Пам’ять 20 лютого / 5 березня
Літописець у ХІ столітті записав: «Отож приспів Ярославу кінець життя, і оддав він душу свою Богові місяця лютого у двадцятий [день], в суботу першої неділі посту, в святого Феодора [Тірона] день. Всеволод тоді опрятав тіло отця свойого, положив на сани, і повезли [його] до Києва. Попи по обичаю співали співи, і плакали по ньому всі люди. І, принісши, положили його в раці мармуровій у церкві святої Софії. І плакав по ньому Всеволод і люди всі. Жив же усіх літ Ярослав сімдесят і шість».
Тому, 20 лютого/ 5 березня за церковним православним календарем день пам’яті святого благовірного князя Ярослава Мудрого. Нажаль, у вирі політичних і воєнних баталій, які ще в нас не вщухають, мало хто згадає цю непересічну і без сумніву видатну постать нашої давньої історії. Занадто багато століть нас віддаляє від києво-руського суспільства ХІ ст. і від таких знакових постатей, як рівноапостольні Ольга і Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Всеволод Ярославич, Володимир Мономах, Данило Галицький та ін.
Більшість із нас ще з шкільної парти знає заслуги перед нашою Українскою державністю великого князя Ярослава Мудрого, якого Православна Церква у 2008 р. зарахувала до сонму святих. Його називали «тестем Європи” і він її, цю Європу, підкорив, а тепер ми кажемо, що ми ще до неї тільки крокуємо. Тодішні племена ляхів, мазовшан, ятвягів, чудь над Балтикою він приєднав до Руси. Розбудував столицю її Київ до такого рівня, що «мати городів руських» конкурувала з Царгородом. Настановив 1051 р. без згоди на те Константинопольського Патріарха митрополитом Київським Іларіона Русича. Став чи не першим європейським гуманним законодавцем, написавши свою “Правду». Закон і порядок став панувати по всій Великій Русі. Чи не приклад це для теперішніх керманичів?
Взяти собі св. кн. Ярослава Мудрого за приклад – це означає придбати, а на церковній мові «стяжати», чесноти провідної верстви тодішнього києво-руського суспільства – шляхетність, мудрість, мужність і благородство.
Тропар святому благовірному князю Ярославу Мудрому, глас 6
Божественною мудрістю увінчаний благовірний княже Ярославе, / храм Святої Софії – Премудрості Божої збудував ти, / у святих книгах мудрість велику для користі душі своєї знайшов ти, / нею ж з Богом і святими ти сьогодні на небесах розмовляєш, / митрополита русича Церкві Київській настановив єси, / нащадкам в любові і злагоді між собою жити заповідав ти, / великий правителю держави нашої, моли Владику Царя, / заступництвом страстотерпців братів твоїх Бориса і Гліба / – подати мир державі нашій і велику милість.
ЖИТІЄ СВЯТОГО БЛАГОВІРНОГО КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО
Кондак святому благовірному князю Ярославу Мудрому, глас 8
Маючи неоцінений дар мудрості, / Ниву Христову, отцем твоїм Володимиром засіяну святим хрещенням, / ти зростив книжними словами. / Маючи велику любов до чорноризців і ієреїв Господніх, / мудро царював ти на престолі батька свого і, / як сильний та справедливий Правду написав, / твоїми молитвами, стоячи перед престолом Всевишнього, / моли за душі наші.