ПРО НЕЩАДНІСТЬ ДО ВОРОГА… БО ВІН ВЖЕ НЕ Є ЛЮДИНОЮ

Ми всі читали розповідь, як Христос зцілив гадаринського біснуватого (Лк. 8:26-39), але впевнений ніхто не задумувався: чому немає шкодування про тих свиней, які загинули. Адже вони нікому не зробили зла. Певно ж любили свого господаря, а господар – свою худобу… І ось все загинули. Загинули через дії Ісуса, який ж безумовно любив все живе, бо все на землі створена Богом з любові. А загинули вони без шкодування через те, що біси в їх вселилися і цім були вони викреслені з числа божих істот, але це був акт вимушений, здійснений для спасіння людини, її безсмертної душі…

А тепер подивимось на наших ворогів-нацистів. Вони не просто воюють проти нас… Вони вбивають, ґвалтують, катують та грабують (наших) мирних громадян. Чинять злочини, від яких кров холоне і плачуть навіть каміння. Чому людина, яка створена за образом і подобою Божою, може таке здійснювати? Ось питання, яке я, як священик чув багато разів.

Брати і сестри мої! Почуйте та приймите в розум свій!

Це вже не люди, а біси в людської подобі, людському тілі. Бо добровільно пустили бісів у своє тіло та віддали їм свою душу. Тому неможна оцінювати їх дії через християнську мораль та закони цивілізованого людства – вони самі, добровільно, викреслили себе з життя. Живуть в смерті та народжують смерть, несуть смерть всілякому творінню Божому…

Отже, не бути у нас жалості до ворога. Мусимо бути нещадними до нацистів, до цих бісів у людської подобі. Маємо тільки один шлях до ПЕРЕМОГИ БОЖОЇ ПРАВДИ та заховання життя нашого народу: відправити їх до пекла, і як можна швидше.

ігумен Агафангелос Лагувардос (1887-1944), національний герой Греції.

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»