Кожний, хто береться досліджувати літургійну традицію Київського Православ’я, стикається з проблемою розташування часточок дев’яті чинів, що виймаються з третьої просфори. Це пов’язано з тим, що практично до кінця першої половини ХVII ст. ми зустрічаємо одночасно два варіанти: з лівого боку дискосу, під богородичною часточкою, та з правого (сучасний варіант). Важкість історичного визначення надає той факт, що обоє варіанти присутні в друкованих Служебниках практично одного часу – Київському, 1629 та 1639 рр. (іл. 1-2), а також Віленському 1638 р. (іл. 3). У даної розвідці ми спробуємо розібратися у цієї різноманітності нашої православної традиції.

Іл. 1. Служебник. Київ, 1629 р.

Перше, з чим ми стикнулися вивчаючи приписи щодо здійснення Проскомидії священиком у слов’янському варіанті, це різна прив’язка розташування богородичної часточки та прив’язки розташування часточок, що виймаються з третьої просфори.

Так, у першому випадку, явно описана прив’язка богородичної часточки до «святого хліба», з посиланням на Пс. 44:10: «стала цариця праворуч Тебе». Таке розташування відповідає й розміщенню ікон Христа та Богородиці на іконостасі. А ось стосовно часточок третьої просфори маємо, у більшості випадків, незрозумілу вказівку «з лівого боку, що дає право на різночитання: «з лівого боку» дискосу або «з лівого боку» святого хліба. Таке подвійне визначення було закріплено і в перших друкованих Служебниках Київської митрополії 1583 та 1617 рр.

Іл. 2. Служебник. Київ, 1639 р.

Природно, що у нас виникає закономірне питання про загальну наявність якогось одностайного варіанту в історії Православної Церкви. Це примусило нас більш детально вивчити грецьку традицію та те, що було закріплено у найбільш старовинних друкованих слов’янських Служебниках.

Вже перше пілотне вивчення показало: у більшості грецьких варіантах приписи розташування часточок  стосуються виключно дискосу, а слова священика та диякона не мають до них ніякої прив’язки. Така традиція знайшла своє віддзеркалення і в двох перших друкованих слов’янських Служебниках (Тирговиште 1508 р. та Венеція, 1519 р.), які з’являються беззаперечним перекладом з грецької мови, де орієнтація, і богородична часточка, і часточки третьої просфори, прив’язані виключно до дискосу як його бачить священик у часі здійснення Проскомидії – з лівого боку від святого хліба.

Іл. 3. Служебник. Вільня, 1638 р.

Отже, можемо зробити висновок, що у першопочатково часточкою третьої просфори розташовувалися з лівого боку дискосу під богородичною часточкою. Такий порядок відповідає і православному богослов’ю, де Богородиця визначається більш славною ніж навіть ангельські чини «Чесніша від херувимів і незрівнянно славніша від серафимів». Саме такий варіант історично використовувався в Київської православної митрополії Константинопольського Патріархату.

Щодо сучасного варіанту розташування часточок на дискосі, то, на нашу думку, він почав використовуватися у наших храмах десь з кінця ХVI – початку ХVII ст.ст. з чисто естетичних міркувань, бо часточки на дискосі розміщувалися більш пропорційна. Однак, ніякого загального рішення не було, а ці два варіанті реально існували паралельно, як мінімум, до кінця ХVII ст., коли був первинний варіант був остаточно витиснений.

Отже, не пропонуючи повертатися до історичного варіанту розташування часточок на дискосі, ми мусимо констатувати відсутність реальних заборон його використання у сучасної літургійної практиці.

Використана література

1. Служебник. Тирговиште 1508 р.

2. Служебник. Венеція, 1519 р.

3. Служебник. Вільня, 1583 р.

4. Служебник. Вільня, 1617 р.

5. Служебник. Вільня, 1638 р.

6. Служебник. Київ, 1629 р.

7. Служебник. Київ, 1639 р.

прот. Сергій Горбик