів?

Відповідь: Зрікаюся беззаперечно.

Питання: Чи зрікаєшся ти хибне вчення, що при молитві покаяння Святий Дух одразу входить у людину без посередництва Церкви та її священства, всупереч вченню Святого Письма і Вселенської Церкви?

Відповідь: Зрікаюся та відмовляюся від цього хибного вчення.

Питання: Чи зрікаєшся ти лжевчення, що людина спасається лише власною вірою у спокутну Кров Ісуса, та що ця віра незалежно від Хрещення, інших церковних обрядів і незалежно від здійснення віруючим добрих справ, одразу дарує виправдання та примирення з Богом, а також Його усиновлення?

Відповідь: Зрікаюся цілком і беззаперечно.

Питання: Чи зрікаєшся ти хибне вчення, ніби для спасіння необхідно дотримуватися тілесного щотижневого суботнього спокою як юдейської заборони від будь-якої праці в суботу?

Відповідь: Зрікаюся цього лжевчення і розумію заповідь про суботній спокій у згоді з Православною Церквою як постійне утримання від гріхів і пристрастей, а також як вказівку на блаженний спокій майбутнього віку.

Питання: Чи зрікаєшся ти хибне вчення, ніби не православне Хрещення і не приналежність до істинної Церкви, але субота є печаткою Божою для Його народу, яке адвентисти хибно називають церквою засобом спасіння заради проповіді своїх лжевчень?

Відповідь: Беззаперечно зрікаюся від цього лжевчення.

Питання: Чи зрікаєшся ти хибного вчення, що хрестити личить лише дорослих віруючих, бо немовлята нібито народжуються безгрішними і не потребують благодатного відродження?

Відповідь: Зрікаюся цілком і беззаперечно.

Питання: Чи зрікаєшся ти хибне вчення, ніби дари Святого Духа можна придбати без обрядів Святої Церкви, але одним лише актом покаяння та молитвою?

Відповідь: Зрікаюся цілком і беззаперечно.

Питання: Чи зрікаєшся ти хибне вчення, ніби прощення гріхів набувається єдиним особистим покаянням без церковного обряду та молитви священника?

Відповідь: Зрікаюся і надалі обіцяю здійснювати таїнство покаяння, як це вчить Свята Православна Церква.

Запитання: Чи залишаєш ти нерозумність лжевчителів, які відкидають п’ять обрядів Церкви: Миропомазання, Покаяння, Шлюб, Єлеосвячення і саме Священство, без якого немає і священнодійств, і які, не маючи висвячення по апостольському спадкоємству, дерзають здійснювати не тільки Хрещення?

Відповідь: Залишаю таких учителів.

Питання: Чи зрікаєшся ти лжевчення, ніби історична Церква після апостолів духовно померла, впала в язичництво та ідолопоклонство, тому знадобилися різні самочинні збори, які нібито відновили віру перших християн?

Відповідь: Зрікаюся цього богохульного вчення.

Питання: Чи зрікаєшся ти лжевчення, ніби істинна Церква невидима і тільки Бог знає Своїх, тож у будь-якій християнській конфесії є ті, хто спасається?

Відповідь: Зрікаюся і надалі обіцяю вірити лише в Єдину Святу Соборну та Апостольську Православну Церкву.

Питання: Чи зрікаєшся ти лжевчення, що Церква Православна не є істинною Церквою і нареченою Христовою, але має різні плями і загани і є лише однією з гілок єдиної невидимої Церкви?

Відповідь: Зрікаюся цього лжевчення.

Питання: Чи відкидаєш ти неправу думку, ніби в таїнстві Євхаристії хліб і вино не перетворюються на істинні Тіло і Кров Христову, і є лише видимими символами Тіла і Крові Христових?

Відповідь: Відкидаю цілком та беззаперечно.

Питання: Чи відступаєш ти від згоди з ілжевчителями, які відкидають молитовне спілкування небесної і земної Церкви: молитви Ангелів і святих за тих, хто живе на землі, а також наші молитви до Ангелів і святих?

Відповідь: Відступаю і спілкування з цими ілжевчителями не матиму.

Питання: Чи відступаєш ти від згоди з ілжевчителями, які відкидають молитви за упокій, які приносять велику користь душам померлих правовірних, які не встигли за життя принести плоди покаяння і повноти виконання євангельських заповідей?

Відповідь: Відступаю і спілкування з цими ілжевчителями не матиму.

Питання: Чи зрікаєшся ти лжевчення, ніби Діва Марія не є дійсно дівою і крім Христа мала інших дітей від Йосипа, тож її не повинно називати Богородицею?

Відповідь: Зрікаюся.

Питання: Чи зрікаєшся ти лжевчення, ніби через матеріальні святині не може передаватися Божа благодать, і що почитати такі святині не можна?

Відповідь: Зрікаюся цього лжевчення.

Питання: Чи зрікаєшся ти поганої думки, нібито святі ікони є ідоли, а чудеса, що відбуваються через них, не від Бога?

Відповідь: Цілком зрікаюся.

Питання: Чи зрікаєшся ти божевільного лжевчення, ніби на небі є речова скинія, нібито прототип скинії Мойсеєвої, так що Господь Ісус Христос у 1844 році перейшов з її святилища в святе святих, що становить велику таємницю Біблії і повноту домобудування нашого спасіння, відкриваючи разом сліди і сліди разом слідів і слідів разом з слідом?

Відповідь: Зрікаюся цього безглуздого і брехливого вчення.

Питання: Чи зрікаєшся ти лжевчення, ніби після славного Другого пришестя Христового замість блаженної вічності настане тисячолітнє царство небесного суду?

Відповідь: Зрікаюся.

Питання: Чи зрікаєшся лжевчення, нібито душа людини перебуває в його крові і смертна, тож після смерті тіла вона перестає існувати?

Відповідь: Зрікаюся.

Питання: Чи зрікаєшся ти лжевчення, нібито грішники після Другого пришестя і остаточного над ними суду перестають існувати і знищуються, але не перебувають у відведеному їм місці вічної муки?

Відповідь: Зрікаюся цього божевільного вчення.

Питання: Чи зрікаєшся ти лжевчення, нібито душа людини перебуває в його крові і смертна, тож після смерті тіла вона перестає існувати?

Відповідь: Зрікаюся.

Запитання: Чи зрікаєшся божевільного лжевчення, ніби святкування недільного дня не до вподоби Богові і є печатка звіра?

Відповідь: Зрікаюся цього божевільного вчення.

Питання: Чи відкидаєшся ти хибну думку, що чернецтво і дівство не до вподоби Богу?

Відповідь: Відкидаю цю хибну думку.

Питання: Чи зрікаєшся ти неправої думки, що Святе Письмо цілком забороняє пити віно, а не вчить помірного його вживання?

Відповідь: Зрікаюся.

Питання: Чи зрікаєшся ти неправої думки, ніби християнинові заборонено їсти свинину та іншу нечисту їжу згідно із законом Мойсеєвим?

Відповідь: Зрікаюся цієї думки, бо для чистого все чисто, і обіцяю дотримуватися постів, встановлених Православною Церквою.

Питання: Чи бажаєш приєднатися до Єдиної, Святої, Соборної, Апостольської Православної Кафолічної Східної Церкви?

Відповідь: Бажаю від щирого мого серця.

Питання: Чи віриш у Єдиного Бога, у Трійці славного, і чи поклоняєшся Йому?

Відповідь: Вірую в Єдиного Бога, у Трійці славного, Отця, і Сина, і Святого Духа, і поклоняюся Йому.

Бажаючи приєднатися до Православної Церкви голосно читає Символ віри

Священник: Благословен Бог, що просвітлює та скеровує кожну людину, що бажаючого йти шляхам Правди Його.

Питання: Чи віриш, що в Богу є не тільки незбагненна сутність, а й споконвічні божественні енергії і дії, якими Він творить, містить і судить світ, у яких і відкривається святим?

Відповідь: Так вірю.

Питання: Чи віриш, що Господь Дух Святий споконвічно походить тільки від Отця, але домобудівничо посилається у світ разом від Отця та Сина?

Відповідь: Так вірю.

Питання: Чи віриш, що Господь Ісус Христос є разом Бог і людина, так що Божество і людство з моменту Втілення назавжди з’єднані в Ньому незлітна, незмінно, нероздільно та нерозлучно?

Відповідь: Так вірю.

Питання: Чи обіцяєш приймати встановлені Церквою 77 книг Біблії, тлумачити і розуміти Писання так, як передали нам отці та вчителі Церкви і як містить свята Православна Церква, а не за власними вигадками?

Відповідь: Обіцяю.

Питання: Чи приймаєш Апостольські та інші правила, на семи Вселенських та дев’яти Помісних Соборах прийняті та інші постанови та статути Православної Церкви?

Відповідь: Приймаю.

Питання: Чи віриш, що людина складається не тільки з тіла, але має і безсмертну душу, яка після смерті тіла приймає справедливу відплату від Бога, так що душі праведників перебувають до Другого пришестя в блаженстві в раю, а душі грішників – в пекельних покутах?

Відповідь: Так вірю.

Питання: Чи віриш, що за Другого пришестя Христового всі люди воскреснуть і кожен отримає повну відплату, так що праведники завжди будуть перебувати з Богом і ангелами в Царстві Небесному, а грішники разом з бісами опиняться у вічній муці?

Відповідь: Так вірю.

Питання: Чи віриш, що Господь наш Ісус Христос у Церкві Своєї встановив сім необхідних обрядів: Хрещення, Миропомазання, Євхаристію, Покаяння, Священство, Шлюб і Елеосвячення, через них подається благодать, яка рятує і робить вірних Слуг Христових спадкоємцями життя вічного?

Відповідь: Так вірю в Святі Таємниці і сповідую, що ці сім обрядів у Церкві Божій необхідні для спасіння її вірних.

Питання: Чи віриш, що ніхто не чистий від гріховної скверни, навіть новонароджений, бо всі люди в беззаконні зачиняються і в гріхах народжуються; тому чи належить хрестити і немовлят за вірою їхніх батьків та сприймачів?

Відповідь: Так вірю.

Питання: Чи віриш, що в хрещенні, при триразовому зануренні у воду з вимовою слів: в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, хрещений отримує прощення всіх гріхів особистих і гріха прабатьківського і благодатно відроджується в життя духовне та святе?

Відповідь: Вірую.

Питання: Чи віриш у Єдину Святу Соборну і Апостольську Церкву, в її непереможність, безперервність і всевідомість, що саме до неї відносяться слова Христові «брама пекла не здолає її» і що тільки в ній можна отримати спасіння і життя вічне?

Відповідь: Вірую.

Питання: Чи віриш, що в Євхаристії, під таємничим видом хліба і вина, вірні причащаються істинного Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа, щоб залишити гріхи і вічне життя?

Відповідь: Вірую та сповідую.

Питання: Чи віриш, що Пресвята Діва є Приснодіва і Богородиця, і має оспівувати Її всі роди, і почитати Її як найчеснішу херувим і славну без порівняння серафим, і поклонятися їй благоговійно, як найпершої про нас до Бога Молитвеницю?

Відповідь: Так вірую, і Пресвяту Богородицю почитаю, і в молитвах обіцяю її закликати.

Питання: Чи віриш, що апостоли, мученики і всі святі, яких шанує Церква і в молитві закликає, є воістину угодники Божі, з Христом у Царстві Божому перебувають і за нас грішних моляться?

Відповідь: Вірую, і святих угодників Божих відтепер у молитві закликаю.

Питання: Чи віриш, що Хрест Господа нашого Ісуса Христа, на ньому розп’ятого, є не знаряддям прокляття і смерті, але знаменням спасіння і життя вічного, яке чинимо на собі і так уникаємо мереж ворога?

Відповідь: Так про Хрест Господній вірую і цим спасительним знаменням буду з надією захищати себе від сіток лукавого.

Питання: Чи обіцяєш святі ікони, шановані в Православній Церкві, розумно почитати, відносячи їх вшанування до первообразу, що ними зображується?

Відповідь: Обіцяю святі ікони почитати, як заповідано у Православній Церкві.

Питання: Чи обіцяєш слідувати церковному вченню про молитву і покаяння, а також дотримуватися церковної свята та встановлених постів за своєю силою?

Відповідь: Обіцяю все це виконати з Божою допомогою.

Питання: Чи віриш, що Ісус Христос є Главою Церкви, і Він дав пастирям Її владу в’язати і вирішити гріхи людей, благодаттю Духа Святого, сказавши апостолам: «Прийміть Духа Святого, кому відпустите, тому відпустяться, на кому залишите, на тому залишаться»?

Відповідь: Вірую і обіцяю послух церковному керівництву.

Після цього, коли приймає архієрей, то подає людині, що приєднується, кінець омофору. А коли приймає священник – кінець єпитрахилі. І веде його до амвону, де лежить на столі лежить Хрест та Святе Євангеліє. При цьому промовляє молитву:

Архієрей або священник: Вийди в Церкву Православну і цілком відкинув помилкове лжевчення, у якому перебував, шануй Отця Вседержителя, Сина Його Ісуса Христа, і Духа Святого, що від сходить, Трійцю єдиносущну і нероздільну.

Люди, що йдуть за ними, співають Псалом 66.

Бажаючи приєднатися до Православної Церкви встає на коліна перед столом з Хрестом та Євангелієм.

Священник співає або голосно промовляє:

Пошлеш Духа Твого — і вони створяться, і Ти оновиш лице землі;

Спаси слугу Твого, Боже мій, який уповає на Тебе;

Будь йому, Господи, стовпом захисту від лиця ворожого

Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

Диякон: Господу помолимось.

Люди: Господи, помилуй.

Священник: Господи Боже Вседержитель, що надає грішникам можливість покаяння і заблукавши показує правий шлях, щоб жоден не загинув, але всім можливо було спастися. Дякуємо Тобі, що і цьому слузі Твоєму (ім’я) засяяло світло пізнання Твоєї істини, і сподобив його прийти до Святої Твоєї Православної Церкви. Даруй же йому з’єднатися з нею правдиво і безповоротно: зарахуй його до обраного Твого стада, зроби його посудиною чесним і житлом Святого Твого Духа, щоб він, завжди просвічуваний і навчений, непорушно дотримувався спасительних Твоїх заповідей, і таким чином сподобився сприйнятий Твоїх благостинь небесних. Бо Ти є Бог милості і щедрот і людинолюбства, і Тобі славу віддаємо, Отцю і Сину і Святому Духу, нині і завжди і на віки віків. Амінь.

Після молитви священник звертається до новоприєднаного з проханням встати з колін.

Священник: Стій добре, стій зі страхом, і перед Євангелієм і святим Хрестом Спасителя затверди цю обіцянку свою.

Приєднаний: Віру православну, яку нині добровільно сповідую, цілу і непорушну навіть до останнього мого подиху, з Божою допомогою, твердо утримувати, і заповіді її старанно і радісно виконувати постараюся, дотримуючись у чистоті, наскільки можливо, моє серце. На посвідчення цієї моїй обіцянки цілую Святе Євангеліє і Хрест Спасителя мого. Амінь.

Після цілування священник промовляє

Священник: Благословенний Бог, який бажає всім людям спасіння і досягти пізнання істини, справжній благословенний на віки.

Люди: Амінь

Священник: Похили свої коліна перед Господом Богом, якого ти сповідав, і отримаєш відпущення гріхів твоїх.

Коли приєднаний встає на коліна, священник робить відпуск грехів

Священник: Господь наш Ісус Христос, що вручив апостолам ключі Царства Небесного і дав їм та їхнім наступникам владу в’язати і дозволяти гріхи людські, через мене, недостойного архієрея (ієрея), прощає тебе, чадо (ім’я), і визволяє від зобов’язання клятви чи заборони. І я, даною мені від Нього владою, приєдную тебе до православної Церкви і приводжу до спілкування божественних церковних Таїнств, і благословляю тебе ім’ям Отця і Сина та Святого Духа. Амінь.

Після цього людина, яка приєднується, якщо вона є хрещеною і миропомазанною за Господнім встановленням, стане, чекаючи на причастя Пречистого Тіла і Крові Господа: якщо ж вона не була хрещена, або після хрещення не була миропомазанна, здійснює чин хрещення або тільки миропомазує, а потім причащає.

Чин приєднання до Православної Церкви колишніх баптистів та християн віри євангельської

Питання: Чи хочеш зректися помилок баптизму та т.зв. віри євангельської?

Відповідь: Хочу.

Питання: Чи хочеш приєднатися до Святої Апостольської Православної Церкви?

Відповідь: Хочу.

Люди: Господи, помилуй.

Питання: Чи зрікаєшся ти хибного вчення, що приречення людей до спасіння чи смерті буває не за божественним передбаченням їхньої віри і добрих справ, або їхньої невіри чи нечестя, але за якоюсь нездоланною долею чи нібито волею Божою, що позбавляє людину свобідної волі та насильно приводить до спасіння?

Відповідь: Зрікаюся цього лжевчення.

Питання: Чи відступаєш від колишніх твоїх лжевчителів, які самі себе спокушають і навчають, що вони вже безгрішні та святі?

Відповідь: Відступаю безповоротно.

Відповідь: Зрікаюся беззаперечно.

Питання: Чи зрікаєшся ти хибного вчення, ніби апостольське спадкоємство не вимагає отримання благодатних дарів, що від днів апостольських у Церкві зберігаються і через православних єпископів і пресвітерів, а також збереження незмінної апостольської віри, що зберігається Святим Духом у Православної Церкві?

Відповідь: Зрікаюся цього лжевчення.

Питання: Чи зрікаєшся ти хибного вчення, що в Церкві немає поділу вірних на пастирів і паству і немає трьох ступенів апостольського священства, що походять від апостолів, тобто єпископів, пресвітерів і дияконів?

Відповідь: Зрікаюся беззаперечно.

Питання: Чи зрікаєшся ти хибного вчення, що при молитві покаяння Святий Дух одразу входить у людину без посередництва Церкви та її священства, всупереч вченню Святого Письма і Вселенської Церкви?

Відповідь: Зрікаюся цього лжевчення.

Питання: Чи зрікаєшся ти лжевчення, що для спасіння не потрібні добрі справи і Таємниці Церкви, і що людина спасається лише власною вірою, яка неправдиво визначається як «визнання Христа своїм особистим Спасителем»?

Відповідь: Зрікаюся цього лжевчення.

Відповідь: Зрікаюся цього неправдивого вчення.

Відповідь: Зрікаюся, і надалі обіцяю вірити лише в Єдину Святу Соборну та Апостольську Православну Церкву.

Питання: Чи зрікаєшся ти лжевчення, що Церква Православна не є істинною Церквою і нареченою Христовою, але має різні загани і є лише однією з гілок єдиної невидимої Церкви?

Відповідь: Зрікаюся цього лжевчення.

Питання: Чи зрікаєшся ти лжевчення, що кожен сам може знати волю Божу з Біблії і не потребує Священного Передання, яке зберігається в Православній Церкві від днів апостолів?

Відповідь: Зрікаюся цього лжевчення.

Питання: Чи зрікаєшся хибного вчення, що хрестити личить лише дорослих віруючих, тому що немовлята нібито народжуються безгрішними і не потребують благодатного відродження?

Відповідь: Зрікаюся цього лжевчення.

Питання: Чи зрікаєшся хибного вчення, ніби дари Святого Духа можна придбати без обрядів Святої Церкви, але одним лише актом покаяння та молитвою?

Відповідь: Зрікаюся цього лжевчення.

Питання: Чи зрікаєшся ти хибного вчення, ніби прощення гріхів набувається єдиним особистим покаянням без церковного обряду та молитви священника?

Відповідь: Зрікаюся, і надалі обіцяю здійснювати православне таїнство покаяння.

Питання: Чи залишаєш нерозумність лжевчителів, які відкидають п’ять Таємниць Церкви: Миропомазання, Покаяння, Шлюб, Єлеосвячення і Священство, без якого немає і священнодійств, і які, не маючи висвячення по апостольському спадкоємству, дерзають здійснювати не тільки Хрещення?

Відповідь: Залишаю таких учителів.

Питання: Чи відкидаєш неправу думку, ніби в таїнстві Євхаристії хліб і вино не перетворюються на істинні Тіло і Кров Христову, і є лише видимими символами Тіла і Крові Христових?

Відповідь: Відкидаю цю неправу думку.

Питання: Чи відступаєш від згоди з ілжевчителями, які відкидають молитовне спілкування небесної і земної Церкви: молитви Ангелів і святих за тих, хто живе на землі, а також наші молитви до Ангелів і святих?

Відповідь: Відступаю, і спілкування з цими ілжевчителями не матиму.

Питання: Чи відступаєш від згоди з ілжевчителями, які відкидають молитви за упокій, які приносять велику користь душам померлих правовірних, які не встигли за життя принести плоди покаяння і повноти виконання євангельських заповідей?

Відповідь: Відступаю і спілкування з цими ілжевчителями не матиму.

Питання: Чи зрікаєшся ти лжевчення, ніби Діва Марія не є Приснодівою і крім Христа мала інших дітей від Йосипа, і що її не повинно називати Богородицею?

Відповідь: Зрікаюся.

Питання: Чи зрікаєшся ти лжевчення, ніби через святі мощі та інші матеріальні святині не може передаватися Божа благодать, і що почитати такі святині не можна?

Відповідь: Зрікаюся цього лжевчення.

Питання: Чи заперечуєш ти погану думку, нібито святі ікони є ідоли, а чудеса, що відбуваються через них, не від Бога?

Відповідь: Зрікаюся цієї поганої думки.

Питання: Чи зрікаєшся ти божевільного лжевчення, ніби пришестя Христове, яке ми чекаємо, чаєм буде таємним заради таємного захоплення Церкви з землі на небо від гонінь антихриста?

Відповідь: Зрікаюся цього божевільного лжевчення.

Питання: Чи зрікаєшся ти безглуздого лжевчення, ніби після славного Другого пришестя Христового замість блаженної вічності настане тілесне тисячолітнє царство земних насолод, цілком пристойне лише рабам чуттєвих насолод і їхньому батькові дияволу?

Відповідь: Зрікаюся цього безглуздого лжевчення.

Питання: Чи зрікаєшся хибної думки, що чернецтво і дівство не до вподоби Богу?

Відповідь: Зрікаюся цієї хибної думки.

Питання: Чи зрікаєшся ти неправої думки, що Святе Письмо цілком забороняє вживання вина, а не вчить помірному його вживання?

Відповідь: Зрікаюся.

Відповідь: Бажаю від щирого мого серця.

Питання: Чи віриш у Єдиного Бога, у Трійці славного, і чи поклоняєшся Йому?

Відповідь: Вірую в Єдиного Бога, у Трійці славного, Отця, і Сина, і Святого Духа, і поклоняюся Йому.

Бажаючи приєднатися до Православної Церкви голосно читає Символ віри

Священник: Благословен Бог, що просвітлює та скеровує кожну людину, що бажаючого йти шляхам Правди Його.

Відповідь: Так вірю.

Відповідь: Обіцяю.

Відповідь: Приймаю.

Відповідь: Так вірю.

Питання: Чи віриш, що Господь наш Ісус Христос у Церкві Своєї встановив сім необхідних Таємниць: Хрещення, Миропомазання, Євхаристію, Покаяння, Священство, Шлюб і Елеосвячення, через них подається благодать, яка рятує і робить вірних Слуг Христових спадкоємцями життя вічного?

Відповідь: Так вірю в Святі Таємниці і сповідую, що ці сім Таємниці у Церкві Божій необхідні для спасіння її вірних.

Відповідь: Так вірю.

Відповідь: Вірую.

Відповідь: Вірую та сповідую.

Відповідь: Так вірую, і Пресвяту Богородицю почитаю, і в молитвах обіцяю її закликати.

Відповідь: Вірую, і святих угодників Божих відтепер у молитві закликаю.

Відповідь: Обіцяю святі ікони почитати, як заповідано у Православній Церкві.

Відповідь: Обіцяю все це виконати з Божою допомогою.

Відповідь: Вірую і обіцяю послух церковному керівництву.

Люди, що йдуть за ними, співають Псалом 66.

Бажаючи приєднатися до Православної Церкви встає на коліна перед столом з Хрестом та Євангелієм.

Священник співає або голосно промовляє:

Пошлеш Духа Твого — і вони створяться, і Ти оновиш лице землі;

Спаси слугу Твого, Боже мій, який уповає на Тебе;

Будь йому, Господи, стовпом захисту від лиця ворожого

Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

Диякон: Господу помолимось.

Люди: Господи, помилуй.

Після молитви священник звертається до новоприєднаного з проханням встати з колін.

Після цілування священник промовляє

Люди: Амінь

Священник: Похили свої коліна перед Господом Богом, якого ти сповідав, і отримаєш відпущення гріхів твоїх.

Коли приєднаний встає на коліна, священник робить відпуск грехів

Чин приєднання до Православної Церкві колишніх п’ятидесятників і харизматів

Питання: Чи хочеш зректися помилок п’ятидесятників та харізматів?

Відповідь: Хочу.

Питання: Чи хочеш приєднатися до Святої Апостольської Православної Церкви?

Відповідь: Хочу.

Люди: Господи, помилуй.

Питання: Чи відрікаєшся від хибного вчення, що приречення людей до спасіння чи смерті буває не за божественним передбаченням їхньої віри і добрих справ, або їхньої невіри чи нечестя, але за якоюсь нездоланною долею чи нібито волею Божою, що позбавляє людину самовладдя і насильно приводить до спасіння?

Відповідь: Відрікаюся від цього лжевчення.

Питання: Чи відступаєш ти від колишніх твоїх лжевчителів, які самі себе зваблюють і навчають, що вони вже безгрішні й святі?

Відповідь: Відступаю безповоротно.

Питання: Чи зрікаєшся ти неправдивого вчення, ніби апостольське спадкоємство полягає лише у спільній з апостолами вірі, яку кожен може сам вивести з Біблії?

Відповідь: Зрікаюся беззаперечно.

Питання: Чи зрікаєшся ти хибного вчення, ніби апостольське спадкоємство не вимагає отримання благодатних дарів, що від днів апостольських у Церкві зберігаються і через православних єпископів і пресвітерів, а також збереження незмінної апостольської віри, що зберігається Святим Духом у Православної Церкві?

Відповідь: Зрікаюся цього лжевчення.

Відповідь: Зрікаюся беззаперечно.

Відповідь: Зрікаюся цього лжевчення.

Відповідь: Зрікаюся беззаперечно.

Відповідь: Зрікаюся цього лжевчення.

Відповідь: Зрікаюся цього неправдивого вчення.

Відповідь: Зрікаюся, і надалі обіцяю вірити лише в Єдину Святу Соборну та Апостольську Православну Церкву.

Відповідь: Зрікаюся цього лжевчення.

Відповідь: Зрікаюся, і надалі обіцяю здійснювати православне таїнство покаяння.

Відповідь: Залишаю таких учителів.

Відповідь: Відкидаю цю неправу думку.

Відповідь: Відступаю, і спілкування з цими ілжевчителями не матиму.

Відповідь: Відступаю і спілкування з цими ілжевчителями не матиму.

Відповідь: Зрікаюся.

Відповідь: Зрікаюся цього лжевчення.

Відповідь: Зрікаюся цієї поганої думки.

Відповідь: Зрікаюся цього божевільного лжевчення.

Відповідь: Зрікаюся цього безглуздого лжевчення.

Питання: Чи зрікаєшся ти хибного вчення, ніби безглузді й незрозумілі звуки є тими самими іншими чи ангельськими мовами, які були дані апостолам та їхнім учням, а також ознакою Хрещення Святим Духом і Його даром, гідним християн?

Відповідь: Зрікаюся цього божевільного вчення і надалі зобов’язуюся подібних звуків під час молитви та в інших подібних обставинах не творити і не брати участі в зібраннях, де такі чиняться.

Питання: Чи зрікаєшся ти злочестивого мудрування, ніби подібні звуки належать ангельській мові і що їх вимовляли апостоли та перші християни?

Відповідь: Зрікаюся.

Питання: Чи відрікаєшся ти від згубної омани щодо обов’язковості десятини для християнина та вчення про десятини і пожертви як про сіяння, яке нібито Бог повинен буде повернути майном, здоров’ям та життєвим успіхом, що виражається нововигаданим «законом сіяння та жнива»?

Відповідь: Відрікаюся від цього нехристиянського вчення і надалі зобов’язуюся подавати посильну милостиню за євангельською заповіддю задля любові до Бога і ближніх та задля божественної відплати на суді Христовому.

Питання: Чи зрікаєшся ти богомерзенного вчення, ніби будь-який християнин покликаний до матеріального процвітання у сенсі багатства, зовнішнього успіху та тілесного здоров’я?

Відповідь: Зрікаюся і визнаю, що Господь за Своїм таємничим задумам посилає християнам хвороби та скорботи задля покаяння і смирення, а праведникам посилає скорботи для більшого їх прославлення, як праведному Іову.

Питання: Чи зрікаєшся ти безглуздої думки, ніби на особливих харизматичних зібраннях, що іменуються інкаунтерами, відбувається справжня зустріч чи зіткнення з Богом?

Відповідь: Зрікаюся.

Питання: Чи зрікаєшся ти безглуздого вчення про позитивне сповідання, ніби уявне уявлення собі бажаного блага і найменування його вже таким, що сталося, може послужити для дійсного зміни майбутнього, так що в цьому і полягає закон віри?

Відповідь: Зрікаюся.

Питання: Чи відкидаєш ти безглузду думку про сміх, смикання та падіння на зібранні як про дію Святого Духа?

Відповідь: Відрікаюся і надалі обіцяю стояти перед Богом у молитвах і християнському житті.

Відповідь: Зрікаюся.

Відповідь: Бажаю від щирого мого серця.

Питання: Чи віриш у Єдиного Бога, у Трійці славного, і чи поклоняєшся Йому?

Відповідь: Вірую в Єдиного Бога, у Трійці славного, Отця, і Сина, і Святого Духа, і поклоняюся Йому.

Бажаючи приєднатися до Православної Церкви голосно читає Символ віри

Священник: Благословен Бог, що просвітлює та скеровує кожну людину, що бажаючого йти шляхам Правди Його.

Відповідь: Так вірю.

Відповідь: Обіцяю.

Відповідь: Приймаю.

Відповідь: Так вірю.

Відповідь: Вірую.

Відповідь: Вірую та сповідую.

Відповідь: Так вірую, і Пресвяту Богородицю почитаю, і в молитвах обіцяю її закликати.

Відповідь: Вірую, і святих угодників Божих відтепер у молитві закликаю.

Відповідь: Обіцяю святі ікони почитати, як заповідано у Православній Церкві.

Відповідь: Обіцяю все це виконати з Божою допомогою.

Відповідь: Вірую і обіцяю послух церковному керівництву.

Люди, що йдуть за ними, співають Псалом 66.

Бажаючи приєднатися до Православної Церкви встає на коліна перед столом з Хрестом та Євангелієм.

Священник співає або голосно промовляє:

Пошлеш Духа Твого — і вони створяться, і Ти оновиш лице землі;

Спаси слугу Твого, Боже мій, який уповає на Тебе;

Будь йому, Господи, стовпом захисту від лиця ворожого

Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

Диякон: Господу помолимось.

Люди: Господи, помилуй.

Після молитви священник звертається до новоприєднаного з проханням встати з колін.

Після цілування священник промовляє

Люди: Амінь

Священник: Похили свої коліна перед Господом Богом, якого ти сповідав, і отримаєш відпущення гріхів твоїх.

Коли приєднаний встає на коліна, священник робить відпуск грехів

КИЇВСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я

міжнародний науковий проект "Православного Духовного Центру апостола Івана Богослова"

ЧИНИ ПРИЄДНАННЯ НЕОПРОТЕСТАНТІВ ДО ПРАВОСЛАВ’Я