Отже, білі ходоки, отримав останні інструкції від свого вождя, вирішили довести всьому світу, що Київ – сакральне місто для них. Розуміючи, що непомітно підібратися до столиці вільних людей їм не вдасться, ходоки вирішили назвати свій хрестовий похід за «русский мир» «Хресним ходом за мир».

Треба зазначити, що білих ходків в світі не так вже і багато – максимум з півтисячі. Визначити їх дуже легко – притрушені нанопилом, на всіх дивляться зверхньо та дуже рідко торкаються своїми ногами грішної землі – при пересуванні надають перевагу «Мерседесом», та іншим дорогім маркам авто. Власне ходоки в хрестовому поході участі майже не приймають. Вони будуть виходити зі своїх авто лише перед телекамерами в найбільш важливих точках походу.

Більшість ходи за «русский мир» складають упирі – це такі істоти, які колись були звичайними людьми, але після смертельної ін’єкції єресі «русского мира» виконують всі настанови білих ходоків, та служать останнім рабами, гарматним м’ясом та іншим бидлом. Поодинці та дрібними групками упирі безпечні та трусоватися, але люблять збиватися в зграї, і тоді їх інтелект прямує до нуля, а злоба до небес. І ось, дві такі зграї прямують Україною.

Виникає питання. Що з ними робити православним християнам?

Ну по-перше треба заспокоїтися. Упирі та ходоки абсолютно перемагаються лише Духом Святим. Тому, почувши про наближення хрестового походу до вашого міста, перш за все треба іти до православної церкви (під цим я маю на увазі лише церкви Київського Патріархату), та причаститися Святих Христових Таїн. Якщо до Причастя не виходить – хоч свічку поставте.

По-друге, якщо ви насправді вже спокійні, можете піти та пофотографувати упирів. Особливо якщо ті несуть символіку країни-агресора, колорадські стрічки та інші сатанинські символи. Але фотографії використовуйте не для сімейних альбомів, а для заяв в СБУ та поліцію.

Що стосується намагань перекрити рух цій стаї – мабуть не треба. Ходокі тільки і чекають на це. Вони прорвуться, але будуть потім довго надихатися “гоніннями”. Правда є один можливий варіант, але лише за умови гарної організації, витримки та великої кількості православних віруючих. За маршрутом колорадського походу обов’язково будуть пішохідні переходи – «зебра». Теоретично, озброївшись відеофіксацією, можна «погуляти» по переходу в різні боки декілька годин, та парою тисяч чоловіків. Стаю це не зупинить, але з графіка зіб’є.

І на насамкінець, парафіяни, цей хрестовий похід подібний до гей-параду. Пройшов один, пройде і цей. Головне пам’ятайте, допоки в країні війна, ніякого «русского мира» нам не потрібно. Нам потрібна лише перемога – Бога і України.

прот. Олександр Дедюхин