Сербська церква сьогодні повністю підтвердила статтю «Orthodoxia Info», яка розкриває її справжній план за нібито намаганнями вирішити церковне питання в Скоп’є, яке буквально через кілька днів після кроку Вселенського патріарха змусило відкрити для православного світу і особливо для Грецького Православ’я її справжні наміри.

Рішенням, яке «пестить вуха» націоналістів сусідньої країни та прямо кидає виклик позиції Вселенського патріархату в православному світі, Перший Синод єпископів Сербської церкви вирішив офіційно знайти вирішення церковної проблеми. Скоп’є, що, однак, більше схоже на спробу кинути виклик Фанару, посиливши російський порядок денний, ніж намагання знайти рішення проблеми.

Перше, що кидається в очі, читаючи оголошення Сербської Церкви, – це відсутність прямого посилання на Вселенський Патріархат і його прийняте рішення щодо звернення ієрархів Північної Македонії, це повністю підтверджує включення Сербської Церкви в орбіту Московського Патріархату.

Але в оголошенні є короткий звіт про «односторонні ініціативи», за допомогою яких показується ставлення до Вселенського патріархату.

За словами сербських архієреїв, шлях до вирішення був відкритий не тому, що було конкретне рішення Фанару, а тому, що ієрархи сусідньої країни визнали статус, наданий їм у 1959 році, і відійшли від своїх позицій щодо автокефалії, які спричинили у 1967 році їх відрив від Вселенського Православ’я.

У дуже добре написаному, але сповненому прихованих повідомлень повідомленні, Сербська церква говорить про «Всеправославний консенсус» щодо того, що вона буде прагнути ратифікувати будь-яке зі своїх рішень, фактично декларуючи нездатність Вселенського патріархату самостійно вирішувати такі питання.

Це кульмінація російського погляду на речі, коли Московський патріархат заперечує права Константинопольського патріархату самостійно надавати автокефалію, через наявність попередніх домовленостей на передсоборних нарадах про необхідність «консенсусного рішення» щодо цього акту. Але вони забуваються, що Всеправославний Критський собор не прийняв ніякого рішення, бо саме Російська Православна Церква торпедувала винесення цього питання на соборне обговорення та загалом ігнорувала цей собор.

ВИ МОЖЕТЕ МАТИ ДІАСПОРУ ТА ІМ’Я, ЯК ХОЧЕТЕ

Найнебезпечнішим у рішенні Сербської Церкви є те, що, як першою відзначив портал  «Orthodoxia Info», фактично провокуючи рішення, які були потім прийняті, Сербський Патріархат закликає ієрархів сусідньої країни розширюватися всюди у світі, де вони мають власну діаспору, але також опосередковано, але чітко прийняти назву «Македонська Церква», яку, за бажанням, вони можуть обговорити безпосередньо з «Грецькою та іншими православними церквами».

«Синод не має наміру обтяжувати нову Церкву-сестру обмежувальними положеннями щодо обсягу її юрисдикції всередині країни та діаспорі після вирішення її статусу», – йдеться у повідомленні, додавши, що він може «вирішити питання її офіційної назви через прямі переговори (братський діалог) з Грецькою та іншими Помісними Православними Церквами.

Простіше кажучи, Белград надає право Скоп’ю, всупереч тому, що було обіцяно Вселенським патріархатом і на підставі чого було прийнято рішення щодо апеляції, немає обмеження, ні до імені, ні до діаспори. На практиці для Греції це означає, що якщо в майбутньому Синод у Скоп’є захоче підняти відомі теорії спокути, він може обрати єпископа у Флоріні чи де-небудь ще, закликаючи діаспору!

Ставлення Сербської Православної Церкви нагадує батька, який, щоб забрати дітей з собою, щоб позбавити опіки іншого боку, дає їм те, що вони бажають, навіть якщо це неправильно, з єдиною метою отримати їх прихильність.

Однак це надзвичайно небезпечний крок у надзвичайно вогненебезпечному регіоні, як-от Балкани, який може вийти з-під контролю й легко вийти за церковні межі, незважаючи на те, що Сербська церква у своїй заяві стверджує, що її рішення далекі від політичних та геополітичних інтересів, впливів і тиску, який намагається «вжити» Фанар до націоналістів Північної Македонії. Таким чином, Сербія приховано стверджує, що Фанар діє на основі іноземних інтересів.

Андреас Лаударос, церковний журналіст з 1999 р., член ESIEA

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»

Джерело: ORTHODOXIA INFO

Додаток: Повідомлення Священного Архієрейського Синоду Сербської Православної Церкви (16 травня 2022 р.)

Отримавши акт Священного Синоду Єпископів «Македонської Православної Церкви – Охридської Архієпископії», яким вона приймає загальновизнаний канонічний статус, наданий їй у 1959 році Священним Архієрейським Синодом Сербської Православної Церкви, він сподівається, що Сербська Православна Церква вирішить і визначить канонічний статус, за яким має відбутися загальноправославна згода та прийняття цього статусу, Священний Архієрейський Синод постановив:

- з вдячністю Господу і з радістю Собор вітає прийняття загальновизнаного канонічного статусу, який є статусом якнайширшої автономії, тобто повної внутрішньої незалежності, наданої в 1959 році;

- оскільки цим усунена причина переривання літургійно-канонічного спілкування, спричиненого одностороннім проголошенням автокефалії у 1967 році, встановлюється повне літургійно-канонічне спілкування;

- шляхом встановлення єдності на канонічних засадах та за умов чинності канонічного ладу на всій території Сербської Православної Церкви діалог щодо майбутнього та остаточного статусу єпархій у Північній Македонії є не тільки можливим, але й цілеспрямованим, легітимним та реалістичним. ;

– у діалозі щодо свого майбутнього та остаточного канонічного статусу, Сербська Православна Церква керуватиметься лише і виключно еклезіологічно-канонічними та церковно-пастирськими принципами, критеріями та нормами, не піклуючись про «реальнополітичні», «геополітичні», «церковно-політичні». «та іншими подібними підставами або односторонніми ініціативами, а також не підлягають чиємусь впливу чи тиску;

- і, нарешті, Собор не має наміру обумовлювати нову Церкву-сестру обмежувальними положеннями щодо обсягу її юрисдикції на Батьківщині та в діаспорі після вирішення статусу, своєю рекомендацією вирішити питання її офіційної назви в прямому братському діалогу з Еладською та іншими Помісними Православними Церквами.

Джерело: Офіційний сайт Сербської Православної Церкви

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»