Слава Ісусу Христу!
Сьогодні ми святкуємо Покрив Пресвятої Богородиці, але одночасно святкуємо День Захисників України. До Вас, які вже взяли зброю для захисту України! До Вас, спадкоємців благовірного гетьмана Петра Сагайдачного, святій пам’яті Симона Петлюри, Тараса Бульби-Боровця та всіх інших, хто віддав своє життя за Вільну Україну, звертаюся мої браття й сестри, які стоять тут готові йти покласти вищу жертовність «за другів своїх», за наш народ, за існування України!
Брати і сестри! Вже минула 8 років від Об’єднавчого собору 2018 р. та 7 років від часу надання канонічної автокефалії Православної Церкви України. Але і вже більш десяти років Україна потерпає від агресії Росії. Війна стала поворотним пунктом у розвитку нашої країни. Війна значно скоротила, а в деяких галузях зовсім припинила нашу мирну творчу працю. Вона змусила перебудувати всю нашу діяльність на воєнний лад. Вона перетворила нашу країну на єдиний і всеосяжний тил, що обслуговує фронт, нашу Українську армію, наші Добровольчі формування. Мусимо визнати, що період мирного будівництва завершився. Розпочався період визвольної війни проти російських загарбників.
Війна створила небезпечну загрозу самого існування України, над якою нависла серйозна небезпека; потрібно усвідомити цю небезпеку і перебудувати всю нашу роботу на військовий лад. Російські загарбники грабують нашу країну, руйнують створені працею робітників, селян та інтелігенції міста й села. Російські орди вбивають і ґвалтують мирних жителів нашої країни, не шкодуючи жінок, дітей, людей похилого віку. Наші брати в окупованих росіянами тернях нашої країни стогнуть під гнітом московських загарбників.
Багата ворожої крові пролили бійці Збройних Сіл України, за допомогою добровольців, людей доброї воли та щирого серця, захищаючи честь і свободу України, мужньо відбиваючи атаки оскаженілого ворога, демонструючи зразки відваги та героїзму. Але ворог не зупиняється перед жертвами, він ні на йоту не дорожить кров’ю своїх солдатів, кидає на фронт усе нові й нові загони на зміну тим, хто вибув зі строю, і напружує всі сили, аби захопити наші міста.
Здійснюючи напад на Україну, російські загарбники вважали, що вони напевно зможуть «покінчити» з Україною за кілька днів або тижнів, і зуміють протягом цього короткого часу дійти до Львова та Чернівців. Слід зазначити, що росіяни не приховували цього плану «блискавичної» перемоги. Навпаки, вони всіляко рекламували його. Проте факти показали всю легковажність та безпідставність «блискавичної» операції. Тепер цей божевільний план слід вважати остаточно проваленим. Чим пояснити, що «блискавична війна» не вдалася та зазнала краху на сході? На що розраховували російські стратеги, стверджуючи, що вони за два місяці покінчать з Україною і дійдуть у цей короткий термін до кордонів з Румунією, Польщею та Угорщиною?!
Найперше вони розраховували, що Україну здадуть. Що, як було вже в 2014 р., НАТО погодиться з анексією Криму, яке зробив тогочасний президент США Барак Обама.
Російські загарбники розраховували на слабкість Збройних Сил України , гадаючи, що російсіяни спроможуться з першого ж удару розгромити та розсіяти наші сили, відкривши шлях до безперешкодного просування вглиб нашої держави. Проте росіяни й тут жорстоко прорахувалися, переоцінивши власні сили та недооцінивши наш народ та нашу армію! Ми, не тільки військово, але і духовно показали наше прагнення до вільності, відкинули російську навалу та успішно протиставімо їй. Тому ми схиляємо коліні перед кожним, хто встав на захист нашої Свободи та Незалежності! Вічна слава та пам’ять тим, хто віддав за це своє життя, бо каже Христос: «Більшої любові ніхто не має за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх» (Ін. 12:13).
Моральний стан нашої армії вищий, ніж російської, адже вона захищає свою Батьківщину від московських загарбників і вірить у правоту своєї справи. Натомість російська армія веде загарбницьку війну, грабує чужу країну і не може повірити хоча б на мить у правоту своєї ганебної справи. Немає жодного сумніву, що ідея захисту Вітчизни, в ім’я якої воюють наші люди, повинна породжувати й справді породжує в нашій армії героїв, які зміцнюють Українську Армію. На противагу цьому, ідея захоплення та пограбування чужої країни, заради якої росіяни, власне, й ведуть війну, породжує в російської армії професійних грабіжників, позбавлених будь-яких моральних засад і тих, хто розкладає російську армію.
Ось чому наша армія виявилася сильнішою, ніж припускали росіяни, а російська армія — слабшою, ніж можна було б припустити, зважаючи на хвалькувату пропаганду московських загарбників. Оборона Києву та Харкова, де наші війська славетно відбили наступ загарбників, свідчить про те, що у вогні війни куються і вже викувалися нові українськи бійці та командири: льотчики, снайпери, артилеристи, мінометники, танкісти, піхотинці, фахівці безпілотних систем, які вже зробилися грозою для російської армії. Немає сумніву, що всі ці обставини, взяті разом, зумовили неминучість провалу «блискавичної війни» проти України!
Ми мусимо сьогодні визнати, що у нас немає жодних «православних братів у Росії». Бо програма та настанови Російського патріарха Кирила, програма партії Путіна, вислови та настанови людей, які підтримують агресію, – це слова бісів, що втратили людську подобу і впали до рівня диких звірів. І ці люди, позбавлені совісті й честі, люди з мораллю тварин мають нахабство закликати до знищення Української нації — нації святителя Петра Могили, митрополита Сильвестра Косова, Івана Котляревського та Тараса Шевченко, митрополита Іларіона (Огієнко), Тараса Бульби-Боровця та Романа Шухевича! Російські загарбники прагнуть війни на винищення україніці та України. Що ж, якщо росіяни бажають війни на винищення, вони її отримають. Відтепер нашим завданням, завданням усіх, хто повстав за Правду Христову та захист України, завданням кожного бійця ЗСУ, буде винищити всіх російських загарбників, що пробралися на територію нашої Батьківщини в якості окупантів. Жодної пощади російським окупантам!
Ми захищаємо Правду Христову. Тому мусим діяти, навіть у в умовах війни з християнською розважливістю, не опускатися до рівня російських загарбників, які є бісами в людської подобі. Ми ведемо війну визвольну, справедливу, навіть розраховану на звільнення поневолених народів Росії від путінської тиранії. Тому всі чесні люди сьогодні підтримують ЗСУ, як армії визволителів. У нас немає і не може бути таких цілей війни, як загарбання чужих територій, підкорення чужих народів —йдеться про народи та території Росії,. Нашою першою метою є звільнення наших територій та наших народів від російського ярма. Ми не маємо й не можемо мати таких цілей війни, як нав’язування своєї волі та свого режиму білорусам та іншим поневоленим народам, які чекають від нас допомоги.
Сьогодні наша Православна Україна є головною надією всіх поневолених Росією народів, тому наша задача є в тому, щоб перемогти імперію та допомогти цим народам у їхній визвольній боротьбі проти російської тиранії, а потім надати їм цілком вільно влаштуватися на своїй землі так, як вони хочуть. Ніякого втручання у внутрішні справи інших народів! Але щоб досягти цих цілей, потрібно розчавити військову міць російських загарбників, потрібно винищити всіх російських окупантів до останнього, хто продерся на нашу Батьківщину для її поневолення.
прот. Сергій Горбик
Переклад з білоруської – «Київське Православ’я!»